Невійськові витрати
Варто нагадати, що 31 липня парламент ухвалив зміни до державного кошторису (№ 4561-IX), рекордно збільшивши оборонні видатки на 412,4 млрд грн.
Цього ж разу, 20 серпня, Рада внесла зміни, які передбачають збільшити видатки у 2025 році на 40 млрд грн. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа («Слуга народу») розповіла, що ці зміни «стосуються переважно невійськових видатків».
Серед основних статей, на які пропонують підвищити видатки:
-
25,5 млрд грн — поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові і гуманітарні видатки), з них 8 млрд грн можуть спрямувати Укрзалізниці;
-
4,3 млрд грн для Мінцифри, з яких:
1,4 млрд грн — нова програма Мінцифри із закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах;
2,8 млрд грн — гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech;
-
4,6 млрд грн — харчування учнів початкових класів в усіх областях і 5–11 класів на прифронтових територіях;
-
3,2 млрд грн — закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;
-
1,5 млрд грн — субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей;
-
1,2 млрд грн — підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги і компенсації за страховими полісами (автоцивілка).
Окремо, за словами очільниці бюджетного комітету, передбачили підтримку ВПО — 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання ВПО.
Також прописали можливість органам місцевого самоврядування використати залишки коштів на рахунках для придбання житла або кредитування житла ВПО.
Підласа зазначила, що додаткові видатки збалансували, скоротивши інші програми: зокрема, обслуговування держборгу (-33,6 млрд грн) і перерозподіл податку на прибуток банків з бюджету Києва (8 млрд грн).
Забрали гроші у столиці
Найбільше критики опозиції дісталося нормі, за якою 10 % податку на прибуток, що зараз ідуть до бюджету столиці, скерують до резервного фонду.
Один з аргументів — фінансування необхідне Укрзалізниці: керівництво перевізника попросило про державну підтримку, обґрунтувало потребами оборони, відновлення інфраструктури та збитковістю пасажирських перевезень. Про що LB.ua докладно писав.
Водночас представниця «Європейської солідарності» Ніна Южаніна заявила, що кошти підуть на «мільйонні зарплати і премії керівництву та членам наглядової ради».
Битва поправок. Гроші Мінфіну й дипломатичним установам
До другого читання народні депутати подали понад 1330 поправок. Абсолютним чемпіоном став Ярослав Железняк («Голос») — 1039 пропозицій (майже 78 % від усіх). Ще 142 належать групі нардепів з «Європейської солідарності» Олексію Гончаренку, Ніні Южаніній та Ірині Геращенко.
Однак комітет відхилив більшість, визнавши або популістськими, або такими, що не мають фінансового підґрунтя. Лише до двох десятків правок пройшли, і всі вони точкові:
— 160 млн грн на програми реабілітації дітей військових і ВПО;
— 1 млрд грн субвенції місцевим бюджетам на житло для переселенців;
— 169 млн грн для Держспецзв’язку;
— 70 млн грн на медпрепарати для військових – пацієнтів «Феофанії»;
— 55,7 млн грн на підтримку закордонних дипломатичних установ.
Кошти для дипустанов передбачають такі бюджетні програми:
— «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» — 19,3 млн грн (з них оплата праці — на 11,8 млн грн);
— «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» — 7,2 млн грн;
— «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України» — 29,2 млн грн (у тому числі оплата праці — 9,5 млн грн).
Також за день до голосування бюджетний комітет погодив додаткову правку про виділення 30,35 млн грн на зарплати в Міністерстві фінансів.
Ще до другого читання збільшили видатки Мінфіну за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» на 2 млрд грн завдяки скороченню видатків Мінцифри.
Як повідомив LB.ua член бюджетного комітету Іван Крулько («Батьківщина»), відповідно до висновку, до другого читання також враховані статті про збільшення видатків управлінню справами Апарату ВРУ за бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності» на 5 млн грн (для забезпечення участі народних депутатів України в роботі міжнародних організацій, зокрема ПАРЄ).
Пропозиція збільшити зарплати Рахунковій палаті і баталії в залі
Також зміни передбачають підвищити зарплати прокурорам. Із серпня до кінця року оклади окружних прокурорів будуть рахувати з прожиткового мінімуму 2102 грн. У висновку бюджетного комітету пояснюють, що «це дозволить вирівняти їхню зарплату із силовим блоком».
Плюс додатково до другого читання бюджетний комітет схвалив пропозицію нардепа Юрія Кузбита («Слуга народу») змінити базову величину для розрахунку окладів голови, заступників і членів Рахункової палати з 2102 грн до 3028 грн.
«Фактично мова про збільшення окладів працівників на 44 %! І це посеред року, і це при такому кричущому дефіциті», — звернула увагу членкиня податкового комітету Ніна Южаніна.
За її словами, за таких умов зарплати разом з преміями та надбавками за вислугу років голови Рахункової палати й заступників могли зрости до 450 тис. грн на місяць.
Та вже в сесійній залі під час розгляду бюджетних змін правку про підвищення зарплат членам Рахункової палати таки збили. Член оборонного комітету Руслан Федієнко («Слуга народу») назвав це проявом суб’єктності парламенту.
Однак норма про підвищення зарплат прокурорам залишилася у фінальній редакції.
«Збити це не було можливості. Норма була ще в першому читанні. Наші правки з вимогою це виключити не підтримали», — сказала Южаніна.
Також опозиція критикували норму, за якою Мінфіну хотіли надали право вчиняти правочини з цінними паперами понад обсяги граничного боргу.
«Тоді Мінфін міг би визначати умови таких правочинів, а також без внесення змін до бюджетного розпису (що має робити виключно Верховна Рада) коригувати показники», — наголосила Ніна Южаніна.
Цю норму також виключили з фінальної редакції.
У підсумку 229 нардепів «Слуги народу», групи «Довіра», уламка забороненої ОПЗЖ («Відновлення України») і нардеп Ніколаєнко з «Батьківщини» під крики опозиції «дерибан!» і «пограбування Києва!» ухвалили зміни до бюджету.
Як розповіли нардепи, група «Довіра» дала голоси в обмін на підписання закону про запровадження додаткових 10 % на експорт сої та ріпаку, про який писав LB.ua.