Поділ концесійних конкурсів на звичайні й "особливі" може допомогти впровадженню концесії як інструменту в Україні, вважає провідний фахівець Інституту економіки та прогнозування НАН України Ярослав Жаліло. За його словами, об'єкти, які уряд хоче передати в концесію, занадто різношерсті. Отже, вкрай складно організувати все за одним шаблоном.
"Сенс у поділі є, оскільки йдеться про дуже різні типи об'єктів, що мають різні терміни окупності та режими управління", - пояснив експерт.
Він додав, що концесія як інструмент - новий для України, тому уряду складно формувати адекватну правову базу. Новий законопроект "Про концесії" повністю розкритикували депутати, незважаючи на те, що документ пройшов перше читання в парламенті. Експерти впевнені, що поділ законодавчої бази щодо концесії - для звичайних об'єктів (доріг, збиткових підприємств, комунальної власності) і для "особливих" (стратегічні, високорентабельні, унікальні підприємства) допоможе зрушити з мертвої точки процес прийняття нового закону.
"У кожному разі це допоможе і має прискорити процес запуску концесії в Україні. Сенс у цьому є. Підходи повинні бути диференційовані, і це правильно", - впевнений Жаліло.
За рівної кількості концесії, в "особливий" список потраплять, зокрема, морські порти України, які уряд планує передати в концесію. Такі об'єкти, як глибоководний порт "Южний", на думку експертів, повинні передаватися приватникам під "особливі" умови, оскільки такі підприємства не тільки високоприбуткові (чистий дохід порту "Южний" в 2017 році становив 1,5 млрд грн) , але й мають стратегічне значення для країни.
"Це повинен бути дуже специфічний комплекс домовленостей, зобов'язань концесіонера, оскільки він отримує в управління те, що має стратегічне значення - і з точки зору зайнятості, і з точки зору інфраструктури. Зобов'язання перед трудовим колективом - це теж складова комплексу домовленостей", - вважає Жаліло.
Експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко запропонував і зовсім відмовитися від передачі приватнику "особливих" об'єктів. Він аргументував свою позицію тим, що жодне підприємство, яке віддали приватному власнику, що не почало приносити державі більше користі.
"Ви можете знайти хоч одне підприємство, яке після переходу в приватні руки виконало всі вимоги і почало приносити в бюджет більше у вигляді податків. Хоч одне несе на собі те саме соціальне навантаження, як раніше? Таких немає. Україна єдина з колишніх республік союзу так і не вийшла на рівень промвиробництва і ВВП 1990 року. Україні не потрібно нічого здавати в концесію, тому що це жодним чином не збільшить фінансові потоки в бюджет і не забезпечить більшу кількість українських громадян роботою. А якщо цього не відбувається - то навіщо змінювати власника?", - зауважив Гаврилечко.
Законопроект "Про концесію", розроблений Кабінетом Міністрів України, пройшов перше читання у Верховній Раді 3 квітня 2018 року. Відразу ж після голосування депутати заявили про необхідність переглянути більшу частину положень документа, назвавши їх потенційно корупційними. Депутати також озвучили ідею про можливе розщеплення концесії для звичайних об'єктів, а також для прибуткових і стратегічних підприємств.