Понад 21 тисяча експонатів і аварійна будівля
У 1993 році на базі картинної галереї створили Кіровоградський обласний художній музей, який у 2020 році перейменували на Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради. Але його історія почалася значно раніше: перша картинна галерея з’явилася в місті 1921 року, а під час німецької окупації її колекцію розграбували.
Після війни зібрання почали формувати заново. Згодом музей отримав твори з Ермітажу, Третьяковської галереї, Київської національної картинної галереї та Державного музею українського мистецтва.
Сьогодні фонди музею налічують понад 21 тисячу експонатів: живопис, графіку, скульптуру та декоративне мистецтво. Серед найціннішого — колекція ікон і твори західноєвропейського та російського мистецтва XVIII-початку XX століть. До прикладу, це роботи Аполлінарія Горавського, Іполита Робільяра, Іоганна Келера-Віліанді, Оскара Гофмана, Анрі-Франсуа Різенера, Амшея Нюренберга. Також музей зберігає масштабне полотно розміром 4 на 8 метрів — картину «Кривава неділя» Войцеха Горація Коссака.
Читайте також«Хотіла б бути на війні»: про що Ліна Костенко говорила на презентації нової книжки
Після початку повномасштабного вторгнення основну колекцію евакуювали. Але заклад продовжує виставкову й освітню роботу, приймає тимчасові проєкти та працює з творами, які можна безпечно експонувати.
Сам музей розташований у колишньому Пасажі — пам’ятці архітектури кінця XIX — початку XX століття в центрі Кропивницького. Будівля має історичну та художню цінність.
За словами директорки закладу Тетяни Ткаченко, яка очолює заклад вже 23 роки, нині музей має одразу кілька проблем: основна будівля перебуває в аварійному стані, а орендовані приміщення іншої потребують ремонту. Очільниця музею частину проблем пов'язує з перешкоджанням з боку Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА.
Як кадрове питання переросло у публічний конфлікт
Публічно про нинішній конфлікт директорка музею написала 11 серпня на своїй сторінці у Фейсбуці. Вона закликала «перестати знищувати Музей мистецтв», а також назвала «постановочним» засідання постійної комісії з питань власності обласної ради, де розглядали кандидатуру на її посаду.
Саме з цього допису у соцмережах здійнялася хвиля дописів від активістів, працівників культури, волонтерів та журналістів на підтримку Ткаченко.
«Окремо хочу відзначити нашу плідну співпрацю з Музеєм мистецтв під її керівництвом упродовж усіх цих років повномасштабної війни. Це була не просто професійна співпраця — це була підтримка культури, мистецтва та людей, які цю культуру творять. Я щиро сподіваюся, що це полум’я культурної спадщини не згасне. І дуже хочу, щоб Тетяна Олександрівна залишилася на посаді керівника Музею мистецтв, адже такі люди — це не просто працівники культури. Це люди, які тримають зв’язок між мистецтвом, громадою та владою», — написав художник-мураліст Олександр Брітцев.
Деякі установи та організації також висловилися на підтримку чинної директорки:
«Ми добре знаємо Тетяну як фахову музейницю, відповідальну керівницю та людину, яка в критичні моменти здатна принципово відстоювати інтереси музею і збереження культурної спадщини», — говорять у Національному музеї Революції Гідності.
Водночас допис Тетяни Ткаченко у Фейсбуці викликав багато запитань у громадськості та медіа. Для того, щоб відповісти на них, очільниця музею вийшла із публічною промовою.
Які претензії директорка висуває обласній владі
Під час промови у Музеї мистецтв Ткаченко заявила, що нині має значний масив документів, які підтверджують її претензії до дій обласної влади. За її словами, вона зверталася з ними до начальника ОВА Андрія Райковича, Офісу президента, Міністерства культури, Генеральної прокуратури, НАБУ, СБУ та обласної ради.
Окремий блок документів стосується численних звернень музею щодо необхідності ремонту будівлі. Проблема стала особливо очевидною у 2015 році.
«У 2015 році в нас прорвало труби гарячої води на четвертому поверсі, у залі над нами. Добре, що це був початок дня: на стінах були картини, всі співробітники були на роботі. Кип’яток полився в залу, працівники почали знімати картини зі стін», — згадує директорка.
Після цього на проблему звернули увагу на рівні центральної влади. Тодішній народний депутат Олександр Яринич порушив питання під час засідання Верховної Ради та заявив про необхідність рятувати пам’ятку архітектури. У будівлі розпочали ремонт — замінили вікна, встановили систему кондиціонування та відремонтували окремі ділянки стін. Однак другого етапу так і не розпочали.
Наприкінці минулого року, після чергового прориву вже на горищі, музей отримав кошти на проєктні роботи. Тендер на них не відбувся, оскільки охочих взяти участь у торгах не знайшлося. Тепер, говорить Тетяна Ткаченко, музей шукає підрядника, який зможе підготувати науково-проєктну документацію для ремонту.
Ще один конфлікт стосується будівлі колишнього обласного управління Національного банку, де сьогодні працюють два обласні музеї — мистецький та краєзнавчий. Музей мистецтв орендує підвальне приміщення та другий поверх, а перший поверх перебуває в користуванні Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.
Ткаченко говорить про понад сотню звернень, у яких музей просив передати перший поверх для створення великих виставкових залів.
За її словами, у 2021 році музею відповіли, що питання можна буде вирішити після ремонту будівлі. Однак невдовзі перший поверх передали в оренду іншому закладу — краєзнавчому музею.
Читайте такожПрисутня. Етика незворотнього: нариси про нову антропологію відповідальності
«Є всі листи, де Соколенко (очільниця Департаменту культури і туризму Кіровоградської ОВА Уляна Соколенко — Ред.) відповідає щодо будівлі Нацбанку. Вона дуже театрально, дуже впевнено розказує, що цього не бачила, не чула; що музей хоче піти на перший поверх, вона взагалі не знала», — сказала Ткаченко.
Вона також вважає, що розміщення різних закладів в одній будівлі створює проблеми з обліком, зберіганням та охороною музейних предметів.
Приміщення другого поверху будівлі також є аварійними та регулярно затоплюються під час опадів, про що Ткаченко неодноразово повідомляла як у соцмережах, так і у відповідних зверненнях.
Окрема претензія керівниці музею стосується оплати праці музейних працівників. За її словами, музей неодноразово підтверджував, що відповідає показникам першої групи оплати праці, за якою слідує перегляд розміру зарплат. Директорка посилається на відповідні постанови Кабміну, накази та інструкції й наголошує, що музей надсилав до департаменту листи з розрахунками та підтверджувальними показниками.
«У нас мінімальні заробітні плати, і підтвердження першої групи означало б їх підвищення. Не на тисячі і навіть не на сотні гривень — інколи на десятки чи до сотні гривень, залежно від працівника. Але навіть цього музей не отримав», — сказала Ткаченко.
Позиція Департаменту культури та туризму
На тлі заяв Ткаченко свою позицію під час брифінгу озвучила й керівниця Департаменту культури і туризму Кіровоградської ОВА Уляна Соколенко.
Вона заперечила твердження про проблеми із рівнем оплати праці музейних співробітників та навела динаміку видатків за 2021-2026 роки. За її словами, фінансування оплати праці за цей період зросло на 38,7%. Економії фонду оплати праці музею департамент не фіксує: середня зарплата працівника Музею мистецтв у червні 2026 року становила близько 17,6 тисячі гривень.
У питанні щодо будівлі Нацбанку Соколенко не вважає принциповим аргументом те, що в одній будівлі працюють два різні заклади: обидва є музеями.
«Департамент разом з адміністрацією цілеспрямовано працює над тим, щоб зберегти цей об’єкт як культурний об’єкт, як місце, де відбуватимуться культурно-масові, освітньо-просвітницькі заходи, а не будь-який банк. Хоча було дуже багато запитів від банківських систем і банківських керівників, щоб взяти це приміщення собі», — сказала Соколенко.
Водночас щодо аварійного стану будівлі позиції сторін частково збігаються. Уляна Соколенко визнає, що проблема існує давно та вимагає значного фінансування.
«Це не мільйон гривень і не 10 мільйонів. Щонайменше, мабуть, 300 мільйонів гривень потрібно для того, щоб привести цей об’єкт у більш-менш нормальний експлуатаційний і технічний стан: щоб не валилося, не капало, не руйнувалося. А ми ще говоримо про те, що маємо зберегти цей об’єкт для наступних поколінь, тому що це пам’ятка архітектури», — сказала Соколенко.
Що ж до спірного питання передачі всієї будівлі в оренду Музею мистецтв, то воно, за словами Соколенко, юридично теж однозначне: коли Музей мистецтв орендував лише підвал і другий поверх, перший залишався вільним. Краєзнавчий музей подав заявку до Фонду держмайна і зрештою отримав його в оренду.
Читайте такожГібридна оптика війни: між документом і мистецьким жестом
«Якби Музей мистецтв звернувся щодо отримання першого поверху в оренду, то, ймовірно, Фонд держмайна проводив би аукціон або іншу процедуру. Це вже їхнє законодавство, і я тут не можу коментувати», — пояснила Соколенко.
У пошуках фінансування у 2023 році область презентувала потенційним партнерам і будівлю колишнього Нацбанку, і заклади культури, які в ній працюють.
Проблеми з будівлею колишнього Пасажу також неодноразово обговорювалися на виїзних нарадах. До них залучали представників обласної військової адміністрації та обласної ради, фінансового департаменту, управління житлово-комунального господарства, управління капітального будівництва, а також фахівців міської ради. Після кожної такої наради складали протоколи та давали відповідні доручення.
На думку Уляни Соколенко, головним обмеженням є не відсутність розуміння проблеми, а грошей. В умовах повномасштабної війни основна частина бюджетного ресурсу спрямовується на оборону, а культурним установам залишається значно менше коштів на розвиток та капітальні роботи.
Щодо поточної ситуації з основною будівлею музею (колишній Пасаж) Соколенко пояснила, що цього року музею виділили 500 тисяч гривень на виготовлення науково-проєктної документації для його реставрації. Ці кошти перебувають безпосередньо в розпорядженні Музею мистецтв, який нині в процесі пошуку організації, яка все ж зробить для них цю документацію.
Наостанок посадовиця зазначила, що причину регулярних аварій у Музеї мистецтв вбачає і в кадровій ситуації. За її словами, в штаті закладу залишаються вакантними вісім посад, серед них — посада головного інженера. Вона стверджує, що ця вакансія не заповнена вже близько п’яти років.
«Головний інженер — це працівник, який має щодня, 365 днів на рік, слідкувати за станом будівлі. Це інженерні мережі, електромережі, стан кранів, стін, даху — і вчасно реагувати, якщо десь є ситуація, яка може призвести до аварії. На жаль, у Музеї мистецтв останні п’ять років ця посада вакантна», — сказала Соколенко.
Водночас вона підкреслила, що саме керівник закладу відповідає за формування його штату.
Скандал навколо посади
Таким чином історія з контрактом Тетяни Ткаченко та конкурсом на посаду керівника музею стала лиш каталізатором для оприлюднення багаторічних проблем. Але й навколо ніби звичайної кадрової процедури виник окремий скандал.
Обласна рада оголосила конкурс 24 червня, але потім його скасували, оскільки під час дії воєнного стану це не є обов'язковим. За словами очільниці музею, вона отримувала документи про скасування конкурсу.
«Під час Zoom нам оголосили, що це стосується трьох керівників: Музею мистецтв, бібліотеки Маланюка і бібліотеки Шевченка. Нам сказали, що з трьома керівниками буде продовжений контракт на час дії воєнного стану», — розповіла Ткаченко.
Згодом вона отримала інформацію про засідання постійної комісії обласної ради з питань власності, на якому мали розглядати призначення керівників. До цього бібліотеки вже подали відповідні документи. Ткаченко також вирішила офіційно подати заяву на продовження власного контракту.
Засідання постійної комісії обласної ради з питань власності відбулося 10 серпня. Тоді розглядали кандидатури на посади керівників згаданих вище комунальних закладів, зокрема й Музею мистецтв.
До обласної ради вже надійшла заява іншої кандидатки - колишньої директорки обласного краєзнавчого музею Ірини Смаглюк й розглядали лиш її. Але Тетяна Ткаченко під час засідання заявила, що не відмовлялася від продовження роботи: «На попередньому засіданні, коли було скасовано питання щодо проведення конкурсу, у нас було загальне питання у всіх керівниківиків — наші подальші дії. Це питання піднімалося у голови обласної ради. Я казала про те, що я йду на конкурс».
Депутати після цього попросили надати офіційне пояснення щодо ситуації із заявою Тетяни Ткаченко.
«Неприємно зараз було чути такі слова про те, що ми як депутати, виходить теж дотичні до цієї ситуації, що людям говорили одне, а по факту виходить інше», — сказала депутатка Марина Осипенко.
Водночас після короткого обговорення члени комісії перейшли до голосування за кандидатуру, яка була винесена на розгляд — Смаглюк. Голосів на її підтримку не вистачило.
При цьому сама Ткаченко наголошує, що не вважає проблемою саму кандидатуру нового керівника. Її питання — до процедури.
Під час брифінгу Уляна Соколенко зазначила, що загалом процес пропозиції кандидатур відбувається у межах законодавства та не має на меті саме призначення іншої людини або претензій до чинної директорки: «Будь-хто з вас може подати свою заяву на будь-який заклад, де очікується вакантна посада або оголошено, що є вакантна посада».
Серед публічно оприлюднених документів немає зауважень щодо роботи Ткаченко. Натомість є рекомендаційні листи з позитивною оцінкою її діяльності на посаді.
Що говорять в обласній раді про конкурс і вакансії
Як зазначили у відповіді на наш інформаційний запит в обласній раді, конкурс оголосили за розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 24 червня № 252-гр «Про оголошення конкурсу на посаду директора комунального закладу “Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради”».
Водночас 3 липня, з урахуванням висновків постійної комісії обласної ради з питань власності, розпорядженням голови облради № 274-гр «Про втрату чинності розпоряджень голови Кіровоградської обласної ради про конкурси» процедуру проведення конкурсів було зупинено відповідно до частин 5–7 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Окремо в обласній раді повідомили, що звернень від Тетяни Ткаченко щодо тиску на неї у зв’язку з конкурсом не отримували. Так само в установі заявили, що не отримували від Ткаченко звернень, скарг чи заяв щодо незаконності або формального характеру засідання постійної комісії з питань власності 10 серпня.
«Звернень, скарг, заяв від директора комунального закладу “Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради” Тетяни Ткаченко на дату надання відповіді в обласній раді не надходило та не зареєстровано», — повідомили в облраді.
Щодо можливих звернень Ткаченко до інших органів в обласній раді зазначили: «Інформація стосовно звернень, скарг, заяв до інших органів в обласній раді відсутня».
Коли має відбутися наступне засідання постійної комісії обласної ради, де знову розглядатимуть питання кандидатури на посаду очільника закладу, станом на 19 серпня невідомо.
У підсумку ця історія впирається не лише в особистий конфлікт директорки музею з посадовцями, а в те, як роками вирішувалися проблеми приміщення, його стану, фінансування та управління закладом. Відкритим залишається ключове питання: чи стане нинішній конфлікт початком реального розв'язанням проблем музею, чи завершиться днем, коли голова облради підпише наказ про призначення директора.