ГоловнаСпорт

«Синьо-жовті» враження

Збірна України свій ігровий рік уже розпочала – поки що участю у товариському турнірі на Кіпрі, однак оскільки матчі за статусом ФІФА – офіційні, відчуття початку сезону уже з‘явилося.

«Синьо-жовті» враження
Фото: УНИАН

Проте зимові ігри головної національної команди – звісно, не достатній привід, щоб робити якісь серйозні висновки про її стан і можливості, зрештою, можливості наші нам і так добре відомі.

Символічно, що три голи за «синьо-жовтих» забили троє гравців українських представників у Кубку УЄФА – по одному м‘ячу від «Металіста», «Шахтаря» і «Динамо». Крім власне символізму є у цьому й закономірність – з огляду на раннє для них відновлення сезону, вони й мають бути готовими до офіційних ігор на днів десять раніше за представників інших клубів. Зрештою, цих інших клубів з України, які нині делегують гравців до збірної, аж цілих два – «Дніпро» – 6 гравців та «Арсенал» – 1, решта – чотири закордонних «українських» бази – голландський «Гронінген», німецька «Герта», російський «Зеніт» та італійський «Мілан», з якого ми посланця так і не дочекалися – в силу певних причин.

Повноцінний новачок Павло Пашаєв з «Дніпра» враження справив непогане, так само, як і Валяєв, який уже виходив у «синьо-жовтій» футболці, але цього разу «металіст» запам‘ятався й ефектним голом, і нестандартною грою, притаманною йому у клубі. Добре відіграли Мілевський і Алієв, старався Ротань…

Все це – лише репліки і уривки від побаченого у першій грі проти Словаччини (другий матч, фінальний, відбувся уже після здачі номеру в друк), бо цілісне сприйняття збірної, розуміння її можливостей все ж слід робити за підсумком матчу відбірного турніру. А матч цей відбудеться за півтора місяці в Англії. Багато хто вважає цей матч справжнім випробуванням для Михайличенка і його нововведень. Погодитися можна лише частково. Серйозним випробуванням була і домашня гра – проти Хорватії. Зайве нагадувати, що тоді наша команда більше хвилювалася про те, як не пропустити, ніж могла б на щось претендувати біля чужих воріт. Українська надобережність у захисті і брак агресивності у наступі зійшлися із мінімальними планами хорватів – «не програти».

«Картаті» знали, на що грали у Харкові: з українцями вони ще зустрінуться вдома і там у грі господарів в атаці не буде й натяку на обережність – для того, щоб перебачити потужну осаду наших воріт у Загребі, аналітичного підходу треба хіба що для виду. Однак наш тренерський штаб радів з того, щоб ми не програли, все ж «хорвати – це хорвати». Так то воно так, але як тоді грати на «Уемблі»? Зрозуміло, що про захист треба міркувати перш за все, однак слід шукати своє щастя і біля воріт, а не задовольнятися малим. Новачки, яких «коуч» збірної поступово вводить у склад, додають цікавих барв у гру збірної, однак чи здатні вони змінити цю гру докорінно або ж, принаймні, суттєво?

Так само знову виникає питання щодо рішучості Михайличенка у введенні в «основу» тих людей, котрі потенційно могли б підсилити гру головної команди. Осінь-2008 Мілевський провів однозначно краще за Шевченка чи Вороніна – його місце у стартовому складі станом на сьогодні виглядає беззаперечним. Інша справа, що до гри з англійцями ще є час, і конкуренти Артема у ланці нападу можуть підтягнутися, якщо, звісно, будуть виходити на поле у своїх клубах. Універсалізм Валяєва давно заслуговував на увагу, у той же час досвід, здобутий гравцем у матчах Кубка УЄФА, вочевидь розвіяв сумніви Михайличенка щодо того, чи варто вводити півзахисника у склад, однак поки лише у товариських матчах. Як грають англійські клуби, Сергій Валяєв уже знає не з чужих слів, у чому допомогло минулорічне протистояння «Металіста» з «Евертоном», тепер же випробовування крутіше й опоненти сильніші. Протистояння із хитрим стратегом Капелло стане серйозним випробовуванням для самого Михайличенка: обіграти такого спеціаліста чи бодай не програти йому (тут уже такий результат буде розглядатися зі знаком «плюс») означає здобути позитивну репутацію в Європі, водночас підтвердивши недекларативність претензій на участь в Мундіалі–2010. До матчу з англійцями ми збірну у цілісному вигляді уже не побачимо, залишиться аналізувати форму її гравців за іграми в єврокубках і у чемпіонаті. А оскільки перші матчі Кубка УЄФА відбудуться вже наступного тижня, справу цю відкладати «на потім» не будемо. Вже у наступну п‘ятницю читайте у «Лівому березі» ексклюзивний репортаж з Італії – про апеннінський футбол і про пригоди «Металіста» на півострові.

Олександр ГливинськийОлександр Гливинський, спортивный обозреватель
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram