Кабінет Міністрів підготував проект нової пенсійної реформи, в рамках якої замість одного джерела фінансування пенсій повинні з'явитися три.
Реформу представив на сьогоднішньому засіданні уряду міністр соцполітики Павло Розенко.
Проект реформи складається з чотирьох законопроектів і включає п'ять основних положень:
1. Наведення ладу в чинній солідарній системі пенсійного забезпечення, яка передбачає, що працюючі громадяни фінансують пенсії.
2. Ліквідація спеціальних пенсій. З 1 січня 2016 року пенсії для держслужбовців, депутатів, прокурорів і т.ін. нараховуватимуть за тим самим законом, що й пенсії для звичайних громадян. Виняток становитимуть військові.
3. Уведення накопичувальної системи, коли працюючий громадянин буде фінансувати власну майбутню пенсію. За словами Розенка, накопичувальну систему будуть вводити з 1 січня 2017 року, якщо відновиться економічне зростання. Страховий внесок становитиме 2% у 2017 році, до 2022 року він зросте до 7%. Одночасно повинно знизитися навантаження на роботодавця. Накопичувальна система буде обов'язковою для громадян віком до 35 років і добровільною для тих, кому вже виповниться 35 років.
4. Уведення професійної пенсійної системи в рамках накопичувальної системи. Цей пункт включає тих, хто сьогодні виходить на пенсії раніше (наприклад, медики). Вони теж будуть включені до накопичувальної системи, але за них доплачуватме держава.
5. Розвиток недержавного пенсійного страхування.
Отже, в результаті реформи пенсії фінансуватимуть коштом працюючих громадян, власних накопичень і пенсійної страховки.
Нагадаємо, що попередню пенсійну реформу імені Сергія Тігіпка намагалися провести "регіонали". У 2011 році почалося підвищення пенсійного віку для жінок із 55 до 60 років зі щорічним його збільшенням на 6 місяців. Крім того, підвищили терміни виходу на пенсію для чоловіків-держслужбовців з 60 до 62 років.
Проте до другого етапу реформи - накопичувальної системи пенсійного забезпечення - справа так і не дійшла. Її впровадження планувалося на початок 2013 року, але не було запущено у зв'язку з тим, що уряду не вдалося забезпечити бездефіцитність Пенсійного фонду.
Крім того, подальші кроки з реформування пенсійної системи заблокували через різке неприйняття громадськістю. Були неодноразові спроби скасувати пенсійну реформу. Водночас у ПФ повідомляли, що її відкат обійдеться державі мінімум у 12,7 млрд грн.