Народився 15 липня 1970 року в м. Києві у сім'ї службовців.
У 1987 році вступив до електроакустичного факультету Київського політехнічного інституту, який закінчив у 1993 році.
Був одним із засновників першої незалежної всеукраїнської студентської організації — Української студентської спілки (УСС). Очолював Київську міську організацію УСС, обирався першим заступником голови Української студентської спілки. Активний учасник акції студентського голодування, відомого як «Революція на граніті», яка відбувалася у жовтні 1990 року. Акція студентського голодування стала однією із наймасовіших протестів на теренах колишнього СРСР і була підґрунтям для проголошення у 1991 році незалежності України.
Був членом Народного Руху України (з 1989 року), Молодого Руху.
З 1994 року перебуває на державній службі. До 2000 року — помічник-консультант народного депутата України. У 2000–2001 роках — помічник Міністра, керівник служби забезпечення діяльності Міністра екології та природних ресурсів України. З 2001–2005 роки — помічник-консультант народного депутата України, Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У лютому 2005 року призначений першим заступником Міністра праці та соціальної політики України.
У 2007 році — керівник служби соціальної політики Секретаріату Президента України.
З 2008 по червень 2010 — перший заступник Міністра праці та соціальної політики України.
З 2010 року — незалежний експерт з питань соціальної політики України, провідний експерт Центру ім. О.Разумкова, громадський діяч.
Автор понад 100 статей і публікацій з питань соціальної політики, пенсійної реформи, системи пільг та компенсацій в Україні, оплати праці, інших аспектів соціально-трудових відносин.
З 2012 року — член політичної партії «УДАР» (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка, № 10 передвиборчого списку партії на виборах до Верховної Ради України. У жовтні 2012 року обраний народним депутатом України. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці.
У грудні 2014 року призначений Міністром соціальної політики України.
14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України, у складі якого Павло Розенко обійняв посаду віце-прем'єр-міністра України.
З 2019 року — займається громадсько-політичною та експертною діяльністю. Експерт UNAIDS — Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй по ВІЛ/СНІД.
Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року від партії « Європейська солідарність» , проте його місце у списку (№39) виявилося непрохідним.
З 2021 року — віцепрезидент Товариства Червоного Хреста України.
Державний службовець 1-го рангу. Заслужений працівник соціальної сфери України (жовтень 2008).
Розлучений, є син та дочка.
02.09.2023