ГоловнаСуспільствоЖиття

14 багатоповерхівок на місці Сінного ринку?

"Руйнували жахливо. Пам'ятаю перші поштовхи, коли школа затремтіла і злякалися діти. На території ринку стояв великий кран з “бабою”, яка розгойдуючись з усієї сили, билася об стіни ринку. Але вони не піддавалися. Зараз так не будують... Я підійшла до будівельників, кажу, давайте припинимо демонтаж, тому що впаде школа. Це було навесні, як раз розпускалися листя, а з ринку летіла страшенна пилюка. Попросила у них висновок науково-дослідного інституту. Демонтаж призупинили, але протягом усіх цих років сніг, дощ і вітер зробили своє... В останній раз, коли я була на території ринку, склалося враження, що це місто мертвих після Чорнобиля", - так про знесення “Сінного ринку” згадувала минулого року Тамара Крик, директор спеціалізованої школи №91, що розташована поряд з територією, де колись був ринок, у матеріалі оператора видання Gazeta.ua Ельдара Сарахмана, що готує документальний фільм про "Сінний".

У березні 2005 року "Сінний ринок" у Києві, зведений у 1958 році і найбільший критий торговий комплекс в Радянському Союзі, закрили на реставрацію. А згодом зруйнували.

Десять років мешканці прилеглих будинків бачили руїни ринку. У червні минулого року "Сінний" таки остаточно зрівняли з землею.

А в середині травня цього року в Facebook почали поширювати проект забудови цієї території, авторства архітектора Юрія Бородкіна: житловий комплекс з 14 будинків від 7 до 14 поверхів заввишки, з дитячим та спортмайданчиками, двоповерховим підземним паркінгом, супермаркетом і променадною алеєю, яка зв'яже вулиці Бульварно-Кудрявську і Гончара. Проект забудови обурив захисників київської старовини, місцевих мешканців та міських політиків.

Як "віджимали" землю

"Сінний ринок" зв'язував залізничний вокзал і Львівську площу, що ще з давніх часів була територією громадського спілкування. Як з інженерної точки зору, так і з історико-конструктивної, це була дуже цікава споруда. Якби її утримували належно, вона би була дуже гарною... Немає жодних сумнівів, що ця споруда була штучно знищена, щоб звільнити територію і забудувати її. Маємо всі відомості, що жодної аварійної ситуації в конструкціях не було. Архітектори, котрі розуміли, що матимуть прибуток з кожного метра квадратного запропонували інтенсивну забудову, в якій було би і житло, і офіси, і громадські споруди", - розповідає Лариса Скорик, архітектор, професор, член спілки архітекторів України.

Процес знищення "Сінного ринку" фактично розпочався у листопаді 2004 року, коли Київська міськрада прийняла рішення про передачу в оренду на 10 років ТОВ "Фірма "Ферро" та ТОВ "Сінний ринок" земельної ділянки загальною площею 1,98 га на вул. Воровського, 17 (сьогодні — Бульварно-Кудрявська) для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісно-житлового центру з підземним паркінгом та для знесення існуючих будівель. Так-так, саме "знесення існуючих будівель"... Наступного року до цього рішення під тиском громадськості були внесені зміни і замість замінивши слова "для знесення існуючих будівель" словами "із забезпеченням подальшого функціонування ринку по продажу продовольчих та непродовольчих товарів у капітальній споруді та збереженням робочих місць" (документ 1).

"У 2005 році Міністерство культури (очолював його тоді Михайла Кулиняк — ред.) прийняло рішення, що цей об'єкт є таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Справа в тому, що "Сінний ринок" перебував на державному обліку в радянські часи, згідно з постановою Ради УРСР. Та з прийняттям Закону "Про охорону культурної спадщини" всі об'єкти необхідно внести в Державний реєстр нерухомих пам'яток України. І, власне, міністерство культури на нараді зробило висновок, що "Сінний ринок" не підпадає під відповідні критерії, щоб бути в цьому реєстрі. І це було до знищення ("Сінного" - ред.). Я бачу певні ознаки корупції в цій ситуації, але маю лише підозри, стверджувати можуть тільки правоохоронні органи", - зазначає заступник начальника відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Печінкін.

Після того, як "Сінний" не внесли до реєстру, фактично він перестав функціонувати (документ 3).

За часів мерства Леоніда Черновецького у грудні 2007-го КМДА уклала угоду з фірмою "Ферра" і "Сінний ринок" про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки по вул. Бульварно-Кудрявській, 17. Дві фірми заплатили в бюджет столиці трошки більше 20 млн грн.

Через два роки Солом'янський районний суд Києва визнав право користування цією земельною ділянкою за ТОВ "Орест". І попри кілька оскаржень цього рішення, компанія закріпила за собою право власності на землю.

Тож незважаючи на відсутність будь-яких рішень Київради про продаж земельної ділянки, про затвердження проектів землеустрою, погодження звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, земля на Бульварно-Кудрявській, 17 за значно заниженою від ринкової ціною вибула з володіння громади.

Фірмою "Ферро" на початку 2000-х володіли особисто Анатолій Даниленко, Геннадій Ільїн і тодішні депутати Київради Ігор Дзвоник і Володимир Дейнега. У 2002 році до складу засновників нібито ввійшла Олена Омельченко, невістка мера Києва Олександра Омельченка, пишуть "Наші гроші".

Сам Омельченко від будь-яких коментарів LB.ua з цього приводу відмовився.

Анатолій Даниленко працював заступником Віталія Яреми, коли той був на посаді Генпрокурора (2014 рік), керівником ГУ МВС в Києві (2005), першим віце-прем'єр-міністром (з березня по червень 2014 року). У 2007-2008 роках був радником Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Анатолій Даниленко
Анатолій Даниленко

Геннадія Ільїна в ЗМІ називають колишнім начальником охорони Петра Порошенка. У минулому скликанні Київради входив у фракцію УДАРу, був заступником голови Комісії з питань боротьби з корупцією.

Геннадій Ільїн
Фото: ok.ru/Геннадій Ільїн
Геннадій Ільїн

До речі, Даниленко і Ільїн "засвітилися" не в одній земельній справі. Свого часу вони були серед власників компанії "Солтанівка Каскад", якій, як пишуть "Наші гроші", належать 140 гектарів водойм поблизу сіл Мала та Велика Солтанівка Васильківського району на Київщині.

В компанію "Сінний ринок", що сьогодні перебуває на стадії ліквідації, згідно з даними Держреєстру, входить кавказька фірма ТОВ "Компанія Метрика” (також на стадії банкрутства), компанія з управління активами "Сіпіджі Ассетс Менеджмент" (якій, до слова, належала фірма "Грааль", пов'язана з родиною екс-міністра освіти Табачника) та кіпрська компанія ТОВ "Амірар-Сінний".

Засновниками фірми "Орест", як писало видання "Наші гроші", були Микита та Євген Ільїни (син і племінник Геннадія Ільїна). У 2010 році "Орест" переоформили на ТОВ "Грандіс Інвестментс", яке зареєстроване на кіпрські компанії "Ротег Інвестментс Лімітед", "Елван Холдінгз Лімітед" і белізький офшор – "Бейрок Файненс Лімітед". Однак при створенні директором "Грандіс Інвестментс" був Євген Ільїн, а телефон фірми, власники якої сидять буцімто у офшорах, значився той самий, що в Євгена Ільїна.

Сьогодні ж земельна ділянка на Бульварно-Кудрявській, 17 розділена на три частини (вул. Бульварно-Кудрявська, 15а, Гончара, 38б, Гончара, 48/2) і належить британській компанії Solid Blue Assets Limited.

Чому власнику може бути вигідно ділити землю на три частини? По-перше, дрібні ділянки в центрі столиці у майбутньому легше продати. Та й ціна сотки в такому разі, як правило, вища, ніж у випадку продажу землі в майже два гектари. По-друге, після поділу землі на частини легше реалізувати масштабні проекти із залученням кредитних коштів, припускає адвокат Адвокатського об'єднання “Скляренко, Сидоренко та партнери” Андрій Тригуб. Наприклад, на більшій ділянці компанія може почати будівництво, а під заставу інших взяти кредит. При передачі в заставу ділянки, на якій ведеться будівництво, фірма ризикує втратити не лише землю, а й все, що на ній збудовано.

І по-третє, на цій ділянці за цільовим призначенням можуть збудувати як офісні центри, так і житлові будинки чи торговельні центри. В майбутньому забудовник може продати їх різним особам.

До речі, замовником робіт виступає компанії ТОВ "Емпоріум Пропертіз", створена Solid Blue Assets Limited. "Київміськбуд" виступає як генпідрядник забудови (документ 5).

Правда, що саме буде збудовано на місці "Сінного" й досі достовірно не відомо. За словами віце-президента "Київміськбуду" Василя Дудурича, на його пам'яті було шість проектів цієї забудови. Але замовник поки не затвердив остаточний варіант.

Однак, "Емпоріум Пропертіз" отримав дозвіл на будівництво від Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

"Замовнику спочатку потрібно отримати дозвіл — декларацію в ДАБІ. Більш того, перед початком будівельних робіт в центральному історичному меморіалі міста, а «Сінний ринок» розташований саме в історичному меморіалі, потрібно провести археологічні дослідження. Відповідна процедура погоджується з Міністерством культури. Здійснюється також і археологічний нагляд, після чого можна розпочинати будівництво", - пояснює Печінкін.

Забудовник повинен провести і геодезичні роботи, тобто перевірити ґрунти на території, де планується будівництво. За словами Дудурича, як археологію, так і геодезію забудовник провів (документ 6).

"34 будинки, 27 з яких — об'єкти культурної спадщини та пам'ятки архітектури"

Сьогодні на місці "Сінного" тривають підготовчі будівельні роботи, зокрема, укріплення берегів і обстеження технічного стану прилеглих будинків. Особливу увагу приділяють одному з берегів — біля спеціалізованої школи №91.

"У нас є протоколи МНСників, тож нині проводиться робота з укріплення цього схилу. На багатьох приміщеннях прилеглих будинків встановлені маячки. Щодо частини будинків є підтвердження, що вони — аварійні. Встановлені репери для геодезичного спостереження: в будинок забиваються спеціальні гвіздки — репери і геодезист спостерігає, як змінюється його положення впродовж певного часу", - зазначив Дудурич.

Ігор Карпатов, голова комітету мешканців та мешканець будинку на Бульварно-Кудрявській, 15, що поряд з забудовою, має відомості, що замовник будівництва не проводив технічну експертизу у всіх будинках біля забудови.

Ігор Карпатов
Фото: Макс Требухов
Ігор Карпатов

"Забудовник зобов'язаний провести технічну експертизу в будинках біля будівництва, таких тут 18, а також в будинках, які прилягають до зони будівельних робіт, а таких тут 16. Як підсумок, - 34 будинки, 27 з яких — об'єкти культурної спадщини та пам'ятки архітектури місцевого значення", - каже Карпатов і демонструє відповідь ДП "Науково-дослідного інститут будівельного виробництва", в якій йдеться про дослідження технічного стану лише шести будинків навколо забудови (документ 4).

Більш того, Департамент містобудування та архітектури КМДА у січні цього року повідомив Карпатова, що "замовник представив матеріали візуального обстеження будинків, що оточують ділянку будівництва, та взяв на себе зобов'язання надавати щоквартальний звіт про динаміку стану конструкцій прилеглої забудови".

Він проводить кореспондента і фотографа LB.ua до будинків на вулиці Гончара, де видно тріщини. Одна з них — тягнеться вздовж всієї стіни будинку.

Карпатов зазначає: з минулого року робітники на будівництві застосовували гідромолот для руйнування старого фундаменту, від чого власне й виникли тріщини на будинках, частині з яких — понад сотня років. Після кількох звернень до забудовника будівельники таки припинили використовувати гідромолот. Правда, що буде зі старими будинками, поки не відомо.

У “Київміськбуді” заявляють: процес будівництва погодили з мешканцями довколишніх будинків на громадських слуханнях.

"В кінцевих результатах опитування лише близько 30% мешканців довколишніх будинків негативно ставляться до забудови, і 65-70% - категорично "за". Але виставили нам три умови: на цьому місці повинен бути дитячий садочок, збережена пішохідна променада з вулиці Бульварно-Кудрявської до Гончара з відновленням сходів, а також присутня певна торгова складова. Йдеться також про облаштування спортивного майданчика для ліцею, на що наполягав батьківський комітет, і з цього приводу ми дали офіційні гарантійні листи", - зазначає Дудурич.

Тамара Крик, директор спеціалізованої школи №91, позитивно оцінює, що поряд з ліцеєм планують облаштувати спортивний майданчик.

"Коли більше 10 років відбувалась руйнація “Сінного ринку”, бігали щурі, собаки, збиралися бомжі, був смітник, і школа прибирала цю територію, нікому ніякої справи не було до цього... А коли постало питання, що викуплена територія і готується будівництво, чомусь це стало всім цікаво", - обурюється вона і зазначає, що спортивний майданчик, який планує облаштувати там забудовник буде в спільному користуванні і школи, і місцевих мешканців. Хоча відповідне рішення ще повинна затвердити Шевченківська районна в Києві адміністрація.

Фото: wikipedia.org

Втім, Карпатов не погоджується: мовляв, громадські слухання компанія забудовника приводила нечесно, привівши мешканців будинків, котрі не прилягають до забудови, і ті — погодилися з будівництвом.

"На тих громадських слуханнях було 10-15 людей, які не живуть в будинках поряд з будівництвом... А ми проводили збори мешканців у серпні минулого року і прийняли резолюцію, де вимагали в забудовника будівництво не вище 5 поверхів і відновити "Сінний ринок", - каже місцевий мешканець.

Максимальна поверховість будинків у центральному історичному ареалі Києва визначається на підставі затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, якого поки ні в забудовника, ні в "Київміськбуду" немає (документ 7).

Натомість у містобудівних умовах і обмеженнях (ще одному спеціальному документі, в якому з-поміж іншого зазначається гранично допустима висота будівель, відсоток забудови території, мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до будинків та споруд, котрі стоять неподалік, вимоги щодо охорони культурної спадщини тощо), виданих компанії-забудовнику у 2013 році йдеться про можливість будувати будинки, заввишки 5, 6, 8, 9, 11, 12, 17 і 22 поверхи (документ 8).

Хоча земельні ділянки на місці "Сінного ринку" знаходяться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні забудови І категорії (згідно з Генеральним планом Києва на період до 2020 року, рішеннями виконкому Київради від 10.10.1988, 16.07.1979, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002). Тож гранична висота забудови — до 27 метрів на рівні даху, тобто 9 поверхів.

За словами Печінкіна, історико-містобудівне обґрунтування видається на поданий забудовником проект будівництва Мінкультом. Та й загалом він ставить під сумнів відсутність у забудовника проекту навіть на момент проведення підготовчих робіт.

"А ви впевнені, що у нього (забудовника – ред.) немає проекту? Зазвичай, забудовники просто не хочуть виставляти його для публічної оцінки, але службам, в яких повинні отримати погодження, показують його (проект – ред.)", - каже Печінкін.

За його словами, законодавство передбачає можливість накладення приписів чи штрафів на забудовника, якщо він порушив історико-містобудівне обґрунтування, лише після виявлення цих поршень. Іншими словами, якщо забудовник збудував 15 замість 9 поверхів, то оштрафувати забудовника інспектори можуть, як тільки він почне будувати 10-их поверх. Втім, боротьба із забудовником, який порушує історико-містобудівні вимоги, може тривати роками, як от на Нижньому Валу, де замість шестиповерхового височіє 15-поверховий будинок.

***

У травні макетна майстерня "Формат Макет" поширила на своїй сторінці у Facebook проект архітектора Бородкіна, де на місці "Сінного" - 14 багатоповерхівок.

"Знаменита" компанія (архітекторів - ред.): Бабушкін, Бородкін... Подивіться, що ці люди вже набудували на схилах Дніпра... Цей страшний табурет над Парковою алеєю, що височить на кручі Дніпра. Чи будинок зі страхітливими балками на Кловському узвозі, який своїми параметрами перевищує Лаврську дзвіницю, не кажучи про те, що заступає всю панораму міста... Будучи головним архітектором (Києва - ред.), кілька років Бабушкін брав всі замовлення. І будувалось все з повним ігноруванням збереження ландшафтного коду міста, коду, який є не у всіх європейських столицях", - зазначає Лариса Скорик.

Директор майстерні "Формат Макет" М. Антіпов на запит депутатів Київради від фракції "Самопоміч" пояснив, що вищезгаданий варіант макету - "напрацьоване часом рішення, а не затверджений проект забудови даної території".

Разом з тим, 27 квітня цього року за зверненням депутатів Київради від "Самопомочі" правоохоронці відкрили кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією "службова недбалість" (ч.1 ст. 367 Кримінального кодексу) щодо "Сінного".

За словами депутата Київради від "Самопомочі" Романа Марченка, розслідування проводиться за двома фактами: щодо передачі ринку в приватну власність за значно заниженою ціною, а також щодо неналежного захисту представниками влади періоду Олександра Попова інтересів громади в суді.

Вікторія МатолаВікторія Матола, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram