Сьогодні, 6 серпня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) оголосила обвинувальний вирок колишньому голові Державної судової адміністрації України.
Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Водночас, за даними Центру протидії корупції, йдеться про Олексія Сальнікова.
Вироком суду особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом), та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на три роки.
Зазначимо, що ч. 2 ст. 369-2 КК України це: прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди – караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Суд залишив у силі застосований раніше запобіжний захід, а саме заставу в розмірі 575 320 грн, та до набрання вироком законної сили поклав на особу такі процесуальні обов’язки:
- не відлучатися без дозволу суду за межі м. Києва та Київської області;
- здати уповноваженому органу державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон та/або інший документ, який дає право виїзду за кордон.
Вирок ВАКС може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Як зазначає Центр протидії корупції, Сальнікова визнали винуватим у зловживанні впливом, але при цьому визнали невинуватим у шахрайстві.
Сальнікова обвинувачують в шахрайстві та підбуренні до надання 7,5 тисяч доларів хабаря за вплив на суддів Верховного Суду.
За версією обвинувачення, Сальніков у березні 2023 року отримав від Олексія Гончара 7,5 тисяч доларів хабаря, з яких 5 тисяч доларів він повинен був передати суддям Верховного Суду за ухвалення рішення на користь ТОВ “Форватер Плюс”, а решту залишити собі за посередницькі послуги.
На розгляді Касаційного адмінсуду перебувала касаційна скарга ТОВ “Форватер Плюс” на постанову за позовом цієї фірми до Держслужби геології та надр.
Спір стосується процедури видачі спецдозволу на видобуток піску в акваторії Канівського водосховища.
Компанії “Форватер плюс” потрібно було, щоб Верховний Суд скасував рішення апеляції і повернув справу на новий розгляд. Сальніков нібито сказав заявнику, що це питання вирішується "за пятерочку". Ще 2,5 тисяч доларів він нібито захотів для себе як посередника.
Представники “Форватер Плюс” звернулися до Гончара, який, за їхніми даними, мав товариські стосунки з Сальніковим, з проханням дізнатися про налаштованість суддів Верховного Суду щодо розгляду цієї справи.
Гончар зустрівся із Сальніковим і розповів йому про зазначену справу та поцікавився, чи відома йому будь-яка інформація щодо неї. Сальніков відповів, що може спробувати дізнатися щось у Верховному Суді.
Сальніков нібито підбурив Гончара до надання хабаря суддям Верховного Суду з метою ухвалення ними вигідного для ТОВ “Форватер Плюс” рішення.
При цьому Сальніков не мав наміру передавати ці кошти суддям, а планував використати їх на власні потреби.
Під час особистої зустрічі в київському ресторані “Прага” Гончар передав Сальнікову 7,5 тисяч доларів.
Сальніков при цьому запевнив, що має особистий контакт з керівницею апарату Касаційного адмінсуду, яка у свою чергу спілкується із суддями, що розглядають справу.
Згодом Сальніков повідомив Гончара, що гроші нібито вже передані “для вирішення питання”, хоча фактично їх не передав.
Крім того, він повідомив, що обговорював обставини справи з головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, щодо якого, до речі, також є справа на розгляді у ВАКС.
Після викриття Князєва Сальніков продовжував переконувати, що рішення буде прийнято і з цього приводу він планує поспілкуватися з головою одного з касаційних судів.
Водночас наміру спілкуватися він не мав, кошти передавати будь-кому для вирішення цього питання не збирався, як і не збирався повертати отримані кошти.