У війну з Україною Росія вступала з п’ятьма бригадами РЕБ (15, 16, 17, 18, 19) у складі збройних сил. Формування такого рівня є лише в армії Китаю. Індія формує дві на китайському та пакистанському напрямках, але процес не завершений. Жодна інша армія світу бригад РЕБ не має, і полк є вершиною оргштатної еволюції (Велика Британія). Кілька полків має Білорусь (10-й і 48-й, наприклад).
Україна мала в ЗС один-єдиний полк, 249-й, але МО розформувало його у 2013-му, дякуємо тогочасному керівництву.
Офіцери РЕБ вважають свою військову професію однією з найдавніших, адже в підручнику історії знайшли картинку, де давні люди полюють на мамонта і один мисливець сипле мамонтові в очі пісок, тобто глушить оптико-електронну систему спостереження противника. Виходить, ВОС реально давня.
Коли дронів ще не було, радіоелектронна боротьба була схожа більше на радіохуліганство. Перші згадки сягають російсько-японської війни 1904 року, коли радисти однієї імперії заважали радистам на кораблях іншої вільно користуватися ефіром. Цей формат протиборства тривав довго, і лише Німеччина в часи Першої великої війни створила станції радіозавад. Далі нічого суттєвого не відбувалося аж до 1942, коли широко відомий дядечко в характерних круглих окулярчиках завітав до вождя народів зі службовою запискою про створення Служби знищення німецьких радіостанцій, що діють на полі бою. Ось тоді і почалося. Сформовані згодом окремі радіобатальйони дуже ефективно діяли в операції «Багратіон», дезорганізуючи управління військами противника і взагалі добряче доклалися до перемоги, хоч і електромагнітного спектра неозброєним оком не видно. Бійці невидимого фронту у прямому сенсі.
Далі підрозділи РЕБ розвивалися, наче бур’ян при дорозі, адже ні на параді показати, ні на навчаннях слідом за танками не покатати. А проте, у всіх провідних арміях знаходилися уми, які не дали цьому роду військ банально загнутися.
Повернімося до нашого противника. Крім уже згаданих пʼяти бригад РЕБ, ворог має окремий полк РЕБ у Сєвероморську, три окремі центри РЕБ, десять батальйонів, центр комплексного технічного контролю та міжвидовий навчальний центр підготовки і бойового застосування військ РЕБ у Тамбові.
Так би мовити, столицею РЕБ ЗС РФ є Вороніж, де компактно розташовані цікаві навчальні й науково-дослідні заклади, наприклад, факультет радіоелектронної боротьби (та інформаційної безпеки) у складі Військово-повітряної академії імені професора М.Є. Жуковського та Ю.О. Гагаріна, котрий є головним закладом МО РФ з підготовки офіцерів-спеціалістів РЕБ для всіх видів і родів військ. Факультет базується в колишньому військовому інституті радіоелектроніки, який існував у Воронежі з 1980 по 2006 рік і підготував понад три тисячі офіцерів РЕБ. Мадяр має знати адресу. Там само, у Воронежі, розташований науково-дослідний випробувальний інститут РЕБ у складі тієї самої академії ВПС. Це головна міжвідомча наукова організація з досліджень, розробок і випробувань у сфері РЕБ, корінням котрої є 21-й науково-дослідний випробувальний центр МО СРСР.
А якщо ви маєте науково-навчальну базу, то є сенс недалеко мати й базу промислову. У Воронежі функціонує науково-впроваджувальне підприємство «Протек» (вул. Базова, 6, якщо що). Протек виробляє комплекси РЕБ, зокрема, автоматизовані станції перешкод Р-330ж «Житель», які глушать супутниковий зв’язок, GSM, GPS тощо. Є ще декілька підприємств, які входять до складу концерну «Созвездие», розробляють і випускають сучасні засоби РЕБ (наприклад, комплекси «Віка» для подавлення навігації БпЛА і «Ярило-М2» проти FPV-дронів). Концерн «Созвездие» якось згадували як розробника єдиної автоматизованої системи управління військами для армії РФ, але щось не пішло. У нас «Дельта» є, а в них немає «Созвездия».
Дві війни проти Чеченської республіки стали непоганим каталізатором розвитку техніки й озброєння підрозділів РЕБ. Парк цих систем практично повністю оновився. Кожна військова ланка отримала свої інструменти для ведення бойових дій в ефірі.
Стратегічні задачі РЕБ виконують комплекси ГТ-01 «Мурманск-БН» (подавлення КХ-діапазону на дальності до 5000 км), «Красуха-2» (протидія РЛС авіації, насамперед AWACS), «Красуха-4» (протидія бортовим РЛС літаків, БпЛА, крилатих ракет), «Дивноморье» (багатофункціональний комплекс дальньої дії), 1л267 «Москва-1» (комплекс радіоелектронної розвідки й управління з дальністю дії до 400 км).
В оперативній ланці (ті самі п’ять бригад) є комплекси «Палантин», РБ-109А «Былина» (автоматизована система управління засобами РЕБ), РБ-636АМ2 «Свет-КУ», стаціонарний антенний пост радіотехнічної розвідки «Свет-ВСГ», комплекси радіоелектронного подавлення Р-325-П5 і «Самарканд-У», станції потужних шумових перешкод 1л248-2 СПН-2 й 1рл248-4 СПН-4.
У тактичній ланці, тобто безпосередньо на полі бою, батальйони й роти РЕБ противника використовують комплекс радіоелектронного подавлення РБ-301Б «Борисоглебск-2», комплекси РЕБ РБ-531Б «Инфауна», «Леер-2», РБ-341в «Леер-3» (складається з трьох БпЛА «Орлан-10» з відповідною апаратурою на борту), станції постановки перешкод Р-330ж «Житель», Р-330БМВ, Р-378БМ «Алтаец-БМ», РБ-312А, станції постановки перешкод стільникового зв’язку «Лесочек», станції постановки перешкод авіаційного УКХ-зв’язку Р-934Б «Синица», систему радіоподавлення навігації «Поле-21», станції перешкод радіопідривникам боєприпасів 1л29 «Ртуть-Б» (СПР-2) та 1л262Э «Ртуть-БМ» (СПР-2М) (високоефективна система, яка протидіє радіопідривникам артилерійських снарядів з ефективністю, близькою до 100 %), вертолітні станції активних перешкод «Рычаг-АВ», комплекс видового технічного контролю «Спектр» (слідкувати за електромагнітним спектром і виявляти несанкціоновані передавачі), комплекс радіо-, радіотехнічного та спеціального контролю МКТК-1А «Дзюдоист» (самі вгадаєте, кому конструктори реверанс зробили?) та систему захисту військових об’єктів від прослуховування «Заслон».
Як людина, що постраждала від дії РБ-341В «Леер-3», а ця зараза вміє працювати з мобільними мережами, розповім історію: у часи АТО телефоную дружині з Луганської області й кажу, що отримав від неї SMS: «Все, я устала, больше так не могу. Я ухожу». Вона подивилася свій мобільний і не знайшла слідів відправки цієї SMS. Служба РЕБ на нашому КП працювала вправно, ми знали, що в бойових порядках ворога діє російський «Леер-3», відбуваються регулярні розсилки SMS підривного змісту. Я посміявся. Дружина тоді запитала, чому я такий певний, що вона нікуди не піде? «Ти не пишеш SMS російською, ніколи. Саме тому», — відповів я. Посміялися разом. Мораль — користуйтеся українською та захищеними каналами зв’язку, не вмикайте мобілок ближче ніж за 30 км до лінії фронту.
Активно й досить ефективно протидіють нашим безпілотникам Р-330ж «Житель» (станція постановки завад БпЛА), РБ-341В «Леер-3» (протидія стільниковому зв’язку й каналам управління БпЛА), «Поле-21» (радіоподавлення навігаційних сигналів), «Красуха-4» і «Красуха-2» (протидія бортовим РЛС БпЛА), РБ-301Б «Борисоглебск-2» і РБ-531Б «Инфауна» (широко застосовували в тактичній ланці саме проти дронів, зокрема FPV), Р-330БМВ, «Лесочек», Р-378БМ «Алтаец-БМ» (подавлення каналів управління та зв’язку БпЛА), багато станцій РЕБ тактичної ланки (особливо «Житель», «Борисоглебск-2», «Леер-3») протягом бойових дій набули основного застосування саме як засоби боротьби з БпЛА. Стратегічні комплекси («Мурманск-БН», «Красуха») впливають на БпЛА опосередковано — глушать системи розвідки, зв’язку та наведення.
У 2016-му над Донецьком, де росіяни розгорнули «Красуху-4», літав американський БпЛА Global Hawk. Ширяв красиво і довго. І нічого та «Красуха», спеціально проти нього сконструйована, зробити не могла. Це була одна з найкрасивіших істерик росіян в ефірі, яку слухали наші радіорозвідники.
Серед усього цього зоопарку цього року почало траплятися в очі якесь «Волна Купол Гарант». Виявилося, що це система РЕБ, спеціально розроблена противником в останні роки, для подавлення Starlink. Бачите, як боляче стало агресору після відключення їх терміналів паном Маском і які бонуси надає Силам оборони України перевага в управлінні військами і зброєю? Це також причина відвантажувати ідіотам, які допомагають росіянам реєструвати в білий список термінали Starlink, максимальні терміни за гратами.
«Волна Купол Гарант» коштує десь $1,5 млн за комплект, виглядає як парковка цивільних причепів з антенами, і дуже скидається на цивільний об’єкт. Комплекс глушить одночасно по восьми каналах сигнали, що транслюють наземні термінали на супутники Starlink в діапазоні 14-14,5 ГГц. Вироблять систему в окупованому Симферополі на підприємстві «Русский купол». Комплекс накриває куполом протидії зону до 20 км² (фахівці розходяться в оцінках, є думки, що лише 1-2 км²), в межах котрої прийом сигналів зі супутників унеможливлюється. У переліку обладнання військ РЕБ противника цей комплекс відсутній. Якихось згадок про його технічні можливості у відкритих джерелах немає, лише ясно, що він існує і періодично наші його зачищають.
Центр протидії дезінформації повідомив минулого тижня, що «Волна Купол Гарант» – це набір від 8 до 12 причепів з передавачами Ku-діапазону, антенами з коефіцієнтом підсилення 40 дБ. Він може мати 8-12 передавачів, потужний генератор 14 КВт. Оціночна чиста енергія мікрохвильового випромінювання – 1,25 кВт на один канал та залежно від кількості передавачів – від 10 до 15 кВт.
Але ж ніхто не скасовує принципу єдності і боротьби протилежностей: як тільки ця мікрохвильовка вмикається, наші підрозділи радіоелектронної розвідки негайно бачать гігантський викид тепла та мікрохвильової енергії, тобто комплекс негайно себе демаскує і ударні БПЛА точно знають, як цей район обійти по дорозі до визначених об’єктів. Також зрозуміло, де стоять причепи і генератор для їх подальшого знищення.
При всіх недоліках системи наші пілоти, що працюють по цілях в Криму, скаржаться, що літати стало значно складніше.
З іншого боку, пілоти 422-го полку БПС Luftwaffe минулого тижня завітали аж в Геленджик. Ну, той, де у Путіна дача. Ясна річ, дача прикрита комплексом «Волна Купол Гарант», розгорнутого на території 32-го Новоросійського прикордонного загону ФСБ, військова частина 2156. Проведена полком перевірка показала, що «Гарант» – не гарантія. Комплекс був уражений, ураження – верифіковане. Якось так вийшло, що комплекс, здатний протидіяти супутникам Starlink на висотах біля 500 км, не зміг нічого вдіяти проти українських БпЛА на висотах в декілька тисяч метрів.
Загалом це третій знищений комплекс цього типу. 14 і 25 червня були знищені два інші «Волна Купол Гарант», зокрема один – в Керчі, що прикривав переправу. Є згадки про знищення таких комплексів на Харківському напрямку в 2024 році та пізніше – під Мелітополем, але реальних доказів малувато.
Аналіз ситуації з радіоелектронною боротьбою в цій війні показує, що в Росії нічого не змінюється: в роки холодної війни одна сторона будувала навколо СРСР мережу авіабаз та розвивала авіацію, СРСР у відповідь розвивав ППО. Зараз колишні будівничі авіабаз перейшли до розвитку систем управління, зокрема з базуванням окремих їх елементів у ближньому космосі, а колишні будівничі ППО знову збудували систему протидії та вивели свої сили і засоби РЕБ на принципово новий рівень, не доступний більшості армій світу.
Але ж, прилетів 422-й полк і зруйнував баланс!