ГоловнаСуспільствоЖиття

Суд над Януковичем: в очікуванні першого вироку

Розгляд справи Віктора Януковича за підозрою його в державній зраді вийшов на фінішну пряму. 30 липня Оболонський районний суд Києва перейде до стадії дебатів. Це – останній етап судового процесу перед виголошенням вироку.

LB.ua підготував огляд цього судового розгляду.

Фото: EPA/UPG

Заочний судовий процес над відстороненим від посади після Революції Гідності колишнім президентом розпочався у травні минулого року. Повідомлення про підозру зачитав Генпрокурор Юрій Луценко ще наприкінці 2016-го під час суду над екс-«беркутівцями», де екс-президент давав покази в режимі скайп-конференції. Щоправда, такий формат вручення підозри не передбачений Кримінально-процесуальним кодексом. Зрештою, законодавство не містить жодних приписів щодо можливої втечі глави держави з країни.

Прокуратура звинувачує Януковича в тому, що 1 березня 2014 року, перебуваючи на території Російської Федерації, він зрадив державу, звернувшись до російського президента з проханням використати російські війська на території України. Як наслідок: відбулася анексія Криму і втрата об’єктів державної власності на понад трильйон гривень.

Колишній президент обвинувачується в державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК), пособництві в сепаратизмі (ч. 5 ст. 27, ч.3 ст., 110 КК) та сприянні веденню агресивної війни (ч. 5 ст., 27, ч. 2 ст. 437 КК).

Розслідуванням справи займалась Військова прокуратура. Найвища міра покарання за державну зраду – довічне ув’язнення. Ще до розгляду справи по суті військовий прокурор Руслан Кравченко повідомив, що обвинувачення проситиме саме таке покарання для колишнього президента. За що згодом російський суд заочно арештував Кравченка та іншого прокурора у справі Януковича - Максима Крима.

Фото: EPA/UPG

Під час судового процесу у справі Януковича планувалось заслухати свідчення 44 осіб зі сторони обвинувачення та 23 – захисту. Хоча обидві сторони заявляли в сумі про понад 300 свідків. У підсумку суд допитав лише 14 свідків захисту та 37 – обвинувачення. Таким чином, у суді не були заслухані перший президент Леонід Кучма, екс-прем’єр-міністр Микола Азаров, колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, екс-голова Служби безпеки України Олександр Якименко, колишній міністр оборони Павло Лебедєв, екс-голова Адміністрації президента Андрій Клюєв та ін.

Свідки «за» vs свідки «проти»

Допит розпочався із ключового свідка зі сторони обвинувачення – колишнього посла України в ООН Юрія Сергеєва.

За його словами, Росія ініціювала засідання Ради безпеки ООН 3 березня 2014 року, під час якого було зачитане звернення Януковича до Путіна про введення військ на територію України. Він вважає, що це звернення потрібно було російській стороні для того, щоб підтверджувати свою позицію, що в Україні відбувся державний переворот, який загрожує росіянам і російськомовному населенню Криму.

Відповідаючи на питання захисника екс-президента, чи мало звернення Януковича до президента РФ юридичне значення для України, Сергеєв заявив: «З точки зору нанесення шкоди, що потім вилилося в конкретні дії – воно легітимізувало дії Російської Федерації... Будучи по суті своїй нелегітимним, воно було використано для легітимних дій в рамках ООН».

Фото: Макс Требухов

У свою чергу, екс-міністр закордонних справ Леонід Кожара, даючи покази зі сторони захисту Януковича, зазначив, що звернення екс-президента, продемонстроване представником Росії Віталієм Чуркіним під час Радбезу ООН, не було офіційним документом, а лише додатком до ноти Російської Федерації.

Адвокати Януковича намагалися переконати суд в тому, що копія листа Януковича до Путіна була отримана працівниками ГПУ незаконно. Що згодом спростував військовий прокурор Руслан Кравченко.

За рішенням суду було проведено психологічну та лінгвістичну експертизу висловлювань Януковича щодо введення російських військ. Зокрема, у висновку йдеться, що екс-президент у зверненні до президента РФ демонстрував впевненість у своїй позиції, хоча намагався перекласти відповідальність за наслідки на інших. Ознак тиску на нього не виявили.

Лінгвістична експертиза не показала ознак сепаратизму чи закликів до агресивної війни у словах Януковича. Хоча експерти не виключали, що вони могли бути використані для вчинення певних дій, котрі порушують суверенітет та недоторканність України.

Сторона обвинувачення викликала на допит і посла України в Польщі Андрія Дещицю, заступника міністра МЗС Сергія Кислицю, директора департаменту протидії загрозам РФ в МЗС України Андрія Плахотнюка. Зокрема, вони підтвердили наявність в них інформації про вторгнення Збройних сил РФ до Криму, про що негайно вони повідомили представників світового співтовариства.

Андрій Дещиця в суді у справі Януковича
Фото: 5 канал
Андрій Дещиця в суді у справі Януковича

На думку Кислиці, Росія відчайдушно намагалася пояснити свої дії в Криму як такі, що були здійснені на прохання Януковича.

Екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зазначив у суді, що «Володимир Путін разом з Віктором Януковичем домовилися про те, що Віктор Янукович підпише цю заяву, і вона буде представлена міжнародній спільноті як заява нібито легітимного президента про введення російських військ на територію України». Таким чином, Путін нібито намагався уникнути міжнародного трибуналу в майбутньому, вважає Яценюк.

Колишній прем'єр-міністр також розповів, що у нього в той період було дві розмови з російським прем'єром Дмитром Медведєвим. За словами Яценюка, ініціатором обох розмов була російська сторона. Під час спілкування він закликав негайно відкликати російські війська з території України.

На запитання, чи намагався він встановити місцезнаходження Януковича, Яценюк відповів, мовляв, «до компетенції народних депутатів не входить розшук президентів».

Зустрітися з Януковичем наприкінці лютого 2014 року намагався нині міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та керівник СБУ Валентин Наливайченко. За словами Авакова, вони відправились в Крим.

«Я літав туди не для того, щоб зловити Януковича, закувати його в кайдани і привезти, кинути на розтерзання натовпу. Ми їхали туди, щоб знайти Віктора Федоровича, я хотів мати з ним розмову", - повідомив Арсен Аваков як ще один свідок обвинувачення.

Арсен Аваков під час засідання
Фото: 112
Арсен Аваков під час засідання

Він зазначив, що Януковичу було відомо про його приїзд, але він всіляко намагався уникнути особистої зустрічі. Аваков упевнений, що загрози для нього не було, тим більше, що на той час уже почалася російська військова операція із захоплення Криму. «Янукович, знаючи про те, що відбувається, прийняв для себе рішення по суті покинути територію країни за допомогою російських військ, в подальшому написавши листа із закликом до Російської Федерації ввести війська. Зрадив свій народ, в моєму розумінні», - заявив він.

Відсутність в той період загрози життю екс-президента підтвердив під час допиту його колишній охоронець Віктор Різниченко, що супроводжував його 21-23 лютого 2014 року під час виїзду з України. За його словами, три російських військових вертольоти забрали Януковича в Запорізькій області і перевезли в Крим.

Натомість начальник служби безпеки Януковича Костянтин Кобзар зазначив, що кортеж екс-президента піддавався атаці з застосуванням автоматичної зброї вранці 20 лютого 2014 року, коли повертався з Банкової в «Межигір'я».

«Коли ми виїхали, за кілометр-півтора до блокпоста я дав команду змінити маршрут на резервний. Завдяки цьому минули небезпеку. Але ці негідники помітили останній автомобіль і почали його переслідувати. А коли не змогли наздогнати, почали його обстрілювати. Я особисто чув автоматну чергу!» - розповів він.

За його інформацією, постраждав один співробітник. «Відбувався витік інформації із силових органів. Нас могли збити з гранатометів», - підкреслив він, коли розповідав про переліт Януковича до Харкова 21 лютого. Не уточнивши, правда, хто збирався застосувати гранатомети.

Віктор Янукович та Костянтин Кобзар (зліва)
Фото: thekievtimes.ua
Віктор Янукович та Костянтин Кобзар (зліва)

У свою чергу, колишній перший заступник голови Держприкордонслужби Павло Шишолін під час допиту в Оболонському суді підтвердив, що прикордонники були поінформовані, що Янукович планував вилетіти з Донецька до Росії, але наказу його затримувати не надходило.

«До Донецька прибула група осіб на літаках. Ми не знали, хто там знаходиться. Вони не подавали заявку на виліт. Але нам стало відомо, що цей виліт буде здійснюватися на територію Російської Федерації без відповідних видів контролю. Тому наш прикордонний наряд прибув до цих літальних засобів і зажадав провести відповідну процедуру прикордонно-митного контролю», - пояснив він.

Шишолін додав, що пізніше прикордонний наряд відзвітував, що на борту знаходиться Янукович, який в супроводі охорони пересів в машину і залишив пункт пропуску.

Секретар РНБО Олександр Турчинов у своїх свідчення зазначив, що коли дізнався про наміри Януковича покинути країну, дав команду Прикордонній службі не випускати вертоліт з території України. Але не розпоряджався збивати літак з екс-президентом на борту.

За його словами, шансів уникнути окупації Криму не було. «Уже на першому засіданні РНБО, 28-го лютого, міністр оборони Ігор Тенюх доповів, що у зв'язку з жахливим станом Збройних Сил реально було зібрати тільки близько п'яти тисяч боєздатних військових. Це – весь резерв, який був тоді. І це – знищення боєздатності української армії – одне з головних злочинів Януковича», - сказав Турчинов.

Фото: Соня Кошкина

«Тоді, на РНБО, з'ясувалося, що головне завдання Росії – вторгнення на материкову Україну, для цього готові були задіяти до 200 тисяч російських військових, танки, системи залпового вогню, авіацію. Я прийняв рішення про перекидання військ з заходу країни та інших регіонів на захист київського, донецького та харківського напрямків. Також було прийнято рішення про мобілізацію. Проводити її треба було через систему військкоматів, яких, як з'ясувалося, практично не існувало. Навіть приміщення були частково продані.

Реально мобілізація почалася тільки 17 березня, коли ми були хоч трохи готові. У тому числі – видавати форму, озброєння. Нам потрібно було виграти час, і військові, що залишилися вірні присязі, дали нам можливість зайняти оборону і зірвали таким чином план росіян щодо раптового і переможного вторгнення», - розповів голова РНБО.

Допит Петра Порошенка відбувався у режимі відеоконференції наприкінці лютого цього року. Глава держави детально розповідав про свій візит до Криму 28 лютого 2014 року. За його словами, він прийшов до Турчинова з пропозицією терміново вилетіти на півострів і провести переговори з депутатами Верховної Ради Криму, щоб зупинити процес окупації. Отримавши відповідне доручення від тоді в.о. президента, Порошенко полетів в Крим.

Мав намір зустрітися зі спікером кримського парламенту Володимиром Константиновим, однак біля будівлі ВР Криму його заблокували люди, в тому числі так звані «зелені чоловічки».

Порошенко також згадував, що відвідав Ізварино – прикордонне містечко на Луганщині. Його авто обстріляли. А під час зустрічі з місцевими мешканцями звучали провокаційні фрази. «Обстановка була дуже напружена і добре координувалася спецслужбами РФ», - зазначив президент.

Онлайн допит Петра Порошенка
Фото: EPA/UPG
Онлайн допит Петра Порошенка

Сторона захисту запитувала Порошенка щодо причини звільнення від обов’язків президента Януковича. «Мені не відоме рішення ВР про звільнення від обов’язків президента Януковича. Я, як народний депутат, голосував за відповідну постанову, в якій вказано – покласти, в зв'язку з самоусуненням Януковича, обов'язки президента на голову Верховної Ради Олександра Турчинова».

Після ряду запитань до Порошенка щодо поняття «самоусунення» президента, причин передачі повноважень глави держави тощо головуючий суддя Владислав Дев’ятко перервав допит. Вдруге президента не допитували.

Радниця Януковича Анна Герман, як свідок зі сторони захисту, зазначила в суді, що екс-президент прийняв рішення покинути Україну, коли зрозумів, що може розпочатися громадянська війна. «Думаю, він сам собі не може пояснити це рішення», - додала вона.

За її словами, про це він їй особисто сказав по телефону, коли вже перебував в РФ. Хоча для неї факт виїзду Януковича був неочікуваним. «Віктор Федорович декілька разів під час наших телефонних розмов із Харкова і Донецька казав, що не покине Україну, що їде поспілкуватися з людьми на Сході України. Він не збирався покидати Україну», - зазначила вона.

За словами Герман, Янукович був готовий оголосити дострокові президентські вибори. «За його «самоусунення» голосували практично під дулами автоматів», - додала вона, не уточнивши, що має на увазі.

Фото: facebook/Ирина Ромалийская

Кількох свідків допитали у режимі відеоконференції із Криму. Зокрема, колишнього начальника штабу служби безпеки Януковича Володимира Павленка, екс-начальника Генштабу Юрія Ільїна, колишнього начальника охорони «Межигір’я» Анатолія Кобилінського, екс-командувача внутрішніх військ Станіслава Шуляка та ін.

Як адвокати Януковича, так і він особисто в листі до суду просив допитати свідків захисту, котрі перебувають в Росії, з дотриманням процедури надання міжнародно-правової допомоги, тобто із залученням Мін’юту РФ та Ростовський обласний суд. Таким чином пропонувалося отримати і свідчення самого екс-президента. На що суд зазначив, що дає можливість надати покази в режимі відеоконференції. А звертатися до Росії за міжнародно-правовою допомогою не має наміру, оскільки справа стосується нібито держзради Януковича на користь саме РФ.

Адвокатський пул

У коментарі LB.ua один із адвокатів Януковича Віталій Сердюк зазначив, що його адвокатське об’єднання AVER LEX захищає інтереси колишнього президента з літа 2014 року. «До нас звернулися наші колеги, які знали нас по виступах на чисельних адвокатських заходах», - пояснив він. До групи захисників входять четверо адвокатів: Віталій Сердюк, Ігор Федоренко, Андріана Фозекош та Богдан Біленко.

Щоправда, у липні 2017 року Віктор Янукович відкликав своїх приватних захисників і заявив, що не братиме участі у судовому процесі щодо державної зради. Згодом суд зобов’язав Регіональний центр з надання вторинної правової допомоги у Києві закріпити за цією справою адвоката. Як відомо, правова допомога надається клієнтові безоплатно та функціонує за рахунок державного бюджету.

Фото: EPA/UPG

«Безкоштовні» адвокати, котрі захищали Януковича, змінювалися швидко. Так, з початку судового процесу його інтереси представляли по черзі шестеро адвокатів із центру безоплатної правової допомоги. Вони то заявляли самовідвід, зважаючи на «складність справи», то просили три місяці для ознайомлення зі справою, то були замінені судом через невиконання покладених обов’язків.

11 грудня минулого року у процес повернулися «приватні» адвокати Януковича. Щоправда, «безкоштовні» захисники ще брали участь у тих засіданнях, на які не з’являлися представники AVER LEX. 7 червня цього року відбулося останнє засідання суду за участі адвоката з центру правової допомоги Артура Уварова, повідомили LB.ua у центрі правової допомоги.

Відкладені дебати

Дебати у судовому процесі щодо Януковича вперше суддя Дев’ятко оголошував ще в середині квітня. Однак адвокати екс-президента наполягали на продовженні допиту свідків.

В липні суд все ж таки прийняв рішення про припинення допиту свідків та переходу до стадії дебатів 30 липня. У випадку неявки адвокатів Януковичу нададуть безкоштовного захисника.

«Перехід до стадії дебатів зумовлений саме тим, що влада та суд переконалися у тому, що у разі подання всіх наявних доказів та їх оприлюднення у суді, ухвалення бажаного для влади вироку буде неможливим. Навіть якщо такий вирок і буде ухвалено, з урахуванням доказів захисту, суспільством він трактуватиметься як політичне переслідування Віктора Януковича. Його об’єктивності ніхто не повірить», - вважає Сердюк.

Адвокат Віталій Сердюк (в центрі)
Фото: Лига
Адвокат Віталій Сердюк (в центрі)

Адвокати Януковича дорікнули судді в тому, що він «отримав вказівку винести вирок Януковичу до Дня незалежності».

Відкидаючи заяви адвокатів, суддя Дев’ятко зауважив, що чимало свідчень повторюються, а тому призводять до затягування процесу.

Доказом цього в тому числі є той факт, що станом на березень цього року сторона захисту Януковича, за словами судді, пропустила 11 судових засідань (це при тому, нагадаю, що вони повернулися в процес захисту лише 11 грудня минулого року).

Стоси клопотань і скарг адвокатів стосувалися перенесення засідань, чи то через відрядження в Росію, чи то в Німеччину, чи з інших причин. Під час одного із засідань адвокат Сердюк попросив призначити іншу дату суду, оскільки в нього «пропав голос». Та після задоволення цього клопотання подав інше – про відстрочення розгляду справи у зв’язку з відпусткою. На його дії емоційно відреагував прокурор, зазначивши, що засідання можна продовжувати, адже «голос повернувся».

Сторона захисту також просила суд дозволити допитувати Порошенка в Адміністрації Президента, хоча виїзні допити не передбачені Кримінально-процесуальним кодексом, а також пропонувала залучити до судового процесу міжнародних політиків, зокрема, Ангелу Меркель.

У квітні цього року адвокат Сердюк викликав поліцію, коли суд вирішив оголосити початок дебатів між сторонами, зазначаючи, що «вчиняється злочин проти Януковича», оскільки порушено його право на захист шляхом ухвалення неправосудного рішення про відмову допитувати свідків захисту.

Вирок – під сумнівом?

На думку окремих юристів та суддів, вирок Януковичу може бути поставлений під сумнів. Як і інші вироки, ухвалені після ліквідації президентом судів наприкінці минулого року та до створення нових. Так, наразі триває переведення суддів зі «старих» в нові. Та рішення приймаються поки в «старих» (ліквідованих). Тож дехто з юристів припускає, що під час розгляду справ в Європейському суді з прав людини легітимність цих рішень може бути поставлена під сумнів.

Фото: соmments.ua

Разом з тим, в Законі «Про судоустрій і статус суддів» йдеться про те, «суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію» (перехідні та прикінцеві положення). Крапку в юридичній дискусії, очевидно, поставить ЄСПЛ.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram