Київ
За словами мера Києва Віталія Кличка, до нового опалювального сезону столиця підійшла зі 100-відсотковою готовністю ключових ТЕЦ. (Розмова відбулася до нещодавніх прицільних обстрілів ТЕЦ та енергетичної інфраструктури). Але їхня спроможність напряму залежить від того, чи вдасться захистити ключові обʼєкти від наслідків повітряних атак.
Побудову резервної системи теплопостачання у місті, наголошує мер, розпочали після завершення попереднього опалювального сезону. Але встигнути звести такий обʼєкт у “міжсезоння” нереально, пояснює Віталій Кличко.
«Хотів би нагадати, що система центрального теплопостачання будувалась десятки років після Другої світової війни. Десятки інститутів працювали в цьому напрямку. А тепер у нас завдання із зірочкою — враховуючи обмеження щодо фінансів, людського ресурсу і ключове — часу, — нам потрібно те, що будувалось десятками років, побудувати в проміжку між закінченням зими і початком наступного опалювального сезону», — заявив Кличко.
Проєкт нової системи, що дублюватиме основну у разі її руйнування, презентували на засіданні Київради та двічі на засіданні РНБО, яка його затвердила.
Нині роботи проводяться відповідно до цього плану та мають завершитись у грудні. Але все ускладнюють брак коштів, робочих рук, постійні тривоги, під час яких робітники не можуть працювати, а також залучення фахівців до ремонтів ТЕЦ, які ворог вже встиг пошкодити.
Загалом потужність резервної системи становитиме 1600 МВт, фінансування держава і місто поділили 50/50.
Ситуація з електропостачанням у столиці повністю залежить від «Укренерго» — власної генерації Київ більше не має, наголошує Віталій Кличко, вона була розбита у попередні роки. Саме тому зупинки електротранспорту у місті стали такими частими.
«Ми живемо в умовах війни і намагаємось робити все для того, щоб надавати сервіси. І громадський транспорт є одним з ключових. Ми робимо максимально можливе, але залежні від багатьох обставин, які пов'язані з військовими діями.
Не таємниця, що місто Київ було і залишається ключовою метою ворога. За кількістю крилатих ракет, балістики, дронів його не можна порівнювати з жодним іншим, навіть прифронтовим. А від стабільної соціальної, економічної ситуації в Києві залежить стабільність в кожному місті, містечку, селищі інших регіонів України.
Тому ворог, не маючи зараз успіхів на фронті, змінив тактику і максимально руйнує місто з ключовою метою — посіяти депресію, зробити все для того, щоб місто було в занепаді, для того, щоб було соціальне напруження, щоб зламати дух спротиву українців. Тому б'ють в серце країни — по Києву», — додав Кличко.
Читайте також«Київ готовий до зими на 80%». Де правда і де брехня в заявах влади про виконання плану стійкості столиці
Відтак, ситуація у місті, підкреслює він, напряму залежить від результативності роботи ППО. Це, за його словами, стосується і захисту мостів. Якщо критичні пошкодження все ж таки будуть, для Києва обговорюється варіант зведення понтонних переправ, хоча повноцінно замінити мости для руху між берегами вони не зможуть.
Поява сіток на мостах, каже Кличко, — ініціатива ДСНС, мети такого рішення він не знає - місто просто надало доступ до обʼєктів. І загалом місцева влада виконує усі рекомендації військових щодо потрібного захисту.
Втім, підсумував Віталій Кличко: «Протиповітряна оборона — це одна із ключових складових виживання цієї зими».
Запоріжжя
Минулого року жоден будинок у Запоріжжі, розташованому за 25 кілометрів від лінії фронту, не мав проблем з опаленням, розповіла в.о. мера Запоріжжя,секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко. Навіть під час повного блекауту, який охопив ще й сусідню Дніпропетровську область, теплопостачання людям повернули за шість годин, воду - за годину, відзначає вона.
«У Запоріжжі ми мислимо не категоріями підготовки до опалювального сезону, а категоріями підготовки до обстрілів. Тому станом на сьогодні 36 критичних об'єктів інфраструктури — водонасосні станції, котельні, теплові пункти, величезні генератори, які є в запасі, — всі вони під захистом. Вони не просто мають працювати, вони мають бути захищеними», — розповіла в.о. мера.
Крім того, у місті будують децентралізовану систему котелень і теплопунктів із застосуванням когенераційних установок. Паралельно розвʼязують питання зі зберіганням великої кількості палива, якого потребує альтернативна система живлення, адже росіяни не зменшують інтенсивності атак на АЗС. Лише водоканалу, за словами Регіни Харченко, потрібно 30 т дизеля на добу, каже Регіна Харченко.
«Таких викликів багато. Загальний посил: чи готова система — готова. Чи захищена — захищена. Але чи достатньо цього, щоб в Запоріжжі всі були з опаленням та з водою, не знає, мабуть, і Господь Бог», — зауважує в.о. мера.
З літа ситуація у місті відчутно погіршилась. За словами Регіни Харченко, в одному з районів міста вулиці перетворилися на тунелі з антидронових сіток, чого ще рік тому годі було й уявити.
Відповідно до Плану стійкості, в Запоріжжі також збільшуються кількість модульних укриттів, обклеюють бронеплівкою транспорт, комунальні установи, лікарні тощо.
Регіна Харченко не виключає, що можуть знадобитися й понтонні переправи, якщо Росія завдасть критичних уражень котромусь з мостів.
«Дніпровську ГЕС, яка одночасно є автомобільним мостом, що зʼєднує два береги Запоріжжя, атакували протягом повномасштабного вторгнення 60 ракетами. У березні 2024 року було пошкоджено дорожнє полотно. Все відновили. І експерти говорять, що її неможливо зруйнувати чимось з неба. Тільки підірвати зсередини. Зараз там відбуваються ремонтні роботи на одному з напрямків. Але якщо раніше ціллю була саме ГЕС, то останнім часом КАБи полетіли й на інші мости, зокрема нові — зведені незадовго до 2022 року», — зазначила Регіна Харченко.
Загалом, найбезпечніше у Запоріжжі — під землею, констатує в.о. мера, - там працюють школи, дитячі садки, лікарні. Найімовірніше туди переміститься і бізнес.
Івано-Франківськ
З цих трьох міст Івано-Франківськ є найбезпечнішим, якщо це слово тут доречне.
Однак мер Івано-Франківська Руслан Марцінків зазначає: місто готує захист інфраструктури — електро- і водопостачання, створює запаси палива.
Відходити від системи центрального опалення, каже мер, Франківськ почав ще до повномасштабного вторгнення, тож ця частина критичної інфраструктури зараз є менш вразливою.
«Ми йдемо в напрямку максимальної відмови від великих котелень уже років десять. Я підрахував, що сьогодні 25 % міста залишаються з центральним опаленням, 75 % уже мають індивідуальне», — каже Марцінків.
Але справжнім викликом для відносно тилового міста стало різке збільшення населення, зокрема через приїзд вимушено переміщених осіб з більш небезпечних регіонів. Таких людей, за даними міського голови, майже 70 тисяч. Крім того, на 40 % збільшилась кількість студентів.
Тим часом ціни на оренду житла у Франківську зросли втричі, з сумом констатує мер. Але найбільший виклик у тому, що міська інфраструктура абсолютно не розрахована на таку велику кількість людей. Нині в ІФ проживають близько 350 тисяч людей.
«Це дуже багато для нашого міста. Збільшується споживання води, навантаження на транспорт, на інфраструктуру. Фактично для такої кількості людей немає інфраструктури і ресурсів, щоб її розбудовувати. Тому це і є виклик номер один для міста», — констатує Руслан Марцінків.
Як складається співпраця з державою
Київ багато у чому залежить від держави, відзначає мер Віталій Кличко, тож сподівається на ефективну співпрацю з урядом, зокрема на допомогу в реалізації Плану стійкості. (Дискусія відбувалася до загострення стосунків між Офісом президента і столичним мером. Тоді Віталій Кличко відбувся жартом у відповідь на питання, чому до нього таке прискіпливе ставлення центральної влади. — Ред.).
«Мій меседж завжди — ми повинні об'єднати наші зусилля. Дуже дивно виглядає, коли починають тицяти пальцем, робити перепони відносно когось, любити чи не любити. Об'єднання наших зусиль — це запорука перемоги чи відновлення миру в Україні. Ми повинні бути сильними. Сильних поважають, зі слабкими не рахуються. Об'єднавши зусилля, ми можемо бути сильними, і місцеве самоврядування — надійний партнер», — зауважив Кличко.
Критичним у підготовці до зимового періоду для всіх регіонів він вважає блокування урядом капітальних видатків через брак грошей у бюджеті. (Щоправда, самому Києву платежі на резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій, безперебійне живлення водопроводів за Планом стійкості пізніше розблокували). Як очільник Асоціації міст України, відзначив Кличко, він отримав багато звернень від представників місцевого самоврядування про те, що деякі громади не мають коштів навіть на паливо для «швидких» чи вивезення сміття.
В Запоріжжі, наприклад, комунальне підприємство «Електротранс», яке забезпечує весь громадський транспорт, тиждень не могло заключити новий договір на паливо, розповіла в.о. мера Регіна Харченко
«Просто ніхто не виходив на тендер, тому що розуміли, що орган місцевого самоврядування не заплатить — Казначейство не пропускає рахунки. Палива в місті на той момент залишалось на чотири дні», — розповіла очільниця Запоріжжя.
«Дуже сподіваюсь, що всі процеси, пов'язані з отриманням міжнародної допомоги, з голосуванням в Верховній Раді, складуться в єдиний пазл, і ми все ж таки вийдемо на початку грудня в нормальну історію оплат і фінансування поточних видатків, — додала Регіна Харченко, — бо для Запоріжжя надважливим є питання й ліквідаційного фонду. Я не можу приїхати після обстрілу до людини, у якої немає половини даху чи вибиті всі вікна та двері, і сказати: "Вибачте, ми на тендері не змогли закупити будівельні матеріали, тому комунальне підприємство “Запоріжремсервіс” не приїде і не зробить вам будь-яких робіт. Або не приїде, тому що немає палива. Так не повинно бути».
Загалом, за словами Харченко, місто отримує достатню допомогу від держави, оскільки реалізація Плану стійкості в умовах Запоріжжя - це не тільки величезні гроші, але й потреба у профільних фахівцях. Щоправда, координацією займалась обласна військова адміністрація.
Загалом, в.о. мера Запоріжжя вважає логічним, що прифронтові міста потребують більшої уваги держави.
«Якщо не буде, грубо кажучи, належної кількості укриттів, захисту, антидронового захисту абощо, люди просто поїдуть. А якщо ми говоримо, що хочемо зберігати життя на прифронтових територіях, мати міцний потужний тил, логістику, класні лікарні поблизу, в тому числі і для захисників та захисниць, то 100 % прифронтовим територіям потрібно надавати більшу допомогу», — вважає Харченко.
Разом з тим, очільники міст розкритикували уряд за те, що він не не компенсує різницю в тарифах за тепло, яку він мав би виплачувати, відповідно до підписаного у 2021 році меморандуму. За словами Кличка, сума заборгованості вже досягла 85 мільярдів.
«Різниця в тарифах — це питання, яке колись-таки треба взяти, як той канатик, обрубати. Далі це вже неможливо», — заявила Регіна Харченко. На її думку, ситуація в країні потребує економічно обґрунтованих тарифів.
Така ж ситуація і з пільговиками, констатують очільники міст.
«10 мільярдів гривень на рік коштує бюджету проїзд у комунальному транспорті, а кожен другий пасажир — пільговик. Держава визначає пільговиків, не компенсує мільярди гривень заборгованості, а ми перевозимо їх безкоштовно», — конкретизував Віталій Кличко.
«16 видів пільгових категорій. І всі ці люди їздять безкоштовно, — підтримала столичного мера Регіна Харченко. — На зарплати комунальному підприємству “Запоріжжяелектротранс” йдуть 32 мільйони гривень на місяць. А заробляє воно - 14 млн. Ось вам математика».
Учасники дискусії сходилися в одному: від ефективної співпраці місцевої і центральної влади виграють усі.
«Коли починаються «тертя», як я це називаю, між місцевою владою та державною, одразу хочеться нагадати 2022 рік, коли вся Україна обʼєдналася навколо однієї мети, — зазначив голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі. — Тоді не було політичних забарвлень, ніхто не мірявся тим, хто що краще зробив. Відтоді наша головна мета не змінилася — ми все ще маємо вижити. А вже після цього будуть вибори, політична конкуренція».
Вибудована довіра між владою, регіонами, бізнесом, на його думку, робить країну сильною. Тоді як відсутність кризової комунікації сіє у суспільстві паніку і послаблює тил, чого й намагається досягти ворог.
Як в регіонах працює бізнес
З літа в Запоріжжі «вибиті» майже всі великі торговельні центри та мережеві магазини, каже Регіна Харченко. Про вихід з міста роздумує «Сільпо», додає вона.
«Залишатися їм нерентабельно, враховуючи величезні втрати самого субʼєкта господарювання, — додає в.о. мера Запоріжжя. — Думаю, ми будемо переміщатися під землю. Тому що бачимо, що це працює. Там можна продовжувати більш-менш нормальне життя. Якщо треба буде робити підземні торговельні центри, будемо щось думати».
За її словами, серед програм підтримки для бізнесу місцева влада часткового може відшкодовувати вартість альтернативних джерел енергії для малих і великих підприємств. Також Запоріжжя долучилося до урядової програми страхування бізнесу від військових ризиків — компенсує 50 % першого внеску. Але жодного звернення поки що не було, відзначає Харченко.
В Івано-Франківську ситуація протилежна — туди бізнес масово релокується з більш небезпечних регіонів.
«Чи не щотижня ми маємо зустрічі з тими, хто хоче перевезти своє підприємство до Івано-Франківська», — відзначає мер Руслан Марцінків.
Щоправда через брак потрібної інфраструктури місто інколи не може надати зацікавленим підприємствам ні потрібних площ, ні достатньої кількості електроенергії, зазначає він, але робота у цьому напрямку ведеться.
«Ми збільшили кількість населення і кидаємо виклик лідерству Львова у регіоні. Таке бажання франківців. Тому ми хочемо максимально залучати бізнес», — відзначив Марцінків. Для цього, зокрема, для приїжджих підприємців діють ліберальні податкові правила.
«Ми не вимагали від релокованого бізнесу, щоб він обовʼязково платив податки в Івано-Франківську. Він міг платити у своєму місті. Ми розуміємо, чому це важливо, приміром, для Запоріжжя. Якщо це будівництво нового заводу - тоді звісно, але від початку питання, що ви переїхали до Івано-Франківська, обовʼязково платіть тут, не стояло. З погляду країни це правильно», — зауважив Марцінків.
На думку мера Києва Віталія Кличка, додатково ускладнити роботу підприємців, які і так потерпають від обстрілів, може постанова Кабінету міністрів №1128. Вона забороняє з 4 грудня роботу під час тривоги, якщо бізнес не має укриттів чи облаштованого безпечного простору.
«Ми зустрілись з представниками великого бізнесу, запросили понад 30 компаній, поспілкувались з ними. Вони готові облаштувати в терміни, які були озвучені керівництвом держави, укриття, щоб бізнес працював. Але, відверто кажучи, багато середнього чи малого бізнесу не зможуть це реалізувати. І тут потрібно шукати рішення тому що це буде означати руйнування бізнесу. Люди залишаться без роботи. Зросте соціальне напруження, безробіття. А це - те, чого хоче Росія», — каже столичний мер.
На його думку, влада не має скидати на плечі бізнесу необхідність будувати додаткові укриття. Тому постанова потребує доопрацювання.
Очільник EFI Group Ігор Ліскі, який єдиний зі спікерів представляє бізнес-спільноту, відзначив, що розуміє природу такої вимоги уряду: життя людей - це головна цінність. На його підприємствах, додав він, будують свої укриття, а де це неможливо, встановлюють капсульні.
«Але ця постанова не повинна просто закрити бізнес, загнати його у тінь чи створити якусь корупційну складову, — додає бізнесмен. — Має бути баланс. З одного боку — відповідальність керівників, з іншого — ресурс і час, щоб виконати ці умови. Україна зараз не може дозволити собі дурних рішень», - резюмував Ігор Ліскі.
Повна відеоверсія дискусії: