Небезпечна зона Київщини
Після деокупації групи нетехнічного обстеження HALO Ukraine виявили в області 700 небезпечних гектарів. Це і дороги, і сільськогосподарські землі, і лісництво.
«У Київській області з травня 2022 року всього розмінували 214 гектарів — це 56 ділянок, які ми вже передали громадам і якими активно користуються», — пояснює Дмитро Рагуля, керівник операційного напрямку HALO Ukraine.
Після того як територію деокупували Сили оборони, місяць-півтора тут проводили оперативну роботу — працювала Державна служба з надзвичайних ситуацій. Після неї заходять гуманітарні розміновувачі.
Території для роботи організація отримує від Центру протимінної діяльності при Міністерстві оборони України. Разом з МВС і Мінекономіки ЦПМД координує гуманітарне розмінування в країні. А пріоритет, що за чим очищувати, визначають обласні військові адміністрації.
Після цього до роботи беруться групи нетехнічного обстеження.
«Це наші перші очі й вуха, які заходять на територію і проводять розвідку. Вони взаємодіють з місцевими, щоб розпитати, що ті бачили під час окупації, виходять на ділянки, запускають «мавік», щоб оглянути з безпечної відстані. Саме на основі їхніх даних ми плануємо подальшу роботу з розмінування. Тобто кінцевий продукт нетехнічного обстеження — це визначений на основі карт і даних звіту полігон, на якому ми працюватимемо», — пояснює Дмитро.
Дані про небезпечну ділянку можуть накопичуватися тривалий час — хтось десь щось чув чи бачив, повідомив про це місцеву владу, та передає інформацію далі.
Наприклад, інформацію про територію згаданого на початку селища збирали з 2022 року. Та в роботу її віддали в липні 2025-го.
«Але знаки, що це небезпечна територія, могли стояти тут і раніше, іноді люди самі позначають, коли щось бачать. Тому краще довіряти всім позначкам, які бачите, а не лише офіційним», — зауважує Олексій.
Перед нами мапа 64,5 тис. кв. м. Передати цю територію громаді планують до кінця цього року.
Як обстежити такий обсяг і чому щуп уже не актуальний
Отримавши дані від групи нетехнічного обстеження, за роботу береться команда департаменту дистанційної розвідки. Щоб коли на ділянку зайде команда з розмінування, вона вже приблизно знала, що і де на неї чекає.
Дистанційну розвідку проводять теж дроном, але зі значно потужнішою камерою, з якої можна розгледіти і міну в зарослій траві, і гранату на дереві.
«Так ми отримуємо велику кількість окремих знімків території. Сирі дані завантажуємо в спеціальну програму, де зшиваємо їх в один ортофотоплан — мапу в правильному масштабі, де можемо міряти відстань і розміри виявлених об’єктів. Ці дані аналізуємо, маркуючи всі підозрілі предмети», — пояснює Олександр Терещенко, аналітик зображень HALO Ukraine.
Аналізують не лише отримані знімки, а й супутникові зображення, щоб дослідити зміну рельєфу, в часовому розрізі визначити, де були позиції росіян. У роботі також використовують програми на основі штучного інтелекту. Та 100 % точності від них не чекають через шуми на зображеннях. Але у 60–70 % програма виправдовує себе, каже Олександр.
«Ми програму постійно навчаємо. Особливо на даних Миколаївського і Харківського напрямків, бо там в основному поля, тому легше виявляти небезпечні предмети. Тому з накопиченням даних програма стає точнішою», — наголошує аналітик.
Росіяни і тут перешкоджають роботі. Через повітряні загрози і дію РЕБ польоти дроном зупиняють. Але залишаються і фізичні загрози — у вересні росіяни вдарили дроном по команді демінерів з іншої організації біля Чернігова, внаслідок чого загинула людина, двоє поранені.
Далі за роботу береться команда механічної підтримки розмінування. Працює машиною «Робокат» — американська машина зі сфери лісгоспу, переобладнана для розмінування.
Керують нею дистанційно двоє фахівців — Андрій і Андрій. В окулярах, подібних до таких, як для польотів на дронах, зі спеціальним пультом за захисним щитком.
Саме «Робокат» бере на себе очищення від рослинності, а також прибирає розтяжки.
«Ми відійшли від пошуку розтяжок щупом, бо це небезпечно і дуже затратно в часі. А машина з цим прекрасно справляється», — пояснює Олена Шустова, представниця HALO Ukraine.
На території лісництва, яку нам показують, «Робокат» зняв декілька РГД-5, а також сигнальну міну, теж на розтяжці, після спрацювання якої загорілася частина лісу.
«При обриві розтяжки сигнальна міна вистрілює фаєрпатрон, може мати кілька зарядів, чим попереджає про чиєсь наближення», — пояснює Олексій.
Так «Робокатом» нарізають проходи між 25-метровими ділянками шість метрів завширшки. За ним проходить група демінерів з металодетектором, щоб виявити об’єкти на поверхні. Також з цим справляється рамковий детектор.
Кожна ділянка і кожен прохід позначені відповідними вішками — вони різних кольорів і розмірів, запам’ятати, що означає кожен, з першого разу складно. Це така собі мова демінерів, пояснює Олексій — по кожному вони розуміють, за яким методом опрацьована та чи інша ділянка, і зчитують логіку мінування та роботи на ділянці.
Якщо ж у місці велике скупчення потенційних небезпечних об'єктів — використовують лінійний метод очищення. Він найбільш кропіткий — демінер рухається ділянкою завдовжки метр з детектором і в разі сигналу виконує екскавацію предмета з-під землі ручним інструментом.
Останній метод і найповільніший. До порівняння, темпи очищення лінійним методом — 70 кв. м за день на людину, поверхневе обстеження з детектором — 200 кв. м, з допомогою «Робоката» — 800.
Іноді, каже Олексій, роботі перешкоджають і самі місцеві. Особливо шукачі грибів.
«Ти їм кажеш: не йдіть, тут небезпечно, а вони: “Я тут все життя живу, все знаю”», — дивується демінер.
Люди
Метод лінійного очищення нам демонструє Андрій. У демінери прийшов 2022 року, до того працював в IT-сфері. Спершу пройшов базове навчання, потім курс на парамедика, далі пішов у механічне розмінування.
Крім управління машиною, каже, треба ще в ній розбиратися, бо інколи доводиться на місці обслуговувати й ремонтувати.
Початок шляху демінерів у HALO Ukraine нічим не відрізняється. Усі, хто приходить опановувати професію, мають пройти 25-денний тренінг: п’ять з яких — теорія, 20 — робота на тренувальному полігоні. У принципі, вже на цьому етапі людина розуміє, чи підходить їй така робота, зазначає Олена.
Якщо працівник хоче рухатися по кар’єрних сходинках, має вивчитися на парамедика. І тоді людина може перейти на механічне розмінування, як Андрій, або в нетехнічне обстеження, або брати участь у знищенні предметів, наприклад.
«Раніше все, що знаходили, ми передавали в ДСНС. Але тепер у нас з’явивися свій департамент зі знищення. Це чотири команди, дві з яких очолюють жінки», — ділиться Олена.
І зазначає, що люди до них приходять з різних професій — і з IT, і вчителі, і юристи, і з індустрії краси.
2022 року HALO Ukraine залишилася з 200 людьми, бо після вторгнення хтось виїхав, хтось приєднався до Сил оборони. Зараз організація виросла до 1 500 працівників.
Одна з них — Світлана, яка приєдналася в травні 2023 року. Доти продавчиня в магазині. Двоє її братів і старший син ще раніше стали до лав Сил оборони.
«Я хотіла більше допомагати. Хотіла й сама приєднатися до ЗСУ, але хлопці сказали, що проти. Одного дня мені потрапив у руки інформаційний буклет [про роботу демінерів] — і я вирішила спробувати», — ділиться жінка.
Робота, каже, хоч і на свіжому повітрі, та не проста. Рятує те, що є стабільний графік — 50 хвилин працюють, 10 відпочивають, обов’язковий обід. Робочий день триває вісім годин. Зміни — десять днів робочі, чотири вихідні.
Світлана працювала і на Чернігівщині, і у Вишгородському районі. Зараз вона з напарником проводить поверхневе обстеження території, на якій уже відпрацював «Робокат».
«Сьогодні ми людей не набираємо, бо можемо платити зарплату відповідно тієї донорської підтримки, яка є», — зазначає Олена. Підтримують роботу HALO Ukraine уряди багатьох країн, серед яких Німеччина, США, Франція, Норвегія, приватні фонди, такі як Фонд Говарда Баффета. Відповідно, все, що організація робить для місцевих громад, безоплатно.
Значна частина співробітників родом з Краматорська, бо головний офіс розташовувався там до 2022 року. Разом з організацією люди перебралися на Київщину.
Серед них Олексій, який відповідає за ділянку в селищі, і Андрій, що очолює команду механічної підтримки. Олексій раніше був ювеліром. Андрію 25, каже, якраз шукав роботу, вирішив приєднатися, бо тут і брат його працює.
«Захотів бути корисним. У мене маленька дитина, 5 років. У рідному місті ситуація напружена. Та сподіваюся, що одного дня розміновуватимемо рідну Донеччину», — ділиться Андрій.
***
Крім того, що Україна найбільш замінована країна, вона ще й замінована найскладніше, зазначає Олена. Адже на одному полі зустрічається велика кількість загроз.
Київщина, до слова, серед найпростіших в опрацюванні, адже росіяни не встигли тут закріпитися. Натомість на Херсонщині, наприклад, трапляються міни значно складніші в роботі, їх називають розумними — реагують на звук і сейсмічну активність. Навіть можуть розрізняти людей і тварин.
Загалом у HALO Ukraine підтримують плани держави повернути 80 % потенційно небезпечних територій до використання протягом десяти років.
«Але тут як піде. Залежить, скільки людей це робитиме, як нас донори підтримуватимуть. Ми сподіваємось на краще, але річ у тім, що війна продовжується, тому точно сказати [чи вдасться реалізувати план за 10 років] ніхто не може», — зазначає Олена.
Крім того, що саме обстеження — нешвидкий процес, він ще й багаторівневий, каже Дмитро.
Лише на Київщині, за даними обласної адміністрації, станом на серпень 2025 року вдалося очистити понад 36 тис. га. Це з 846 тис. га, які визначили небезпечними.
Усього по Україні замінованими вважають 137 тис. км², що дорівнює близько 14 млн гектарів.
У 2022 році поряд з HALO в Україні працювали всього п’ять операторів з протимінної діяльності. Зараз їх сертифікували понад 120.