ГоловнаСуспільствоОсвіта

Разумков не виключає, що "мовно-освітній" законопроєкт Бужанського розглянуть на позачерговій сесії

Спікер Ради зазначив, що на момент початку четвертої сесії цей проєкт закону втратить актуальність. 

Разумков не виключає, що "мовно-освітній" законопроєкт Бужанського розглянуть на позачерговій сесії
Дмитро Разумков
Фото: Анна Стешенко

Спікер парламенту Дмитро Разумков не виключає, що законопроєкт "слуги народу" Максима Бужанського щодо продовження навчання в школах російською мовою до 2023 року можуть розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради.

Він пояснив, що позачергова сесія скликається тільки двома шляхами: на вимогу президента або 150 народних депутатів. Тільки вони вирішують, які питання будуть внесені в порядок денний, повідомив Разумков на підсумковій пресконференції в сесійному залі парламенту.

"На минулому пленарному тижні ми не пройшли багатьох законопроєктів, ми рухалися за графіком вівторка, середи, четверга, п'ятниці, фактично додаючи законопроєкти до попереднього дня. Було багато кадрових питань - це забрало великий проміжок часу. Щодо позачергових сесій - на жаль, я не можу коментувати, що потрапить чи не потрапить... У порядку денному позачергової сесії, яка буде завтра, цього законопроєкту немає", - повідомив Разумков. 

Спікер Ради підкреслив, що чергова, четверта сесія має відбутися у вересні, коли законопроєкт Бужанського вже втратить актуальність. 

"Не дивлячись на реакцію, я її змінювати не буду. Я вважаю, що будь-які закони повинні робитися на користь українського суспільства. Якщо ви згадуєте саме цей законопроєкт, ми можемо подивитися на реакції комісії ОБСЄ, Венеційської комісії", - повідомив він. 

Разумков підкреслив, що єдиною державною мовою є українська, "це питання не піднімалося, не піднімається і не буде, але якщо ми говоримо про захист всіх громадян, потрібно виходити з цієї позиції".

Нагадаємо, що відповідно до законів "Про освіту" та "Про забезпечення функціонування української мови як державної", учні, які не належать до однієї з національних меншин країн Європейського Союзу, зобов’язані перейти на навчання українською мовою у 2020 році. Ті, хто є представником нацменшини країни ЄС (приміром Угорщини), має зробити це у 2023 році.

На думку Бужанського, закон "Про освіту" дискримінує російськомовне населення України. Він запропонував продовжити навчання в школах російською також до 2023, а не вересня 2020, як встановлено законом.

Внести законопроєкт у порядок денний останнього тижня третьої сесії запропонував голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Він аргументував це тим, що зміни, які встановлює документ, мають відбутися вже у вересні, тому його необхідно розглядати до кінця цієї сесії.

Проти законопроєкту Бужанського виступили кілька нардепів від "Слуги народу" і мовний омбудсман Тарас Кремінь. Також плани розглянути цей законопроєкт викликали обурення суспільства - під Радою два дні поспіль збиралися мітинги, вимагаючи відмовитися від розгляду цього проєкту закону.

Спочатку розгляд анонсували на четвер, однак у порядок денний проєкт закону не потрапив. У п'ятницю він був зазначений у порядку денному, однак парламент його не розглядав. 

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram