ГлавнаяПолитика

"Механізму притягнення до відповідальності генпрокурора наразі немає"

Поки увага медіа та активістів прикута до процесу формування нового Верховного Суду, майже непомітно розпочався інший доволі схожий конкурс – до органів прокуратури. Кадрові питання, якими раніше займалися керівники Генпрокуратури чи регіональних прокуратур, з червня цього року належать до компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). До її повноважень також входить притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності (аж до рекомендації звільнити їх).

Так званим «законом Луценка» процес запуску роботи цього органу у 2016 році був призупинений. Луценко і його колеги пояснювали необхідність його ухвалення тим, що КДКП, мовляв, сформований зі «старих кадрів» і в не прозорий спосіб.

Цього року комісія була сформована заново. І хоч до її складу увійшло більшість колишніх працівників прокуратури (лише 4 із 11 членів КДКП ніколи не працювали в прокуратурі), заступник голови комісії Віктор Шемчук запевняє, що «КДКП – це не кишеньковий орган Луценка». Щоправда, для цього потрібно внести зміни в законодавство, щоб забезпечити комісію більшою незалежністю.

За кілька місяці роботи КДКП уже встигла «засвітитися» в скандалі. 11 жовтня комісія оголосила догану начальнику департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергієві Горбатюку. Саме його підопічні розслідують справи щодо розстрілів на Майдані, а також щодо Януковича та його оточення.

Чому КДКП прийняла саме таке рішення, які недоліки законодавства щодо проведення конкурсу в прокуратурі, який стосунок комісія має до відставки генпрокурора та за що звільняють прокурорів, – в інтерв’ю Віктора Шемчука.

Фото: Макс Требухов
«Кожному кандидату потрібно набрати не менше 60% правильних відповідей»

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оголосила про початок роботи 7 червня, а рівно через два місяці почала прийом документів від претендентів на навчання в Академії прокуратури. У майбутньому її випускники можуть претендувати на вакантні посади в прокуратурі. Також комісія оголосила конкурс на вакантні посади в місцеві прокуратури та Генеральну прокуратуру.

Так. В доборі (на навчання у Академії прокуратури – LB.ua) документи вже подали 669 кандидатів. З них без досвіду роботи в прокуратурі – 558 осіб. Вони пройдуть всі етапи добору, в тому числі складуть іспити, і лише 300 з них навчатимуться в Академії прокуратури. Навчання триватиме вісім місяців, після чого три місяці триватиме практика, місяць буде надано на підготовку для підсумкового іспиту. Комісія сподівається, що перший прокурор, що пройде таку спецпідготовку, зможе вступити на посаду з 1 січня 2019 року.

Щодо конкурсу на заміщення вакантних посад в Генпрокуратурі і місцевих прокуратурах, то нині триває вже другий такий конкурс. Зокрема, в першому було відкрито конкурс на 7 вакансій в ГПУ (на посади шести прокурорів і одного слідчого) та 29 вакансій в регіональних прокуратурах. На вакантні посади в ГПУ подали документи 89 кандидатів, в регіональні прокуратури – 170.

Оскільки вакансії в прокуратурі з’являються регулярно, то нині триває другий конкурс. Оголошено конкурс на 11 вакантних місць в ГПУ і 54 – в прокуратури областей. Наразі документи подали 164 особи.

Варто розрізняти: в доборі 300 осіб для навчання в Академії прокуратури можуть брати участь кандидати, котрі не мають досвіду роботи в прокуратурі, але мають 2 роки стажу в галузі права. Після навчання вони зможуть претендувати на зайняття вакантних посад в прокуратурах місцевого рівня (районні прокуратури обласних центрів – LB.ua). Особа зі стажем три роки в органах прокуратури може претендувати на посаду в регіональній прокуратурі (прокуратурі області – LB.ua), 5 років – в Генпрокуратурі. Особа, яка працювала в прокуратурі і з якихось обставин звільнилася, може претендувати на участь в конкурсі і зайняття вакантних посад в органах прокуратури на загальних підставах.

Фото: Макс Требухов

Давайте поговоримо про конкурси по порядку. Чому добір на навчання в Академії прокуратури відбувається лише на 300 місць?

Це прогнозована цифра. Ми (члени КДКП – LB.ua) виходили з того, яка чисельність працівників місцевих прокуратур, середньої статистики плинності кадрів. Також ми виходили з того, що більше 300 осіб Академія прокуратури не зможе підготувати за визначений в законі період.

Після перевірки документів кандидат повинен пройти спецперевірку та тестування. Спецперевірка – ідентична до спецперевірок кандидатів на зайняття посад на державній службі чи у правоохоронних органах. Із тестуванням складніше: члени КДКП повинні перевірити рівень знань та фахової підготовки юриста і визначити його рейтинг.

Нонсенс механізму добору, прописаного в законі, полягає в тому, що людину, котра отримала диплом юриста і відпрацювала в галузі права два роки, ми перевіряємо по тих же предметах, іспити з яких вона складала в університеті.

Є й інші недоречності в законодавстві. До прикладу, спецпідготовка в Академії прокуратури триває рік. Впродовж цього часу особа отримує 2/3 окладу прокурора (приблизно 2,5 тис грн.). Всі ті, хто навчався в Академії прокуратури, наприкінці складають іспит. Однак, його результати ні на що не впливають. Якщо під час добору, він повинен принаймні подолати прохідну межу, тобто дати правильну відповідь не менш ніж на 60 зі 100 питань, то за підсумком навчання результати іспиту не мають значення.

Також законодавством не передбачено, що робити з тими, хто не пройшов підсумковий тест. Тож всі, хто завершив навчання в Академії прокуратури, отримають документи, що пройшли спецпідготовку.

Після цього вони потраплять у кадровий резерв прокуратури і перебуватимуть в ньому впродовж трьох років. Звісно, після оголошення вакантних посад в місцеві прокуратури, ці особи матимуть шанс взяти участь в конкурсному відборі, за підсумками якого хтось зможе зайняти вакантні посади.

Фото: Макс Требухов

Ви неодноразово заявляли про необхідність внести зміни до Закону «Про прокуратуру» щодо добору на навчання в Академії прокуратури.

Я вважаю, що в законодавстві потрібно чітко визначити, хто має право подаватися на цей добір. Оскільки формулювання «стаж в галузі права» можна по-різному трактувати. Чіткого визначення цьому поняттю не дає жоден законодавчий акт. Я вважаю, що таке право треба закріпити за помічниками прокурорів за аналогією з суддями, помічники яких нині мають можливість брати участь в конкурсі на посади суддів місцевих судів.

Крім цього, рік, впродовж якого особи проходитимуть навчання і практику, не зараховується до загального стажу роботи. Плюс – рівень так званої стипендії у 2,5 тис грн. в місяць навряд чи сприятиме сильній мотивації працювати в органах прокуратури.

Варто також передбачити в законодавстві прохідний бал на іспиті, який ці особи здаватимуть після навчання в Академії прокуратури. Як мінімум, хотілося б знати, чи змінився рівень їхніх знань за період навчання.

Хто розробляв тести?

Кваліфікаційною-дисциплінарна комісія, Академія прокуратури і фахівці юридичних навчальних закладів. Використовували досвід, напрацьований під час проведення тестування у конкурсному відборі в місцевих прокуратурах у 2016 році.

Тестування відбуватиметься на комп’ютерах. Програми тестування – захищені, знаходяться на серверах Генпрокуратури. Сподіваюсь, рано чи пізно матимемо власний сервер, щоб комісія могла гарантувати його захищеність, власне приміщення (КДКП розташувалась в Академії прокуратури – LB.ua), власний секретаріат (в КДКП працюють працівники ГПУ – LB.ua).

В одному зі своїх інтерв’ю ви заявляли, що навчання розпочнеться 1 жовтня.

Дату відтермінували. Чимало часу затрачали працівники секретаріату КДКП та члени комісії на перевірку документів. Ми відправили безліч запитів в різні відомства та служби для уточнення інформації про того чи іншого кандидата. Як правило, такі формальні перевірки: на наявність в кандидата судимості чи перебування його в списку алкозалежних, наявність підозри в особи у вчиненні кримінального правопорушення, декларування і перевірки майнового стану – тривають близько місяця. Поки що матеріали спецперевірок не готові.

Фото: Макс Требухов

Чим відрізняється добір 300 осіб в кадровий резерв прокуратури від конкурсу на вакантні позиції в регіональній прокуратурі та Генпрокуратурі?

Тестування кандидатів на посади в регіональні прокуратури та Генпрокуратуру буде складнішим, ніж тих, кого відбирає КДКП для навчання в Академії прокуратури. Рівень складності тестів залежатиме і від посади, на яку претендуватиме особа: якщо на посаду процесуального керівника, – питання тесту стосуватимуться кримінального права, процесу і криміналістики; якщо на посаду з представництва (в суді – LB.ua), – більше питань стосуватимуться процесу. Кожному кандидату потрібно набрати не менше 60% правильних відповідей.

До речі, під час тестування автоматично перевірятиметься знання української мови. Кандидатам не доведеться окремо складати іспит (запроваджений у грудні 2015 року для держслужбовців – LB.ua). Виходитимемо із того, що якщо людина прочитала запитання тестів і дала відповідь українською мовою, то очевидно, вона нею володіє.

Після тестування кандидати проходитимуть співбесіду. Як на мене, це хороший спосіб визначити їх мотивацію. Ми попросили партнерів з Євросоюзу – Консультативну місію Європейського союзу та колег із ОБСЄ встановити методику, як оцінити роботу прокурора. До її розробки залучені і працівники Академії прокуратури. Наразі така методика – на завершальній стадії розробки.

Раніше продуктивність прокурора визначали за кількістю справ, які він розслідував, числом обвинувачень, які підтримував в суді, скільки було обвинувальних, а скільки виправдальних вироків і т.д. Це давало можливість встановити виконавчу дисципліну, але не завжди фаховий рівень.

Чи транслюватимуться співбесіди в онлайн-режимі на кшталт відбору суддів до нового Верховного Суду Вищою кваліфкомісією суддів?

Трансляція не передбачена в Законі «Про прокуратуру». І я не бачу в цьому жодної проблеми. Якщо буде такий суспільний запит, зробити це буде не складно.

Фото: Макс Требухов

«До ухвалення рішення КДКП ніхто не може озвучувати навіть прізвище прокурора, щодо якого надійшла скарга»

Окрім проведення конкурсів та доборів кадрів в органи прокуратури, КДКП займається також і притягненням до дисциплінарної відповідальності прокурорів за результатами розгляду дисциплінарних скарг. Скільки скарг на прокурорів отримала КДКП з початку роботи?

Станом на 1 вересня у провадженні КДКП була 351 скарга. Залишилося нерозглянутих 155, з них відкрито 146 дисциплінарних проваджень щодо 151 прокурора (36 – щодо доброчесності).

У підсумку КДКП ініціювала відсторонення від посади одного прокурора, завершила перевірку зі складанням висновку щодо 45 прокурорів. На засіданні було розглянуто 25 висновків з прийняттям рішень, з них 8 – про накладення дисциплінарного стягнення (догани, звільнення з посади або не переведення на посаду до вищого органу впродовж року).

Усі скарги спочатку проходять автоматичний розподіл між членами комісії. Втрутитись в цей процес неможливо…

Як показує практика в судовій системі, – можливо.

Наразі у мене немає підозри, що відбувалось втручання в систему розподілу. Вона складніше прописана в технічному плані, ніж та, що діє в судовій системі. Хоча й виключити на 100% те, що система й програма, яка розміщена на сайті ГПУ, захищена від втручання (принаймні зі сторони ГПУ), я не можу.

На яких підставах КДКП може застосувати до прокурора дисциплінарне стягнення?

Найбільш типова на сьогодні – помилка в декларуванні. Але саме помилка, а не умисне внесення неправдивої інформації. Найбільша кількість скарг щодо помилок в декларуванні надійшла до КДКП з Кіровоградської і Донецької областей. Прокурори внесли в декларацію місце свого проживання, яке не співпадало з адресою їхньої нерухомої власності. І разом з тим, не вказали про право проживання в іншому помешканні.

У Чернівецькій області були випадки недекларування автомобіля. Під час надання пояснень один із прокурорів зазначив, що станом на 31 грудня року декларування не користувався ним, тож мав законні підстави не вносити його в декларацію. І це відповідає роз’ясненню Національного агентства з питань запобігання корупції.

Щоправда, механізму перевірки інформації щодо декларацій у КДКП немає. І ми надсилаємо за такими скаргами запити до НАЗК, щоб воно перевірило подібні факти і прийняло рішення, чи присутнє порушення в тих чи інших випадках. За результатами перевірки НАЗК ми зможемо притягати до дисциплінарної відповідальності окремих прокурорів.

Фото: Макс Требухов

За які проступки прокурорів звільняли з посади?

Дисциплінарні провадження, в яких уже застосовувався цей вид покарання, умовно можна поділити на три категорії: перша – порушення законодавства під час декларування; друга – невиконання функціональних обов’язків і наказів, зловживання спиртним, а також втрата службових посвідчень, паролів доступу за Єдиного державного реєстру досудових розслідувань; третя – вчинення корупційних злочинів. Адже притягнення особи до кримінальної відповідальності не стоїть на заваді вирішенню питання про дисциплінарний проступок прокурора.

Трапилося кілька випадків звільнення прокурорів, яких затримали в нетверезому стані. Зокрема, на одному із попередніх засідань КДКП рекомендувала звільнити прокурора, якого затримала патрульна поліції через технічну несправність автомобіля (не горіла одна фара). Після цього виявилось, що він перебував в нетверезому стані. Ще й буянити почав (посміхається – LB.ua).

Як часто звертаються пересічні громадяни?

Приблизно половина скарг надійшла від громадян і громадських організацій.

На початку роботи КДКП був вал звернень від народних депутатів. Та ми пояснили їм, що не треба всі скарги, в яких є слово «прокурор», направляти КДКП. У нас немає такого штату, щоб їх розглядати. Та й ми не маємо повноважень втручатися в дії прокурора в кримінально-процесуальному провадження, оскільки він виконує свої процесуальні функції.

Наведу приклад. До КДКП надійшла скарга, в якій підприємство зазначає, що прокурор не виконує свої функції щодо нагляду за економічним злочином, внаслідок чого поліція вилучила в нього заправку. Вони оскаржили дії прокурора в суді. Суд прийняв рішення повернути майно підприємству. Ця ухвала надійшла до прокурора, він відправив її в поліцію. Але та все рівно не повернула майно. Підприємство знову звернулося до суду. Суд визнав прокурорську бездіяльність. В такому випадку, КДКП відкрила дисциплінарне провадження щодо прокурора, адже суд встановив та підтвердив його бездіяльність, дав оцінку його діям у кримінальному провадженні. Натомість якщо громадяни чи нардепи просто скаржаться на прокурора під час провадження процесуального керівництва досудовим розслідуванням, то КДКП не може вплинути на ситуацію, оскільки не має права втручатися в його роботу.

Фото: Макс Требухов

11 жовтня КДКП оголосила догану начальнику департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергієві Горбатюку. Він заявив, що на нього поскаржився заступник генпрокурора Юрій Столярчук, який, за словами Горбатюка, тривалий час відмовлявся підписувати підозри кільком особам (в тому числі судді). А згодом заступник Луценка вирішив передати ці справи іншому підрозділу. Горбатюк на це не погодився, пояснюючи це необґрунтованістю рішення Столярчука. З цієї причини останній і звернувся до КДКП.

Дисциплінарна скарга щодо Горбатюка надійшла від заступника Генпрокурора Столярчука. Останній ставив питання про його притягнення до відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків. Під час перевірки Горбатюк спочатку заявив відвід члену КДКП, згодом усім членам КДКП, обраним всеукраїнською конференцією прокурорів, а врешті-решт сказав на засіданні, що не довіряє КДКП загалом, бо вона створена незаконно. Це його право, але це абсурд.

На жаль, я не був присутнім на засіданні комісії, коли розглядалося дисциплінарне провадження по суті, але висновок про наявність у діях Горбатюка дисциплінарного проступку більшістю голосів був підтриманий і до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Рішення із цього приводу буде оприлюднене на сайті Комісії і з ним може будь-хто зацікавлений ознайомитися. Прокурор може його оскаржити до Вищої ради правосуддя чи до Вищого адміністративного суду і думаю, що дозвіл на це від КДКП він отримає. Так вимагає закон.

Розбиратися у питаннях зумисності підписання/непідписання посадовими особами підозр – поза межами компетенції КДКП. Як і давати оцінку наявності/відсутності доказів вчинення злочину по справах, чи наявності у діях Столярчука чи Горбатюка складу злочину. Ці питання як один, так і другий, хай вирішують у рамках КПК, кримінальних проваджень і т.д.

Підставою притягнення до відповідальності є саме невиконання посадових обов’язків – п.1, ч.1, ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Столярчук та Горбатюк мали можливість доводити правоту своєї позиції на засіданні КДКП. Напевно аргументи Столярчука були більш переконливі для комісії. Але давати оцінку тому, у чому я з об’єктивних причин не брав участь і не був свідком, напевно недоречно.

Ми точно не будемо (і не можемо) втручатися у питання: передавати справи від Горбатюка чи керованого ним підрозділу до іншого підрозділу, розслідувати їх чи закривати, зупиняти чи об’єднувати. Нас часто намагаються втягнути у внутрішні розбірки Генпрокуратури. Одні незадоволені, що ми мало притягаємо до відповідальності, інші – що притягаємо не за те або не тих, кого їм хочеться. Ми не за «білих» і не за «червоних», ми не під «прокурорськими» і не під «міліцейськими». Якщо є підстави для притягнення до відповідальності, будуть відповідати. Якщо хтось не згодний з рішенням КДКП, може відстоювати свою позицію у ВРП чи ВАСУ. Але не треба нас втягувати у політиканство.

Фото: Макс Требухов

До КДКП також надійшла скарга на генпрокурора Юрія Луценка та головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Вони стосуються їхніх публічних висловлювань, що, на думку скаржників, є порушенням презумпції невинуватості.

Я не вправі оголошувати, підтверджувати чи заперечувати прізвища осіб, щодо яких ще не прийняті рішення КДКП. Це вимога закону. Хотів би уточнити, що поширення інформації, озвученої під час засідання КДКП, у тому числі журналістами, до прийняття рішення щодо прокурора – незаконне. Журналісти також можуть нести відповідальність за її розголошення. До прийняття рішення КДКП ніхто не може озвучувати навіть прізвище прокурора, щодо якого надійшла скарга.

Щодо ситуації з Луценком і Матіосом, то згодом виявилось, що ця інформація була розголошена в ЗМІ заявниками.

Можу лише сказати, що такі заяви справді надійшли до КДКП. Строк їх розгляду продовжено на місяць. Законом передбачено, що скарга може розглядатись впродовж двох місяців, а у випадку великого обсягу роботи цей термін може бути продовжений ще на місяць. Після прийняття рішення КДКП оголосить його.

КДКП може ініціювати відставку генпрокурора?

Так. Крім цього, у випадку, якщо у Верховній Раді буде зареєстровано проект постанови про висловлення недовіри генпрокурору, КДКП повинна надати висновок про професійність генпрокурора.

Законом «Про прокуратуру» передбачено, що КДКП проводить дисциплінарні провадження щодо всіх прокурорів. Оскільки і Генпрокурор, і військовий прокурор, і прокурори спеціалізованої антикорупційної прокуратури, є прокурорами, то відповідно щодо них КДКП може проводити дисциплінарну перевірку. Функції КДКП обмежені лише у доборі антикорупційних прокурорів, ми не можемо переводити прокурорів із, наприклад, ГПУ до САП.

Безпосередньо КДКП не може застосовувати санкцій чи видавати накази про накладення стягнень. Ми приймаємо рішення, а наказ про притягнення до відповідальності видає уповноважений прокурор. На мою думку, така норма закону – не логічна. Як не логічно було б прийняти рішення про заборону на переведення до прокуратури вищого рівня працівника Генеральної прокуратури, адже прокуратури вищого рівня не існує. Однак, в законодавстві не передбачено, як повинна діяти КДКП у випадку, якщо прокурор не виконує рішення КДКП щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності його підлеглого. Більш того, немає строків прийняття ним такого рішення.

Фото: Макс Требухов

Члени комісії вирішили в такому випадку приймати рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності того прокурора, який не виконав попереднє рішення КДКП. Але до кого ми повинні звертатися з приводу виконання рішення КДКП щодо генпрокурора? До Верховної Ради, котра дає згоду на його призначення, чи до президента, який подає його кандидатуру? Механізму притягнення до відповідальності Генпрокурора в Україні наразі немає.

Більш того, у випадку відкриття провадження щодо будь-якого прокурора він не може звільнитися з органів прокуратури впродовж часу, за який розглядатиметься це провадження. В тому числі, якщо Юрій Віталійович (Луценко – LB.ua) захоче піти з посади за власним бажанням, він не зможе цього зробити, поки КДКП не закінчить розгляд дисциплінарного провадження стосовно нього.

Чи відчуваєте спротив Юрія Луценка щодо діяльності КДКП?

Ні. Відверто кажучи, я думав, що спротив буде більший. Впродовж перших кількох місяців роботи нам говорили, що нічого не вийде, що КДКП не зможе запрацювати. Сьогодні, очевидно, всі змирилися з тим, що комісія існує, може діяти жорстко і не є одним із підрозділів ГПУ. Ми почали приймати обґрунтовані рішення, котрі не завжди були на користь керівництва органів прокуратури. Тож нині ніхто не каже, що КДКП – це кишеньковий орган Луценка.

КДКП створена саме Луценком, без його протидії. У КДКП немає нічого свого. Все матеріальне забезпечення, починаючи від стола і стільця, нам виділила ГПУ. Якщо був би спротив (з боку Луценка – LB.ua), комісія не працювала б.

Мені здається, що сьогодні інтерес Юрія Віталійовича як генерального прокурора і КДКП як одного з органів, які працюють з Генпрокуратурою, – співпадають. 

Фото: Макс Требухов

Після призначення Луценка в ГПУ прийшли працювати чимало колишніх міліціонерів. Навряд чи він задоволений, що тепер кадрові питання вирішуватиме КДКП. Більш того, його підлеглі можуть також стати суб’єктами дисциплінарних скарг.

З 2013 року такої кадрової чехарди як в ГПУ не було в жодному органі. Більше року жоден із попередніх генпрокурорів не залишався на посаді. Махніцький – оголошував початок реформи прокуратури, Ярема – говорив про неї, під час діяльності Шокіна були впроваджені певні етапи реформи, а Луценко вже оголосив про їх завершення.

За чотири роки чотири рази змінювалась управлінська верхівка прокуратури. А після приходу Яреми і Луценка значна частина кадрів прийшла в ГПУ з МВС в не конкурсний спосіб. І ці працівники почали діяти тими самими методами, якими діяла міліція.

До повноважень міліції входило розкриття злочинів, боротьба з ростом злочинності тощо. І сьогодні під час наради керівництва ГПУ з прокурорами регіонів неодноразово застосовують «міліцейський підхід», «вичитуючи» прокурорів за ріст злочинності в регіоні. Це однозначно не додає авторитету ні працівникам прокуратури, ні генпрокурору.

Колишні міліціонери, працюючи на посадах заступників прокурорів в регіонах, виконують роль таких собі «смотрящих» за прокурорами. Це помітно навіть по дисциплінарних скаргах, які від них надходять. В таких умовах нівелюється мотивація працювати в прокуратурі.

Думаю, Луценко за період перебування на посаді розібрався, хто за ким стоїть, хто як працює. І якщо він хоче бути генеральним прокурором, а не політиком на посаді генерального прокурора, то повинен зрозуміти, що в прокуратурі повинні працювати відібрані на конкурсі, вмотивовані люди.

Які у вас відносини з Юрієм Луценком? Ви були депутатами фракції «Наша Україна-Народна самооборона» з 2007 по 2012 рік.

Так, я знаю Юрія Луценка давно. Вперше ми познайомились, коли я був прокурором Криму, заступником генпрокурора (у 2005 році – LB.ua). У нас завжди були досить рівні взаємини, незалежно від того, хто на якій посаді перебував. Не можу сказати, що відносини з Луценком в мене особливо дружні, але при зустрічі вітаємось (посміхається – LB.ua) поздоровляємо один одного з днем народження.

Перед призначенням Луценка на посаду дія положень Закону «Про прокуратуру», котрі стосувалися запуску роботи КДКП була призупинена.

Так, але причиною цього було намагання створити під себе КДКП.

Це намагання виходило зі сторони екс-генпрокурора Віктора Шокіна?

Думаю, відтермінування запуску роботи КДКП було пов’язано навіть не з Шокіним. Чимало людей в Україні, котрі намагалися керувати Генпрокуратурою або впливати на прийняття нею рішень, були шоковані від того, що може початися розгул демократії в органах прокуратури. Тому й саботували створення органів прокурорського самоврядування і КДКП. 

 

Фото: Макс Требухов

«Голосів за будь-які зміни щодо прокуратури у Верховній Раді немає»

В своїх інтерв’ю ви неодноразово скаржитесь на недоліки законодавства щодо діяльності КДКП. Зокрема, на те, що ГПУ в певній мірі зберігає контроль над членами комісії. До прикладу, законодавством передбачено, що премії членам КДКП визначає генпрокурор.

Ситуація дещо змінилась. Я мав зустріч з генпрокурором і спілкувався з ним про ризики в діяльності як КДКП, так і генпрокурора. У підсумку дійшли компромісу, що кошти, передбачені в бюджеті на преміювання членів КДКП, передаватимуться комісії. І вона прийматиме рішення щодо їх розподілу. В майбутньому спільно з ГПУ ми плануємо розробити проект постанови Кабміну, щоб передбачити преміювання членів КДКП на підставі рішення комісії, а не генпрокурора.

Крім цього, плануємо передбачити в проекті постанови створення секретаріату КДКП, що підпорядковуватиметься комісії і складатиметься з державних службовців, а не працівників ГПУ. Запропонуємо також уряду окремим рядком в бюджеті передбачити кошти на діяльність КДКП. У випадку таких первинних законодавчих змін зможемо говорити якщо не про повну, то принаймні інституційну незалежності КДКП.

Члени комісії напрацювали законопроект для внесення змін до Закону «Про прокуратуру» в частині роботи КДКП. Зокрема, ви пропонуєте забезпечити такі умови, щоб КДКП працювала як Вища кваліфкомісія суддів, котра також займається добором кадрів для судової системи.

Конституція відносить КДКП до органів правосуддя. В такому разі повинен діяти трикутник: Вища рада правосуддя, Вища кваліфкомісія суддів і КДКП.

Ми взяли за зразок Закон «Про судоустрій і статус суддів», положення про Вищу кваліфкомісію суддів і на цьому прикладі розробили зміни до Закону «Про прокуратуру». Підозрюю, що поки цей законопроект потрапить в зал парламенту, він неодноразово зміниться. Однак щодо незалежності КДКП ні в кого із депутатів заперечень немає.

Щоправда, спілкування зі своїми колишніми колегами по парламенту дало мені зрозуміти, що сьогодні голосів за будь-які зміни щодо прокуратури (навіть якщо би її вирішили взагалі розформувати) у Верховній Раді немає. Існує певна настороженість щодо діяльності прокуратури в цілому.

У випадку, якщо КДКП прирівняють за статусом та повноваженнями до ВККС, то очевидно, у політиків, представників громадськості виникатимуть запитання щодо роботи комісії. Поки всю критику перебрала на себе ВККС, котра нещодавно проводила конкурс до Верховного Суду. Згодом громадськість, мабуть, почне вивчати в тому числі біографії членів КДКП. Зокрема, вашу. У березні 2013 року екс-президент Віктор Янукович призначив вас на посаду губернатора Львівської області, а після цього – своїм радником.

Мені все одно, хто призначав мене на ту чи іншу посаду. Я не хвилююсь з цього приводу. Вперше в органи прокуратури я був призначений в 90-ті роки, коли президентом був Леонід Кравчук. За такою аналогією я – ставленик Кравчука? Чи якщо був представником Ющенка у Криму, то, може, він мене приватизував? Так само і щодо призначення у 2013-му.

Фото: Макс Требухов

За все, що робив у Львові на посаді губернатора, мені не соромно. Я робив свою роботу чесно. Хто може, хай зробить краще. Згодом були прийняті певні політичні рішення і я пішов з посади губернатора Львівщини за власним бажанням. Я не мав доступу до Віктора Януковича і мотиви його рішень після мого звільнення мені не відомі.

Думаю, такі дії (призначення на посаду радника – LB.ua) були пов’язані з бажанням зберегти гарну міну при поганій грі: нібито я переходжу на іншу посаду, тому мене звільнили з посади голови облдержадміністрації.

До речі, одразу ж написав заяву про звільнення з посади радника. Однак, вона пролежала в Адміністрації президента до квітня 2014 року.

Ви не допрацювали кілька місяців, щоб потрапити під дію закону про люстрацію.

Так. Пропрацював вісім місяців і три дні (на посаді губернатора Львівщини – LB.ua). Коли мене питають, законно чи незаконно мене тоді зняли з посади голови ОДА, кажу, що мені пощастило (посміхається – LB.ua).

По правді кажучи, я не прихильник огульної люстрації. Не можна звільняти людей лише за те, що вони в певний період працювали на державні службі і не звільнилися за власним бажанням. Треба оцінювати роботу кожного зокрема. Де гарантія, що через рік нас не чекатиме нова люстрація? Яка тоді мотивація буде у тих людей, котрі працюють в державних структурах?!

А члени КДКП мають статус державних службовців?

Ні. Законодавець передбачив, що ми лише прирівняні по оплаті праці до держслужбовця категорії А.

Яку зарплату отримують?

Зарплата членів КДКП – в межах 25-35 тис грн. в залежності від стажу роботи і посади. Доплати за вчені та інші звання не передбачені. Зокрема, оклад голови комісія становить 13 тис. грн., заступника – 12 тис. грн., членів комісії – 11 тис. грн. Решта коштів – премії. Хоча їх почали нараховувати лише з вересня.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter