13 червня цього року секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Україні потрібно закінчити АТО і перейти до нового формату захисту країни. Згодом стало відомо, що в АП вже розробляють відповідний законопроект. Він ще не внесений у Верховну Раду, тож остаточну його версію ніхто не бачив. ЗМІ оприлюднили лише попередній драфт.
Що пропонує законопроект
Якщо вірити журналістам РБК, котрі, власне, і оприлюднили "чорнову версію" проекту закону, то передбачає він наступне:
– визнання непідконтрольної територія Донбасу окупованою;
– визнання Російської Федерації країною-агресором;
– визнання незаконними будь-яких органів, посадових і службових осіб, призначених у порядку не передбаченою Конституцією та законами України (простіше кажучи, визнання незаконними будь-яких інституцій так званих Л/ДНР та рішень, які вони ухвалювали);
– постійний моніторинг Кабінетом міністрів стану дотримання прав і свобод людей, що залишились на окупованих територіях. Водночас, Україна декларує, що не несе відповідальність за протиправні дії РФ та контрольованих нею злочинних формувань на окупованій території;
– налагодження гуманітарних зв’язків з людьми, що залишились на окупованій території, надання гуманітарної та юридичної допомоги. Залучення Збройних сил України, МВС та інших силових структур України для забезпечення національної безпеки і оборони у зоні бойових дій.
Згідно законопроекту, усіма військовими формуваннями, що залучені до оборони на території Донбасу керує Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ( це орган управління міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ – LB). Начальник Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ призначається президентом.
Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ спільно з СБУ визначатиме Порядок переміщення осіб і товарів з окупованих територій.
Багато цікавого є й у перехідних положеннях документу, які, зокрема, пропонують:
– надати президентові повноваження своїм указом про запровадження на території військової адміністрації припиняти повноваження обласної ради, її виконкому, посадових осіб або держслужбовців в органах місцевого самоврядування;
– надати президентові можливість запроваджувати воєнний стан у будь-яких областях України (не лише в зоні АТО). Відповідно, після його наказу на цій території припинять роботу органи місцевого самоврядування і може бути введена військова адміністрація;
– у разі введення воєнного стану, повноваження всіх органів влади припиняються. Керівництво територією здійснює спільний оперативний штаб ЗСУ під загальним командуванням Генштабу;
– розширення переліку осіб, яким будуть надавати статус інваліда війни. Його зможуть отримати резервісти, військові у відставці, чинні військові ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецслужби з транспорту, Держспецзв'язку, військові прокурори, рядові й офіцери підрозділів оперативної підтримки порядку на території АТО, службовці органів влади, відповідальні за оподаткування, митний контроль, співробітники МВС, ДСНС, інших воєнізованих законних формувань, які захищали суверенітет і незалежність України і стали інвалідами внаслідок травми, струсу мозку та каліцтва. А також добровольці і волонтери.
Ще у липні голова комітету ВР з закордонних справ Ганна Гопко в інтерв'ю LB.ua заявила, що концепція законопроекту про реінтеграцію обговорювалась давно, і міжнародні партнери були проінформовані про таку ініціативу. Депутат також висловила думку, що наразі складається сприятлива міжнародна ситуація для зміни формату врегулювання конфлікту.
"Зважаючи на ситуацію в зоні бойових дій та на міжнародний контекст, я вважаю, що Україна повинна використати шанс і прагматично підійти до врегулювання конфлікту. Ми маємо проактивно пропонувати "план А", "план Б", використовувати ширший інструментарій, щоб змусити Москву виконати Мінські домовленості", - сказала вона.
Президент обговорював концепцію законопроекту з президентом США Дональдом Трампом, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелею Меркель. Судячи з того, що вчора до віце-спікера Оксани Сироїд телефонували представники уряду Німеччини з проханням підримати законопроект про реітеграцію, в ЄС інціативу сприйняли позитивно.
Чи є альтернатива цьому законопроекту?
Так. Наразі у Верховній Раді зареєстровані ще три законопроекти, які переслідують одну мету – визначити правовий статус окупований територій Донбасу.
Першою свої напрацювання до парламенту подала віце-спікер ВР Оксана Сироїд. Її законопроект «Про тимчасово окуповану територію» №3593д був зареєстрований у Раді ще у в липні 2016 року. Під цим документом підписались 29 авторів – депутати з фракцій «Батьківщини», «Народного фронту», а також позафракційні.
Основа проекту схожа: Україна визнає непідконтрольні території тимчасово окупованими, а Росію – відповідно - окупантом.
Втім цей законопроект розкритикували міжнародні організації, що опікуються правами людей: Моніторингова місія ООН, «Право на захист», «Восток SOS», «Crimеa SOS». Їх обурила норма, згідно з якою потрібно було створювати Нацраду з питань порозуміння, яка б мала люструвати осіб, що сприяли російській агресії. А також пункти про те, що Україна відмовляється від відповідальності за захист життя, здоров’я, майно і порушення прав людей, які знаходяться на окупованій території, пприпиняє виплачувати людям, що залишились на окупованих територіях, пенсії та соціальну допомогу.
Згодом цей законопроект був відхилений Верховною Радою.
Після цього Сироїд внесла новий законопроект 6400 «Про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України», схожий за суттю до попереднього.
Альтернативний законопроект 6400-2 подав депутат від БПП Мустафа Найєм. Над ним, каже, працював спільно з правозахисниками.
Проект Найєма, зокрема, визначає поняття тимчасово окупованої території, дату початку окупації і її межі, особливості пенсійного і соціального забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях, переміщення вантажів гуманітарної допомоги на тимчасово окуповану територію та ін.
І законопроект Найєма, і законопроект Сироїд, об’єднує в собі врегулювання правових статусів Криму і ОРДЛО – тим самим показуючи єдність української позиції з приводу окупованих територій (правовий статус Криму вже визначений Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території»).
В президентському законопроекті про статус Криму не йдеться.
Ще один альтернативний законопроект подала депутат від «Самопомочі» Наталія Веселова. У її ініціативі статус Криму і Донбасу також не урівняний. За її словами статус цих територій не варто прописувати в одному законопроекті. Адже в Криму, на думку депутата, - пряма окупація, оскільки Росія її не заперечує, а на Донбасі - не пряма, бо РФ прямо не підтверджує присутність там своїх військ.
У своєму законопроекті Веселова також запропонувала новий механізм соціальних виплат і отримання документів. За її задумом, мав бути створений центральний орган, який би спростив оформлення цивільних актів для людей, що живуть на окупованій території. Окрім цього. депутат наполягала, що межі окупованих територій на Донбасі не варто встановлювати, адже це на її думку, заповільнить процес реінтеграції українців, що залишились на непідкотрольній території.
Хто підтримує законопроект?
Законопроект, скоріше за все, підтримає більшість фракції БПП. «Народний фронт» також готовий дати голоси за президентський закон. У розробці брав участь і їхній соратник. Секретар РНБО Олександр Турчинов.
«Сьогодні основна проблема стосунків з окупованими територіями – правова невизначеність статусу цих територій. З цього приводу чітко висловився Олександр Турчинов, що в цьому законі не лише констатується факт російської окупації. Необхідно визначити комплекс силових і дипломатичних кроків, які мають забезпечити визволення окупованих територій», – говорив раніше у коментарі LB.ua голова фракції НФ Максим Бурбак.
У «Самопомочі» навпаки є скептичне ставлення до норм законопроекту. Зокрема, Оксана Сироїд заявила у facebook, що "прикриваючись очікуваннями міжнародних партнерів, президент начиняє законопроект нормами, які загрожують правам і свободам людини і конституційному ладу".
"Отже, Президент як верховний головнокомандувач не хоче нести відповідальності за командування збройними силами, але дуже хоче командувати місцевим самоврядуванням. Президенту не вдалося це реалізувати через зміни до Конституції, тож тепер він вирішив втілити мрію через зміни до Закону "Про правовий режим воєнного стану", наділивши себе неконституційними повноваженнями зупиняти мандати місцевих рад і їхніх голів. Байдуже, місцеве самоврядування є правом громади і не може бути обмежене чи скасоване за жодних обставин. На випадок воєнного чи надзвичайного стану кожен міський чи сільський голова має визначений порядок взаємодії з органами державної влади. А мери-сепаратисти мають бути відсторонені на основі кримінального кодексу, а не закону про воєнний стан", - пише вона у Facebook.
Інші фракції щодо голосування ще остаточно не визначились.