Характеристики та особливості
Як зазначає Головне управління розвідки на порталі War&Sanctions, розробник нової російської крилатої ракети S8000 «Бандероль» — підсанкційне підприємство АТ «Кронштадт». Основний носій «Бандеролі» — БпЛА «Оріон», який виробляють на тому ж російському підприємстві.
Ракета має вищу маневреність, ніж у російських крилатих ракет на зразок Х-101 або Х-69, але зберігає при цьому характерну траєкторію польоту крилатої ракети. Згідно з інфографікою «Укрінформ», може виконувати розворот на швидкості 250 км/год під кутом 90 градусів. Крейсерська швидкість ракети — 520-560 км/год, максимальна — 620-650 км/год.
«Бандероль» — це гібрид дрона-камікадзе і ракети. Має довжину 5 м, розмах крил — 2,2 м, діаметр — 30 см.
За інформацією видання «Оборонка», «Бандероль» може летіти на відстань до 500 км. Має осколково-фугасну бойову частину вагою, за різними джерелами. від 114 до 150 кг.
Як крилата ракета Х-101, «Бандероль» має крила, які розкриваються під час польоту, і через специфічну форму менш помітна на радарі. Але менша за розмірами та не має складної електроніки, оптичної системи наведення.
Складові
За даними порталу War&Sanctions, у виробі виявлено китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro. Це двигун для авіамоделювання, який продається навіть через онлайн-майданчики.
Також у ракеті присутня завадозахищена CRP-антена «Комета-М8» виробництва російського підприємства «ВНИИР-Прогресс», розташованого у Чебоксарах. Така антена також використовується у дронах «Гєрань», універсальних модулях планерування і корекції (УМПК), уніфікованих міжвидових плануючих боєприпасах (УМПБ).
У «Бандеролі» присутні майже два десятки мікрочіпів американських, китайських, швейцарських, японських та південнокорейських виробників. Вона складається з великої кількості умовно побутових комплектуючих, які кожен росіянин може замовити через OZON або Wildberries.
За даними «Мілітарного», Росія наразі може виробляти близько 80 таких ракет на місяць. Як зазначав Сергій «Флеш» Бескрестнов, радник Президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони, план виробництва «Бандеролей» на цей рік — 120 ракет на місяць.
Випадки влучань
Атаки «Бандеролями» почалися ще в березні 2025 року по Одещині. У червні та липні 2026 року найбільше атакували Харківщину.
8 липня 2026 року зафіксовано удар «Бандеролі» по п’ятиповерхівці у Немишлянському районі Харкова. Спочатку йшлося про застосування реактивної системи залпового вогню «Торнадо-С». Але згодом частини ракети правоохоронці знайшли під плитами в квартирі на п'ятому поверсі. За допомогою медиків звернулися 34 людини. Постраждали зокрема і діти. Загинуло двоє мешканців міста. Були пошкоджені також сусідні будинки.
7 серпня 2026 року вдень Одесу атакували трьома «Бандеролями». Дві з них сили ППО збили над морем, одна влучила в дах стадіону «Чорноморець» у центрі міста. Пошкоджені покрівля, трибуни та скління спортивної арени, вилетіли вікна у готелі на території стадіону. Через займання сухостою довелося гасити пожежу. Було перенесено футбольний матч «Чорноморець» - «Колос».
Також «Бандеролі» почали атакувати Київ — перший удар під час комбінованої атаки РФ був 15 червня цього року.
25 серпня Повітряні сили попереджали про рух «Бандеролі» на Київщині. Згодом міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що у 16-типоверхівці внаслідок падіння уламків БпЛА пошкоджено стіни та вибито вікна на рівні 14-го поверху.
У Дніпрі у ніч на 25 серпня ударом «Бандеролі» пошкоджено ТРЦ «Караван». Після удару двома такими ракетами на автостоянці поряд сталася пожежа — горіли дерев’яні піддони, вантажівки та легкові автівки.
22 серпня від білоруської служби «Радіо Свобода» стало відомо, що російська «Бандероль» впала на території Білорусі, у Гомельський області. У боєприпасу закінчилося пальне і він впав у полі, як стверджують українські моніторингові канали. Білоруси намагались збити «Бандероль» — задіювали ППО та піднімали військовий літак С-30.
Чому росіяни почали використовувати «Бандероль»
Як зазначає авіаексперт Анатолій Храпчинський у коментарі для LB.ua, росіяни бачать, як Україна реагує на балістичні атаки через нестачу засобів протидії, і прагнуть виснажити спроможності нашої ППО: «Треба згадати, як з’явилися перші "шахеди" — це теж була нова загроза, на яку бракувало реакції. Та коли розгорнули мобільні вогневі групи з кулеметами, а згодом додали й дрони-перехоплювачі, проблему вдалося вирішити».
Під час практично всіх масованих обстрілів з боку РФ, зазначає експерт, ми перехоплюємо 96% засобів повітряного нападу на кшталт крилатих ракет Х-101, «Калібр». Збільшуючи кількість засобів ураження на реактивній тязі, росіяни змушують наших військових піднімати авіацію, використовувати ПЗРК, малі засоби ППО. А це означає потребу у постачанні ракет для цих засобів — при цьому власних виробничих потужностей для виготовлення таких ракет немає.
«З’являються “Герань-5”, “Бандероль”, “Ковер”. Ці засоби ураження набагато дешевші — собівартість “Бандеролі” може складати до $50 000», — зазначає Храпчинський.
Щоб запустити крилату ракету, Росія використовує стратегічну авіацію — це ресурс літаків, який не відновлюється, пояснює Храпчинський. Плюс це застосування дороговартісних крилатих ракет.
Також у випадку з КР українські сили мають можливість дати раннє попередження про те, що піднялась стратегічна авіація, значить буде масований обстріл і зрозуміло, звідки здійснюватимуть атаку.
У випадку ж застосування ударних безпілотників, умовно дронів-ракет, противник диверсифікує ці ризики і навантажує сили ППО такими засобами з різних напрямків.
«До появи “Бандеролі” у Росії не було дешевих засобів ураження на реактивній тязі, які могли би працювати умовно з-під крила тактичної авіації або з наземної платформи на невелику відстань. “Іскандер-К” — це дорога ракета, і вони не можуть собі дозволити так часто її використовувати. Тому вони шукають той підхід, який використовуємо ми — дешеві засоби ураження, які суттєво впливають на можливості захищатися від такої атаки», — зазначає експерт.
Особливості запуску і основні загрози
З огляду на дальність польоту, можна вирахувати, які саме регіони України під загрозою, каже Храпчинський. Використовуючи різні способи запуску, росіяни можуть застосовувати «Бандеролі» з будь-якої точки прикордоння. Також відомі випадки запуску з території тимчасово окупованого Криму.
«Є підтверджені факти запуску цих засобів ураження з дронів “Оріон”. Є спроби імплементувати на гелікоптери. Водночас ворог оприлюднив інформацію про наземні пускові установки. Пуск із землі буде суттєво скорочувати дистанцію», — зазначає авіаексперт.
Головне питання — чи є на цих напрямках засоби радіолокації, які можуть детектувати ціль ще на території РФ. Це допомагає робити раннє сповіщення, дає можливість взяти повітряну ціль на супровід і передавати її по секторах, якщо в котромусь із них не вдалося перехопити загрозу.
З наземних пускових установок «Бандероль» летить на меншу відстань, але їх все одно використовують, зазначає Храпчинський. Таким чином, по-перше, можна зробити більше пусків, а по-друге, це дозволяє росіянам виїхати на ділянку, запустити засіб і згорнутися до того, як виявлять їхню локацію.
Враховуючи вагу бойової частини, зона ураження цього засобу — 300 м.
«При загрозі застосування таких засобів ураження потрібно перебувати принаймні за двома стінами», — каже експерт.
Поки що «Бандероль» працює по стаціонарних цілях. Для уражень по рухомих потрібно залучати системи штучного інтелекту, які дозволяють брати об’єкт на супровід по образу цілі і знищувати.
«В будь-якому випадку ворог буде експериментувати зі штучним інтелектом. Вони рухаються у цьому напрямку», —зазначає Храпчинський.
На його думку, не можна сказати, що росіяни битимуть «Бандеролями» саме по логістиці чи енергетиці — битимуть по всьому, щоб чинити психологічний тиск: «Інструменти впливу з боку РФ терористичні, вони по максимуму намагаються робити удари по цивільному населенню, щоб призводити до гуманітарних катастроф. І плюс психологічний тиск на суспільство: мовляв, Сили оборони неспроможні захищатися, не збивають всі ракети. Це допомагає російській пропаганді і ботам накручувати суспільство всередині України».
Чим збивати «Бандеролі»
Дешевих перехоплювачів, які можна було б використовувати, наразі немає. Це можуть бути ракети або інші засоби, каже Храпчинський: «Свого часу ми запропонували дрони-перехоплювачі. Тепер потрібен наступний крок — ракета-інтерцептор вартістю до $15 000. Оскільки йдеться про значно вищі швидкості перехоплення, тут потрібні принципово інші системи наведення та значно вищий рівень автоматизації».
Також потрібне збільшення засобів детекції, тому що ворог часто використовує «Бандеролі» на малій висоті, і класичні системи радіолокації, які працюють в режимі огляду під великі цілі (наприклад, крилаті ракети), можуть пропускати такі елементи. Потрібна ешелонована система, в якій буде велика кількість тактичних засобів радіолокації, які будуть працювати з великими радарами.
«Ми зараз це будуємо за рахунок західних зразків американських EchoShield (радіолокаційна система для боротьби з дронами — ред.), ізраїльських RADA (радари для попередження ракетних ударів — ред.), Giraffe (радар виробництва шведської компанії SAAB — ред.). Але треба казати про власні спроможності, тому що більшість цих засобів дороговартісні і ми не можемо закуповувати їх у великому об’ємі», — розповідає експерт.
Коли ціль перебуває на висоті 20-50 м, засоби тактичного рівня можуть бачити її на відстані до 15 км. Відтак, їхню кількість потрібно збільшувати, щоб розтягнути їх на певних напрямках і закрити кожен метр української землі.
Крім того, «Бандероль» використовує як малі, так і великі висоти, тому потрібно, щоб одні радари працювали в верхньому ешелоні, інші — в нижньому.
«Поки що ми можемо закривати певні сектори одним радаром, щоб намагатися бачити і на великій, і на малій висоті. Сучасна війна передбачає велику кількість сенсорів, які дозволять нам виявляти ціль за будь-якими характеристиками — звуковою, візуальною, за допомогою активної та пасивної радіолокації. Це все повинно створювати єдину систему захисту», — зазначає Храпчинський.
Зараз цей напрямок в Україні розвивають, але є тотальна нестача засобів радіолокації, які дозволили би не просто виявити ціль, а й в режимі реального часу супроводжувати і передавати координати цілі засобу ураження, який в автоматичному режимі перехопить цю «Бандероль» або «Герань-5». В такому режимі радіокомандного наведення працюють, наприклад, норвезький ЗРК NASAMS та російський «Панцирь», зазначає авіаексперт.