Вища рада юстиції не працює уже понад рік. І саме ця обставина є головною перешкодою очищення української судової системи. Формування органу, який вносить подання про призначення чи звільнення суддів, заплановане до кінця квітня. Ще повинні відбутись з’їзди працівників прокуратури та вищих навчальних закладів і наукових установ щодо призначення членів ВРЮ. До її складу також повинні увійти кандидати, обрані на з’їзді адвокатів, призначені за квотою президента, а також міністр юстиції Павло Петренко, голова Верховного суду Ярослав Романюк і генпрокурор Віктор Шокін.
Проте уже на першому етапі формування ВРЮ – з’їзді адвокатів України – не обійшлось без скандалу.
Реєстрація учасників з’їзду була запланована на 10 ранку. Уже тоді біля входу в Будинок кіно, у якому мав відбутися захід, з утворився натовп із адвокатів Києва, міліції і представників однієї з охоронних фірм столиці. Поблизу стояли групи чоловіків в камуфляжі, котрі представились LB.ua як батальйон МВС "Золоті ворота". Київські адвокати мали намір узяти участь у з'їзді, їх опоненти з Національної асоціації адвокатів України заявили про нелегітимність делегатів від столиці. Емоції зашкалювали і періодично виливались в шарпанину і навіть бійку.
«Конференція Ради адвокатів Києва, на якій обрано делегатів, оскаржується в окружному адмінсуді, вона була проведена без дотримання закону про адвокатуру і адвокатську діяльність, – заявила Оксана Соколовська, що представник Ради адвокатів Києва, яка, однак, стала на бік керівництва Національної асоціації адвокатів України. – Крім цього, сьогоднішній з’їзд – це продовження попереднього, що відбувся в Мукачево минулого року, де київські делегати відмовились реєструватись».
Голова Ради адвокатів Києва Інна Рафальська спростовує цю заяву: «Суд перевірив дотримання законодавства під час проведення конференції (київських адвокатів – ред.). Вона – законна».
Конфлікт між керівництвом київської делегації і НААУ, де головує Лідія Ізовітова, виник також з приводу кількості делегатів від столиці.
«В Мукачево кивську делегацію хотіли реєструвати у складі 35 осіб, хоча нас – 60. З цього приводу також є рішення суду, що нас незаконно не зареєстрували», – пояснює київський адвокат Лариса Меркулова.
На думку адвокатів Києва, їх відсутність на з’їзді вигідна лише одному кандидатові у ВРЮ – Павлу Гречківському, який уже другий раз висувається на цю посаду.
Тим часом, біля Будинку кіно Інна Рафальська почала роздавати копії нібито судового рішення про позбавлення ліцензії охоронної фірми «Варта 1», представники якої якраз і тримали оборону біля входу. «Ви запитуєте, кому вигідно, щоб з’їзд не відбувся… Та тому, хто може день в день «зробити» рішення суду. У мене, наприклад, немає можливості вранці отримати рішення суду. Хоча я не бачив оригіналу. Не думаю, що суддя може на це піти», – сказав згодом LB.ua київський адвокат Андрій Циганков.
Як виявилось – рішення суду – підроблене. Це підтвердила прес-служба Київського окружного адмінсуду: "Постанова про вжиття заходів щодо забезпечення позову в адміністративній справі №810 / 5859/15 про призупинення дії ліцензії охоронної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта 1" 24 квітня 2015 суддею Київського окружного адміністративного суду Виноградовою Оксаною Іванівною не приймалася, а вказана адміністративна справа у проваджені суду не перебувала".
З цього приводу в міліцію звернувся один із присутніх на з'їзді адвокат від Київської області – Олексій Шевчук.
Кілька ще безуспішних спроб штурму входу в Будинок кіно і з’їзд адвокатів розпочинається без столичних делегатів. У приміщенні – чимало чоловіків спортивного вигляду, на кожному поверсі – «блок-пости», де перевіряють документи. У розмові з адвокатом з’ясовується, що в будинку присутні представники не однієї, а трьох (!) охоронних фірм. "Ми знаємо почерк пані Рафальської, тому вжили таких заходів", – пояснює Циганков.
Одна із кандидатів у ВРЮ, член Ради адвокатів Києва, Катерина Коваль зуміла-таки пройти до середини: «Я пройшла сюди обманним шляхом, усіх кандидатів зібрали в окремій кімнаті, а тому мене не питали показати мандат. Я не зареєстрована як делегат від Києва, а присутня тут як кандидат. Хоча й не здивуюсь, якщо зараз мене виведуть».
Коваль пояснює: «Як і в парламенті, тут є свої політичні квоти. Всі знають, хто стоїть за конкретним кандидатом в ВРЮ. І кому вигідне призначення саме їх».
***
Із дев’яти адвокатів і чотирьох суддів, котрі подали документи як кандидати в ВРЮ від адвокатури, в бюлетень для голосування потрапили вісім адвокатів і двоє суддів. Після представлення за кожного з них голосували делегати. Аби прізвище кандидата потрапило в бюлетень, він повинен був отримати не менше 20% голосів делегатів.
Зокрема, до цього списку не увійшла екс-депутат Верховної Ради Анжеліка Лабунська, котра висувається в ВРЮ одразу від трьох з’їздів: адвокатів, працівників прокуратури і вищих навчальних закладів. Делегатам не сподобалось те, що вона навіть не прийшла на з'їзд.
Найбільше запитань до кандидатів у Вищу раду юстиції виникло з приводу їхнього досвіду роботи. Як відомо, щоб пройти в ВРЮ треба пропрацювати в галузі права не менше 15 років. Лише близько половини із присутніх у списку мають такий досвід.
«Я працював в ТОВ «Украгрокомплекс». Це була юридична фірма, в мене є документ, і я можу його надати… Шість років із них вона здійснювала надання юридичних послуг. У мене також є ліцензія з собою від Міністерства юстиції. А потім юридична практика перестала бути предметом ліцензування. У мене є довідка зі статистики, що основним видом діяльності ТОВ «Украгрокомплекс» тоді було надання юридичних послуг для аграрних компаній», – сказав з трибуни один із кандидатів Павло Гречківський, пояснюючи епізод своєї біографії, який він також доплюсував у досвід юридичної практики.
«Кажуть, він (Гречківський – ред.) профінансував сьогоднішній фуршет і навіть міліцію, котра охороняє приміщення, – стверджували LB.ua двоє делегатів із Західної України. – В Одесі навіть наймав приватний літак для адвокатів».
Під критику делегатів попала нотаріус Вікторія Дерев’янко, котра також претендувала на членство в ВРЮ. Зокрема, у біографії 36-річної кандидатки значиться, що вона є кандидатом юридичних наук та професором. «У ваших даних написано, що ви отримали ступінь кандидата у 2012 році, а професора – 2013…», – кинула репліку одна із делегатів з’їзду і викликала сміх в залі.
Практично жодних критичних запитань не було в делегатів до Вадима Беляневича, якого називають «вчителем» заступника глави Адміністрації президента Олексія Філатова, та Алли Лесько, судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яку, за даними ЗМІ, часто бачили на Банковій.
Критика убік керівництва НААУ щодо порушень під час проведення з’їзду пролунали з трибуни від двох кандидатів в ВРЮ: екс-нардепа від «Свободи», адвоката Олега Бондарчука, а також заступниці голови НААУ Катерини Коваль.
«Якщо ми третій раз не можемо обрати членів ВРЮ, а не виключено, що можуть бути проблеми з цим і сьогодні, я вважаю, що ми повинні вирішувати інші питання. Ви ж знаєте, що не працює Вища кваліфікаційна комісія, регламентна комісія, треба розбудовувати самоврядування і так далі… Я вважаю, що пул із 9 тисяч суддів в Україні може самостійно впоратись із обранням 20 членів ВРЮ. Адвокатура не має права допускати помилки при призначенні членів ВРЮ, щоб були підстави для її скасування. А недопуск київської делегації є такою підставою, щоб результати були скасовані», – заявила Коваль.
Ще один із кандидатів, член Ради адвокатів Києва Ростислав Кравець на з'їзд пройти не зміг. Після близько трьох годин від початку заходу головуюча Вікторія Гайворонська (до слова, вона – голова Ради адвокатів Харківської області, які виступили в підтримку законів 16 січня) подзвонила йому і, увімкнувши гучномовець, всіляко гарантувала йому можливість виступити перед делегатами з’їзду, якщо він приїде в Будинок кіно. "Всі телекамери зняли, що я справді не зміг пройти всередину Будинку кіно..." – каже він.
"Підстав оскаржувати процедуру проведення з’їзду – більше ніж достатньо. І скоріше за все, я буду це робити. Ми всі розуміємо, що якщо зараз це пропустити, то ставимо під сумнів майбутні рішення ВРЮ. Тобто через 10 років можемо стикнутися з проблемою, що будь-хто зможе оскаржити рішення суду, оскільки суддя був обраний нелегітимним складом ВРЮ", – пояснив Кравець.
Свій лист з приводу з’їзду адвокатів Кравець уже направив президенту. Планує таке звернення надіслати і в Верховну Раду, Раду Європи, ПАРЄ і посольство США, щоб «привернути увагу до основ демократії в Україні».
Ще одним скандальним елементом з’їзду стала і нібито підробка протоколу конференції адвокатів Донецької області, на основі якого вибрано делегатів з’їзду адвокатів України. Наразі Генпрокуратура за зверненням нардепів Оксани Сироїд, Єгора Соболєва та Ганни Гопко перевіряє, чи справді відбувались відповідні збори донецьких адвокатів у Краматорську, Маріуполі і Слов’янську.
Подвійне голосування
Перше голосування за членів ВРЮ серед адвокатів відбулося близько 18:30. Рахували голоси до 21:00. Виявилось, що жодному із 10 кандидатів не вистачило голосів. Тоді головуюча виступила з пропозицією переголосувати. Результати повторного голосування були оголошені після 2 ночі: за Павла Гречківського проголосувало 134 делегати при 130 необхідних, за Аллу Лесько – 157 делегатів. Беляневичу не виставило 8 голосів.
«Ніхто так і не зрозумів, на яких підставах відбулось друге голосування, – розповідає Катерина Коваль. – Лічильна комісія оголосила результати першого голосування, затвердила їх. А потім виявилось, що було зареєстровано 192 делегати, а видали 196 бюлетенів. Тобто використали цю ситуацію як помилку, мовляв, бюлетенів було більше, давайте переголосуємо. Однак, ні законом про адвокатуру, ні регламентом цього не передбачено».
Протокол першого голосування не був затверджений з’їздом, пояснює Андрій Циганков. «Тобто це було не повторне голосування, а друге, оскільки виникли технічні неточності в кількості бюлетенів і делегатів», – додав він.
«Адвокатура хворіє всіма тими хворобами, якими хворіє все суспільство. Адвокатура (і це найганебніше для мене, як для людини, яка в принципі більше 30 років віддала їй) із суб’єкта процесу стала об’єктом процесу. Тобто адвокатура сама по собі вже нічого не вирішує, вирішують інші – поза адвокатурою», – коментує перебіг з’їзду народний депутат від «Батьківщини», колишній член ВРЮ Сергій Власенко.
«І на жаль, при всій моїй повазі ті, хто висувається від адвокатури в ВРЮ, не дотягують до цього статусу», – додав він.
«Для мене очевидно, що адвокатська спільнота на сьогоднішній день не може забезпечити той результат, який би викликав довіру у суспільстві. В тому числі при виборі членів ВРЮ, – каже член правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. – В адвокатському середовищі нині існує чимало груп впливу, котрі контрольовані чи то політичними силами, чи олігархами».
Читайте: Алексей Филатов: "Коррупция существует во всех судах на всех уровнях"
Фінансове питання
Кулуарна війна в адвокатурі точиться, за словами опитаних LB.ua київських адвокатів, за владу, гроші і вплив.
«В Україні 30 тис. адвокатів. Кожен щороку сплачує 1218 грн. З цього 70% іде на Національну асоціацію і 30 % на місцеві. Тож на низовому рівні йде боротьба за доступ до цих ресурсів. Рівнем вище іде боротьба за місця від адвокатури в Вищій раді юстиції і на самому високому рівні – вплив на адвокатуру як таку, і в цілому на інститут адвокатури», – каже LB.ua юрист Анна Маляр, котра не входить в жодну з адвокатських структур.
За словами кількох членів Ради асоціації Києва, конфлікт в Національній асоціації адвокатів України виник через небажання керівництва НААУ в особі Лідії Ізовітової йти з посади. «Питання недовіри Ізовітовій не в далекій перспективі. Такі порушення під час з’їзду – це ще один крок до недовіри», – підтверджує Коваль.
До речі, у лютому 2014 року група адвокатів висловила недовіру Ізовітовій та вимагала проведення з’їзду для її переобрання. Він відбувся аж 27 квітня того ж року в Одесі, але в порядку денному не було питання про зміну керівництва. Натомість, за словами київських адвокатів, делегацію Києва не пускав на з’їзд підрозділ "Титан". Згодом процедуру проведення цього з’їзду було оскаржено в суді на користь столичних делегатів.
«Коли Ізовітова стала головою НААУ, то постраждали адвокати, котрі раніше перейшли їй дорогу, коли в 2012 році вибрали Володимира Висоцького керівником НААУ, а не її. Вона позбавляла адвокатства, дехто отримував дисциплінарні стягнення, догани…», – розповідає нам один із адвокатів Києва на правах анонімності.
Щодо значної кількості коштів, які щороку отримує НААУ, то столичні адвокати звинувачують керівництво НААУ у відсутності звітів про використання цих коштів.
«На з’їзді в Одесі нам показали якийсь звіт, в якому за 2013 рік йшлося про доходи близько 11 млн. грн. Витрати становили тоді близько 6-7 млн. Решту, за словами керівництва НААУ, закинули на депозит», – каже член Ради адвокатів Києва Андрій Мамалига.
За даними співрозмовника LB.ua, на депозитних рахунках НААУ може бути близько 60 млн грн.
«Конфлікт серед адвокатів загострився тоді, коли виявилось, що зняти кошти з банківського рахунку, зважаючи на ситуацію в країні, неможливо. І Ізовітова почала дзвонити в регіони і просити коштів на фінансування НААУ», – каже той же адвокат, який не хотів називатись.
"Під час перевірки фінансово-господарської діяльності НААУ, ми бачили деякі документи про використання коштів, там багато неспівпадінь і з зарплатою, і з витратами. Деякі документи нам взагалі не хотіли давати… Тобто відбувається банальна розтрата коштів, а отже боязнь їх (керівництва НААУ - ред.) відійти від "кормушки", – додає співрозмовник.