Улітку життя в модульних містечках було схоже на відпочинок у кемпінгу, але з настанням холодної пори побутові негаразди перетворюють кожен день на челендж. Блискавкою пробігти по вулиці в душову і назад, висушити білизну під дощем і впоратися з вологою всередині кімнати — такі щоденні проблеми близько тисячі людей, які мешкають зараз у трьох львівських містечках.
Будівництво житла модульного типу — швидкий і водночас відносно недорогий спосіб забезпечити мінімальні побутові умови для значної кількості людей. Навесні 2022 року таке розв'язання проблеми було своєчасним та актуальним. Сотні переселенців змогли отримати окремий куток і перебратися туди зі шкільних спортзалів й інших нежитлових приміщень.
Площа стандартної кімнати в модулі — близько 10 квадратних метрів, вона обладнана двома двоярусними ліжками та кількома невеликими шафками для речей. У кожному будиночку є електричне опалення. Кімната розрахована на чотирьох осіб, але часто дається на сім’ю. Можна зустріти родини, які проживають у модулі і вдвох, і вшістьох, разом з маленькими дітьми. На обраному майданчику будиночки розставляють по периметру, щоб створювати внутрішній простір: він стає імпровізованим подвір’ям для спільноти співмешканців. На кожен блок (у містечку їх може бути два або три) облаштовані душові кабіни й санвузли, а от кухня і пральня для всіх секторів спільні.
Першим було зібрано містечко на території Стрийського парку. Модулі встановили на асфальтованому майданчику, і як виявилося пізніше, це було не дуже добре рішення. З настанням дощової пори мешканці опинилися в оточенні величезних калюж. Щоб долати водні перешкоди, люди викладають стежки з тротуарної плитки або використовують дерев’яні піддони. По них вони стрибають, прямуючи з кімнати в душову та назад. Тим часом діти використовують калюжі для розваг.
Щоправда, цю проблему помітили — і в Сихівському містечку, що будувалося пізніше, вже було передбачено відведення атмосферних опадів. Проте вологість всередині кімнат лишається однією з найголовніших вад усіх модульних містечок такого типу.
Маріупольчанка Олена разом з батьком мешкає в містечку на Сихові зі самого його відкриття. «У нас є електричне опалення. Тепло ми собі зробити можемо, — розповідає жінка. — Єдине, чого ми не можемо — це впоратися з вологістю. Коли йде дощ, а дощ у Львові цієї осені йде майже щодня, вода тече по стінах, вона є на дверях, вікнах, підлозі і, звісно, є на ліжках. І того неможливо позбутися. Витирання не допомагає: ти витер, а воно знову стікає по стінках. Від вологи на матрацах і білизні з’являється грибок»
В ідентичних умовах живуть переселенці у Стрийському парку. «Мокрі стіни, підлога, стеля та все, що є в кімнаті», — розповідає Ірина. Вона мешкає в стандартному модулі разом з чоловіком і мамою. Сім’я перебралася із Сєвєродонецька до Львова у квітні, спершу проживала в спортзалі Політехніки. На відміну від Сихівського, у Стрийському містечку немає сушильних машин – і це створює ще одну проблему. Білизну доводиться сушити на вулиці, незважаючи на погоду. Центральна частина майданчика заставлена сушарками, які використовують по черзі. Якщо твої речі не встигли висохнути, все одно доводиться звільняти місце для наступних.
Утворення конденсату всередині модулів свідчить про те, що будиночки не пристосовані для використання холодної пори року. Стіни мають слабку теплоізоляцію, тому впоратися з вологістю практично неможливо. Звісно, з настанням морозів усі проблеми посиляться. Конденсат почне перетворюватися на паморозь, а в що перетвориться звичайна подорож у душову — годі й казати.
Місцева влада знає про ситуацію, на муніципальному рівні проблему почали обговорювати ще наприкінці літа. Львівські чиновники анонсували створення ще одного модульного містечка, пристосованого для зимових умов, яке прийме людей з тих трьох локацій, що вже існують. Мешканці дізналися про це зі ЗМІ і сподівалися, що переїдуть до 1 жовтня. Проте конкретних термінів створення «зимового» містечка не озвучено й досі.
Самі мешканці містечок говорять про свої побутові проблеми досить обережно. Вони дуже цінують те, що мають цей прихисток, і згодні й далі жити в тих умовах, які є. Грибок у кімнатах ніщо порівняно з пережитим у Сєвєродонецьку, Маріуполі чи Харкові на початку весни 2022 року.