У вересні минулого року Олександр Кубраков, тоді міністр інфраструктури, на 17-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві заявив, що його відомство розглядає аеропорт «Львів» як перший, що може відновити роботу, – якщо будуть гарантії безпеки.
Україну долучають до програми ЄС «Механізм "Сполучення Європи"», пояснив він. І уточнив: «Відкриття аеропорту – з речей, на які ми дуже чекаємо. Це питання порушили, і ми надіємося, що як зерновий коридор, так може бути і гуманітарний коридор». Забезпечити його мав би Європейський Союз.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону «Єдині новини» наголосив: перед тим як відкривати будь-який аеропорт, потрібно оцінити загрози й небезпеку, адже міста на заході України Росія все ще обстрілює. Якщо в Україні функціонуватиме аеропорт, «вони [росіяни] в ньому вбачатимуть потенційну ціль». Фактично в Україні використовують усі летовища, зауважив Ігнат, але роблять це винятково військові, щоб захистити державу й атакувати противника.
«Питання аеродромів важливе. Зрозуміло, хочеться мати повітряне сполучення. Зокрема з нашими партнерами. Але його треба захищати чимось. Системи Patriot, які можуть захистити від балістики, системи Iris-T, NASAMS — вони в нас не в достатній кількості», — зазначив Ігнат.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю «1+1» сказав, що аеропорт «Львів» можна було б відкрити, якби Україна мала винищувачі F-16.
«Ми всі хотіли б, щоб хоча б один аеропорт запрацював, але це питання безпеки і чи відновлять роботу авіакомпанії. Працюємо над цим, хочемо, щоб це сталося якомога швидше. Але те, що Євроконтроль (Європейська організація з безпеки аеронавігації. — Ред.) занадто консервативно висловив позицію – однозначно. До речі, були б у нас F-16, вони патрулювали б українське небо. І аеропорт Львова можна було б спокійно відкривати і взагалі ні про що не турбуватися. Це все про затримки з прийняттям рішень», — пояснив Кулеба.
Зауважимо, що Європейська організація з безпеки аеронавігації у прогнозі до 2029 року зберегла обмеження на польоти в повітряному просторі України, Росії, Білорусі й Молдови.
Цікаво, що влітку Закарпатська облрада вирішила виділити 26 млн грн Ужгородському аеропорту, а голова облради Володимир Чубірко запевнив, що об'єкт вдасться запустити «через місяць-другий». Серед його переваг — поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону, щоб посадити судно за приладами, там використовують повітряний простір Словаччини. Проте за декілька днів голова Закарпатської ОДА Віктор Микита спростував плани швидкого відновлення роботи аеропорту.
До слова, найбільша європейська бюджетна авіакомпанія Ryanair заявила, що відновила б невелику кількість рейсів до кінця року, якби Україна домовилася про часткове відкриття повітряного простору.
22 листопада Максим Козицький повідомив, що Надзвичайний і Повноважний Посол Туреччини в Україні Мустафа Левент Більген готовий лобіювати відкриття Львівського аеропорту, якщо нашу протиповітряну оборону підсилять достатньо, щоб він функціонував безпечно.
Андрій Садовий, мер Львова: «Вірю, що у 2024 році матимемо авіасполучення зі світом»
— Буквально три-чотири місяці тому були цікаві зустрічі з колегами, які відповідають за безпеку в Ізраїлі. Вони спеціально приїжджали, щоб промоніторити ситуацію з огляду на можливість відкрити аеропорти «Львів» і «Бориспіль».
Проаналізувавши ситуацію, вони однозначно сказали, що авіасполучення треба відкривати негайно. Бо ми втрачаємо дуже багато можливостей. І якщо ми не відновимо авіасполучення у 2024 році, узагалі втратимо його.
Вони наводили приклад Ізраїлю. Коли свого часу ухвалили політичне рішення про аеропорт «Бен Гуріон» і військові виконали його. До речі, в Ізраїлі подібна ситуація до Львова. Позаяк Тель-Авів має 30 кілометрів до безпечної зони — до моря. Так само Львів має 30 кілометрів до безпечної зони — кордону з ЄС. Час підльоту складає лише три-чотири хвилини.
Сьогодні цілком реально й можливо забезпечити максимальну безпеку польотів.
Як? Військові знають, що треба робити. До прикладу, Ізраїль мав подібну практику. Вони готові поділитися досвідом.
Звичайно, я дуже хотів би, щоб також відкрили аеропорт «Бориспіль». Але враховуючи близькість до кордону з Росією та Білоруссю, це, напевно, буде складніше.
Однак починати потрібно. Чому це важливо з економічного погляду? Тому що якісна система протиракетної оборони забезпечить достатньо широку зону безпеки. Мова йде вже про десятки-десятки кілометрів, що дозволить активно розвивати відповідні виробництва й дати людям, які готові вкладати кошти, більш стабільні гарантії.
Звичайно, не буває гарантій на 1000%. Але ми повинні жити. Сьогодні важко передбачити, коли закінчиться війна. Тому треба впроваджувати все, що можливо. Аби інвестор почувався в безпеці, люди могли літати в Україну.
Відповідні звернення я скерував керівництву держави. Вірю, що у 2024 році матимемо авіасполучення зі світом.
Володимир Омелян, міністр інфраструктури у 2016–2019 роках: «Усе давно готове для запуску летовища у Львові. Упродовж пів року також можна побудувати злітну смугу в Ужгороді. Безпеку забезпечить одна установка Patriot»
— Підтверджую, що вже давно можна запустити аеропорт «Львів». Або екстрено побудувати злітну смугу в Ужгороді. Домовитися, що це форс-мажорна ситуація й аеропорт експлуатуватимуть із зальотами зі словацької сторони.
Щодо безпекових ризиків. Так, вони високі — говорити треба відверто. Коли свого часу займалися комплексною програмою відбудови українських аеропортів, було питання Маріуполя. І хоча там ще не було гарячої фази, усе одно занадто близько до кордону. І ми не могли ризикувати. Місцеве летовище так і не запрацювало.
У випадку Львова чи Ужгорода ситуація наразі кардинально інша. Мова може йти винятково про потенційні загрози ракетних ударів або БпЛА далекого радіусу дії. Щоб це унеможливити, достатньо мати один комплекс ППО Patriot, який охороняв би периметр. І він тоді захищав би не лише летовище, а й ціле місто. Для Львова це дуже актуально.
Безумовно, треба проводити окремі переговори з авіакомпаніями. Скажімо, так і не впевнений, що великі західні компанії готові повернутися на першому етапі запуску, іти на певний ризик. Попри те, маємо достатній власний ресурс. По-перше, мова про приватні авіакомпанії. По-друге, той самий Sky Up літає і за гірших умов в окремих країнах Азії чи Африки. МАУ фактично зараз банкрутують і розпродують свої активи. Насправді там залишилися один чи два борти, усе інше було в лізингу. Водночас це брендовані літаки, підготовлені екіпажі, хендлінг (наземне обслуговування літаків), тому держава могла б просто викупити все це. Могла б спрацювати ідея державної авіакомпанії. Або ж є варіант укладання угоди з урядом на обслуговування декількох рейсів. Щоб запустити маршрут, щоб усі переконалися, що це безпечно. І після цього, думаю, навіть компанія Ryanair могла б долучитися. Бо вони були останніми, хто покинув український авіаринок. І вже неодноразово оголошували, що будуть першими, хто повернеться.
Володимир Крейденко, заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури (фракція «Слуга народу»): «Щоб відкрити аеропорти, Україна має повторно отримати сертифікати Міжнародної організації цивільної авіації, ICAO. А це час і гроші»
Коли запускаємо будь-який аеропорт, то в першу чергу маємо гарантувати безпеку пасажирів. Якщо говоримо про Львів, то таких гарантій, на жаль, немає.
Щодо аеропорту в Ужгороді, то він розташований найближче до Словаччини.
Злітно-посадкова смуга безпосередньо біля кордону, а літаки потрапляють у простір держав НАТО і ЄС.
Зрозуміло, що аеропорт Львова кращий за характеристиками, бо може приймати великі пасажирські літаки, але й відстань до кордону з НАТО і ЄС більша. Тому є ризик, що росіяни в будь-який момент запустять ракету «Кинджал» чи іншу балістичну, яка дуже швидко долітає до місця, у тому числі й до західних регіонів нашої країни.
Хто відповідатиме, якщо постраждають чи загинуть люди? Наше першочергове завдання — зберегти життя людей. Я розумію, що зараз важко знайти квитки на ті самі потяги, автобуси. Не кажучи про економічні втрати для країни.
І навіть якщо посилити ППО, то це все одно не дає 100% гарантій безпеки від уламків, які вражають і людей, і будівлі.
Важливий момент. Наша авіаційна галузь уже інтегрована, за чинним законодавством, у міжнародну сферу безпеки авіаційного транспорту. Першочергові вимоги європейської сфери — безпекові. Чинні норми законодавства про безпеку авіаційного транспорту зазначають, що навіть якщо війна закінчиться завтра, ми маємо повторно сертифікувати аеропорти, злітно-посадкові смуги.
Україна є членом Міжнародної організації цивільної авіації, ICAO — це своєрідна європейська родина з безпеки польотів. Вона якраз повторно видає такі сертифікати.
Отже, у принципі, аеропорт в Ужгороді можна було б запустити. Але для цього необхідно поставити навігаційні системи в Словаччину. Якщо ми говоримо саме про економіку, хоча безпека в пріоритеті, то європейці завжди рахують кошти. Використовують факти й цифри, наголошуючи на економічній невигідності запускати летовище в Ужгороді. Бо це буде надто малий потік пасажирів і велика ціна квитка. Такі самі послуги за нижчими цінами громадяни можуть отримати, відносно швидко переїхавши кордон, у Словаччині чи Польщі.