11 квітня. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман стоїть перед кількома десятками журналістів у залі Кабміну, йде прес-конференція щодо підсумків річної роботи уряду. На плазмовому екрані показують ролик зі здобутками міністерств. Голова Кабміну гордо тримає голову під звуки переможної мелодії. Прем’єр анітрохи не хвилюється, навпаки, через запитання відповідає жартом. Не оминає й можливості «вколоти» «головну опозиціонерку» Юлію Тимошенко. Прес-конференція голови Кабміну нагадує брифінг президента рік тому – від Гройсмана струменіє та ж непохитна впевненість.
Під час брифінгу прем’єр заявив: звітувати в парламенті у п’ятницю, можливо, і не буде. Мовляв, звіт роботи уряду відправили ще 15 лютого, як цього вимагав закон, тепер чекають на рішення Верховної Ради.
У регламенті вказано, що прем'єр повинен відзвітувати на засіданні парламенту, проте точну дату, коли треба це зробити, не вказано. Так що уряд регламент не порушує - Кабмін направив звіт вчасно. У середу Комітет з питань економічної політики рекомендував парламенту прийняти його до відома. Більше того, вотум недовіри, який ВР може висловити уряду, на практиці не має юридичних наслідків: 16 лютого 2015 року Верховна Рада визнала незадовільною роботу уряду Яценюка, проте провалила голосування за його відставку. Яценюк пішов за власним бажанням.
Хвилюватися немає причин?
Останні дні перед звітом уряду у парламенті проходили незвично спокійно. Навіть на засіданні фракції БПП з президентом і прем’єром у понеділок не обговорювали жодних кадрових перестановок.
«У коаліції немає голосів і немає необхідності змінювати уряд. Ми вважаємо, що уряд Гройсмана справився, з окремими моментами», – декламує в кулуарах представник президента у парламенті Ірина Луценко.
«Батьківщина» і «Радикальна партія» й ті відійшли від теми відставки Кабміну. У всіх в душі та на умі була тільки страсна п’ятниця, ну і дзен до середини травня.
Офіційно в «Батьківщині» стверджують: ще не вирішили, чи збиратимуть підписи за відставку. «Це питання навіть не піднімали», – переконує нардеп Олександра Кужель.
Схожу позицію займають і радикали: «Ми вважаємо роботу уряду незадовільною, але саме цей уряд підтримав нашу ініціативу щодо збільшення зарплат. По окремих міністерствах конкретних «за» чи «проти» немає», – каже Дмитро Лінько з «Радикальної партії».
«Самопоміч» також не бачить змісту змінювати Кабмін: «Уряд залежний, але немає сенсу його міняти. Є сенс змінювати окремих міністрів – палива і енергетики, окупованих територій. Бо людина (Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб – LB.ua) не визнає окупованих територій, каже що з ними треба і можна торгувати. Ну і без сумніву правоохоронні органи у нас в катастрофічному стані. Вони використовуються для збереження олігархату і підняття людей проти держави», – насуплено роз’яснює лідер «Самопомочі» Олег Березюк.
Окремі депутати вважають, що таку позицію «Самопомочі» доводиться займати через падіння рейтингу партії. «Відставка уряду наблизить до перевиборів, а вони розуміють, що їхня партія з таким рейтингом на виборах зараз не пройде. Тому доводиться займати нелегку позицію – і туди, і сюди», – озвучує свою версію один з нардепів від БПП.
***
Близький до президента депутат переконує LB.ua: Порошенку не вигідна відставка уряду Гройсмана – варіант заміни одного чи кількох міністрів в АП допускають, але переформатовувати увесь Кабмін зараз недоречно. Мовляв, навіщо зайвий раз розхитувати політичну ситуацію в країні й підривати довіру людей. «До того ж, Володимир Гройсман - фігура компромісна в українському парламенті. І замінити його немає ким», – каже співрозмовник LB.ua.
І соратники, і опоненти прем’єра визнають – він йде на діалог, правильно використовує публічність. За словами депутатів, Гройсман технократичніший і функціональший, аніж Яценюк.
«Цей уряд функціонує – наради, групи, продуктивні конфлікти. Ось навіть ситуація з абонплатою на газ. Уряд вступив в конфлікт з НРЕКП, який зараз під президентом», – погоджується Олег Березюк.
Персона Гройсмана не викликає серйозного супротиву й у громадськості. Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Ярослав Юрчишин підкреслює: чинний прем’єр більше планує роботу і звітує про її виконання, ніж попередній.
«Ще до того, як Гройсман став прем’єром, він консультувався з громадськістю, – додає його колега з РПР Михайло Жернаков. – Відразу, як зайняв посаду, запросив представників громадянського суспільства. Запитав, що найперше ми можемо зробити, щоб показати результат. Такого Яценюк ніколи не робив. Активність і діалог – те, що є в Гройсмана, і те чого зовсім не було в Яценюка».
Водночас, «не для запису», один з нардепів у фракції БПП іронічно оцінює публічність прем’єра. За його словами, уряд Гройсмана грамотно імітує реформи, але не більше. Чинному прем’єрові не вистачає рішучості, що була у його попередника Арсенія Яценюка, вважає нардеп. «Він не готовий «рубати з корінням», оскільки турбується про своє політичне майбутнє. А провести ефективну реформу і залишитись улюбленцем публіки навряд чи вдасться, і він це розуміє. Тому легше взяти хорошого піарника, та й хай собі доповідає про успіхи», – переконаний він.
«Він відкритий, бореться за реформи тих сфер (наприклад, медицина), які раніше були табу, через рівень корумпованості. При цьому, на жаль, часом є сфери, в яких він не готовий до жорстких дій: реформа митниці, фіскальної служби», – каже у свою чергу голова Transparentsy International Ярослав Юрчишин.
Є незадоволені Володимиром Гройсманом і в уряді. Один з міністрів, що побажав залишитися неназваним, розповідає LB.ua, що прем’єр ділить членів уряду на «своїх» та «інших»: «Але свої відверто слабкі, а іншим він не довіряє. Ось ці свої і тягнуть нас на дно».
Любов «колишнього»
«Голосів (за відставку уряду, – LB.ua) немає й не буде. Це кращий прем'єр», – хвалить Арсеній Яценюк Гройсмана перед журналістами.
Прем’єр теж улесливо відгукується про свого попередника, наголошуючи, що на головування Яценюка припали «найважчі часи».
В «Народному фронті» пояснюють: Яценюк з Гройсманом «знайшли спільну мову», відповідно, і фракція ставиться більш прихильно до прем’єра, ніж до президента. Зокрема, фронтовикам не подобається, що голова держави намагається «пригнути вище своїх повноважень». А саме - контролювати правоохоронну систему і уряд.
В БПП ж спокійні, кажуть: «ніякого майбутнього у тандему Гройсмана-Яценюка немає».
Лідер НФ зараз займається відновленням політичного іміджу, планує поїздки по регіонам, спілкується з міжнародними партнерами. В НБУ йти не хоче. «Його б хотіли загнати в Нацбанк, бо насправді він дуже хороший голова, але Яценюк проти. Йому добре попсували імідж, тепер треба щоб пройшов час», – діляться у фракції НФ.
«Казати, що все однозначно – аж ніяк. Є й пробої серйозні, є і досягнення. Відповідно, за оцінкою Гройсмана, як організатора Арсеній Яценюк свою позицію і позицію фракції висловив. Уряд працює, треба віддати належне. Те, що окремі міністри, відповідно до законодавства, мають достатньо свободи в прийнятті рішень – теж факт, але це не означає, що повинна бути безвідповідальність. Тому, особи, які скоїли помилки під час керівництва галузевими міністерствами, повинні за це відповідати», – каже в куларах Верховної Ради нардеп від НФ Леонід Ємець.
«Слабкі» міністерства
Хоча у парламенті наголошують – кардинальних змін у персональному складі уряду найближчим часом не буде, все ж є кілька міністрів, роботою яких не задоволені окремі впливові депутати, фракції чи сам прем’єр, тому в перспективі їх можуть замінити.
Зокрема, Володимир Гройсман хотів би відставки міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Конфлікти прем’єра з міністром давно вийшли за рамки приватних. В основному, сварки точаться через «Укрзалізницю» – Омелян публічно заявляв про поновлення впливу нардепів з БПП братів Дубневичів на структуру і бездіяльність голови правління Войцеха Бальчуна. Гройсман у свою чергу публічно засумнівався в професійності Омеляна.
Джерело LB.ua в міністерстві інфраструктури розповідає, що Гройсман намагається вирішувати питання в обхід Омеляна через держсекретаря відомства або віце-прем’єра Володимира Кістіона. Міністра вже відтіснили від Укрзалізниці та частково від Укравтодору.
Однак, за словами впливового нардепа від БПП, як би прем’єр не хотів звільнення Омеляна, Захід цього не дозволить: міністр інфраструктури користується сильною підтримкою громадськості і міжнародних партнерів. Чвари продовжуватимуться, поки на міжнародному рівні прямо не натякнуть Гройсману, щоб перестав його пресувати.
Громадськість Омеляна хвалить: «Він зробив чимало задля приходу лоукостів в Україну та розвитку інших інфраструктурних проектів», – каже Жернаков.
Непроста ситуація й у енергетичному секторі. Депутати з НФ і БПП розповідають, що багато питань є до міністра Насалика. Мовляв, дуже вже його критикують американці. У тому числі й через формулу «Роттердам+».
«Реформи фактично загальмували з його приходом», – наголошує Член Ради Реанімаційного пакету реформ Ярослав Юрчишин.
Подейкують, що й Ігор Кононенко, який, нібито, лобіював призначення Насалика, також не надто задоволений його роботою. Хоча на рішення щодо міністра енергетики найбільший вплив можуть мати зовнішні чинники.
«Якщо занадто напосідатиме Захід, Насалика доведеться зняти, але зараз про це говорити передчасно. Зараз багато чого вирішує Захід», – підсумовує близький до Кононенка нардеп.
Серед «слабких» керівників у «Народному фронті» також називають міністра АПК Тараса Кутового, який також увійшов в уряд по квоті БПП. Мовляв, результатів його роботи взагалі не помітно. У БПП ж захищають: «Кутовий - молодець, просто галузь складна – за рік ніяк не розгребеш».
Чи не найбільш суперечливий член Кабміну – Уляна Супрун, виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я. Досі відкрите питання про її призначення міністром. Подобається реформаторка далеко не всім у парламенті.
Як зазначають в БПП, під час засідання фракції разом із прем’єром у понеділок Гройсман пробував підняти питання призначення Супрун, втім більшість депутатів навіть не залишились для спілкування з в.о. міністра.
Натомість, Супрун користується шаленою підтримкою серед громадськості.
«З Уляною Супрун вперше був ухвалений законопроект щодо реформи охорони здоров’я, який Рада не могла ухвалити два роки. Також до її заслуг можна зарахувати програму «доступні ліки», автономізацію закладів охорони здоров’я», – каже член ради РПР Михайло Жернаков.
Сама ж в.о. міністра стверджує, що потрохи знаходить порозуміння з депутатами. «Ми вже були на фракції БПП, спілкувались з «Самопоміччю». Депутати висловлюють розуміння важливості законів, реформи, яку ми пропонуємо. Це добре показало прийняття закону №2309а-Д, 280 голосів», – хвалиться вона.
Також серед «слабких» називають міністра інформаційної політики Юрія Стеця, віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка та міністра окупованих територій Вадима Черниша.
Натомість, хвалять роботу міністра освіти Лілії Гриневич, міністра фінансів Олександра Данилюка, міністра Кабінету міністрів Олександра Саєнка та міністра екології і природних ресурсів Остапа Семерака.
***
Оцінити, чи імітує Гройсман реформи, дбаючи про власний політичний імідж, чи Кабмін справді працює над змінами, українці зможуть лише за кілька років. (На прес-конференції Володимир Гройсман навіть роз’яснював, а що б було, якби 10 років тому уряд почав впроваджувати ініціативи теперішнього Кабміну). Втім, самого бажання урядовців замало – результат не менше залежатиме від політичної доцільності та логіки виборчої кампанії, до якої політики почнуть готуватися уже восени.