Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко заявив про прогрес у розв'язанні історичних розбіжностей між Україною та Польщею. За його словами, останнім часом негативні емоції почали заспокоюватися й обидві сторони виявили відкритість до подальшої конструктивної співпраці в питаннях історичної пам'яті.
Таку заяву він зробив у суботу в Харкові, де разом з польським віце-прем'єром Петром Глінським ушанував пам'ять поляків, розстріляних після початку Другої світової війни.
"Ми можемо з упевненістю констатувати, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею діє і йому немає альтернативи. Між нашими народами немає жодних проблемних питань, які б ми не були здатні розв'язати шляхом діалогу в дусі дружби й добросусідства", - зазначив Розенко.
"Хоч якими б були емоції - нашим спільним орієнтиром має бути прагнення жити в мирі та злагоді, будувати наші відносини на тому, що об'єднує, а не розділяє. Наш спільний ворог - путінська Росія - підступний і хоче, щоб ми ніколи не дійшли згоди з чутливих питань нашого історичного минулого. Але я переконаний, Путіну й нашим ворогам ще рано відкорковувати шампанське, бо наші народи вміють робити правильні висновки з історії. Так, історії ми не змінимо, але можемо творити сьогодення і майбутнє! Мудрість народів полягає в тому, щоб навіть найсуперечливіші моменти та виклики вони могли перетворити на нові можливості й перспективи співпраці", - заявив Розенко.
Іноземна делегація разом з віце-прем'єром Павлом Розенком і харківськими чиновниками поклала квіти до меморіальної дошки на будівлі колишнього обласного управління НКВС на вулиці Жон Мироносиць, 5. Після цього гості попрямували в П'ятихатки, де залишили вінки й запалили лампади біля вівтарної стіни Україно-Польського Меморіалу жертвам тоталітаризму.
"Це місце окроплене невинною кров'ю українців і поляків, воно священне для нас і є місцем нашої спільної історичної пам'яті. Розстріли польських військовополонених проводилися без єдиного суду і слідства. По суті, події в Харкові навесні 1940 року можна поставити в один ряд зі злочинами співробітників НКВС у Катині. Польща та Україна мають однаково важку спадщину тоталітарного комуністичного режиму. І тільки спільні заходи зі вшанування пам'яті жертв тоталітарних репресій та спільні дослідження з усіх історичних питань допоможуть уникнути цих кривавих сторінок історії в майбутньому", - цитує виступ Розенка прес-служба харківської мерії.
Меморіал жертвам тоталітаризму був відкритий у харківському Лісопарку 2000 року на місці поховання наприкінці 1930-х - початку 1940-х років радянських громадян і польських військовополонених. 1940 року в Харкові було розстріляно близько 4 тис. польських офіцерів і 500 мирних польських громадян. Також квартал №6 у Лісопарку став місцем спочинку й тисяч репресованих та розстріляних перед війною українських громадян.