Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування щодо України представила доповідь Генасамблеї на її 81-й сесії. У звіті російські атаки на енергетичну інфраструктуру України назвали воєнними злочинами.
Про це ідеться у звіті комісії ООН.
Комісія продовжила розслідування наслідків широкомасштабних атак РФ на енергетичну інфраструктуру України, зокрема протягом зими 2025–2026 років, а також їхнього сукупного впливу за весь період.
За висновками комісії, протягом чотирьох років систематичні хвилі ударів створювали для цивільного населення нестерпні умови життя.
Російські війська завдавали повторних атак, одночасно застосовуючи сотні безпілотників і ракет, що спричинило значні пошкодження енергетичної інфраструктури та перебої з електропостачанням для мільйонів людей.
Страждання цивільних посилювалися через інтенсивніші зимові атаки, розширення географії ударів і їх повторюваність. За свідченнями опитаних, тривале перебування в неопалюваних оселях негативно впливало на фізичне та психічне здоров’я.
Мешканка Дніпра так описала пережиті її родиною тривалі зимові відключення електроенергії: "Холод паралізує тебе; просто немає можливості зігрітися, і в голову лізуть жахливі думки".
Комісія вважає, що російські командири, які віддавали накази про удари, знали про життєво важливе значення об’єктів теплопостачання для цивільного населення, особливо взимку.
Зібрані докази, за висновками комісії, свідчать, що російська влада цілеспрямовано здійснювала хвилі атак на енергетичну інфраструктуру в межах державної політики, спрямованої на позбавлення цивільних життєво необхідних енергоресурсів і заподіяння їм страждань.
Комісія дійшла висновку, що російська влада вчинила воєнні злочини у вигляді умисного спрямування атак проти цивільних об’єктів, а також злочини проти людяності у вигляді інших нелюдських діянь.
Іншим напрямом розслідування стало вербування іноземних громадян до російських збройних сил. Комісія зібрала переконливі докази того, що російська влада у взаємодії з особами та організаціями в різних регіонах світу займалася торгівлею людьми з 29 країн, використовуючи обман або примус для їхнього залучення до армії РФ.
Чоловікам пропонували цивільну роботу в Росії, яка здавалася привабливою та правдоподібною. Вербувальники організовували перевезення груп завербованих до країни, однак невдовзі після прибуття їх змушували підписувати контракти з міноборони РФ російською мовою. У багатьох випадках у чоловіків забирали телефони та паспорти.
За даними комісії, вербувальні агенти та агентства представлялися легальними компаніями або підприємствами з урядовою підтримкою. Вони оформлювали візи й проїзні документи, а іноді супроводжували завербованих під час поїздок. Комісія відзначила високий рівень координації між агентами в різних країнах і російською владою.
Органи влади кількох країн підтвердили, що їхніх громадян вербували до російської армії, та розпочали розслідування діяльності відповідних мереж. Водночас російські посадовці публічно заперечували факти незаконного вербування.
На підставі зібраних доказів комісія дійшла висновку, що російська влада вчинила злочин торгівлі людьми, а також інші порушення прав людини.