Росія створила нову базу для запуску реактивних безпілотників типу "Герань" поблизу села Цимбулова в Орловській області, приблизно за 150–200 кілометрів від кордону з Україною.
Про це повідомляє британське видання The Telegraph з посиланням на аналіз супутникових знімків.
Будівництво пускових майданчиків на базі розпочали на початку 2026 року. Станом на серпень там уже було облаштовано 16 пускових установок, а понад 100 безпілотників зберігалися просто неба.
На території об’єкта також встановили сонячні панелі. За даними видання, це може дозволити базі працювати автономно у разі перебоїв з електропостачанням.
Розташування Цимбулової дозволяє використовувати базу для запусків дронів у напрямку Києва та центральних областей України.
Науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Роберт Толласт зазначив, що централізація запусків може спростити Росії організацію масованих атак.
"Планування масових залпів із сотень і сотень дронів є доволі складним логістичним завданням. Важко спланувати різні маршрути, якими рухатимуться системи, і скоординувати кожен із них із різних локацій. Тому централізація в одному місці справді робить це логістично простішим", – пояснив він.
За оцінкою видання, протягом останніх двох років Росія змінила тактику використання ударних безпілотників – відносно повільні дрони доповнили швидшими моделями, які складніше перехоплювати.
Частиною цієї трансформації, за даними Telegraph, стала база в Цимбулові.
Найбільший безпілотник цього покоління – "Герань-5", який, за інформацією видання, запускають із Цимбулової. Він може нести бойову частину вагою до 90 кг, долати до 1000 км і розвивати швидкість до 600 км/год.
Російські БпЛА "Герань"
- "Герань" – модернізована версія іранських дронів «Шахед», виробництво яких Росія вперше розпочала у 2023 році.
- Перше покоління, "Герань-1", несе бойову частину масою до 20 кг і розвиває максимальну швидкість 185 км/год.
- Реактивний "Герань-5", за повідомленнями, вперше застосований Росією в січні цього року, може летіти зі швидкістю до 600 км/год, несучи бойову частину масою 90 кг на дальність до 1000 км.
- "Герань-4" використовує більш аеродинамічну версію оригінального корпусу, тоді як "Герань-5" має нову конструкцію, ближчу до крилатої ракети. Модернізація не обмежується швидкістю та формою: старі "Герані" мали примітивні системи наведення, тоді як нові версії оснащені тепловізійними камерами та системами наведення на основі штучного інтелекту, російськими антенами захисту від перешкод і китайськими модемами сіткової радіомережі.
- Централізоване виробництво дозволило Кремлю адаптувати дрони, враховувати досвід їхнього застосування та швидко запускати нові моделі. Вартість цих дронів становить лише частину вартості ракет, які раніше були основою російських повітряних атак.
- За словами експертів, росіяни фактично пропустили тривалий етап випробувань, який зазвичай передбачений для будь-якого процесу розробки військової техніки. Кожну зміну одразу впроваджували в системи та відправляли безпосередньо на поле бою. Якщо щось не працювало, вони просто виправляли це вже в процесі, не змінюючи виробництво.
- Нові дрони дорожчі та складніші у запуску, ніж попередні моделі, але все ще дешевші за крилаті ракети "Калібр" і Х-101, які Росія запускає по Україні з 2022 року. Це дозволяє Москві атакувати ширший спектр цілей.