Національна філармонія України проведе у березні свій перший поетично-музичний проєкт, присвячений осмисленню теми війни. Про це повідомила пресслужба закладу. Також у найближчих планах прем’єри української музики та інтерактивні концерти для наймолодших слухачів.
Програма на березень:
«За Україну помолюсь». Володимир Зубицький. Авторський концерт – 4 березня, 18.00
Володимир Зубицький – класик сучасної української музики. Від 1995 року він живе й працює в Італії, але постійно повертається в Україну для тих чи інших творчих проєктів. Своє 70-річчя маестро відзначить у Києві. На ювілейному концерті прозвучить світова прем’єра хорової симфонії Зубицького «Пливе кача» («Молитва за Україну») на вірші Тараса Шевченка, Олександра Кониського, народні та канонічні тексти. Володимир Зубицький виступить як композитор, диригент і баяніст. У концерті беруть участь Національний президентський оркестр та Народна хорова капела імені Павла Чубинського.
Казадезюс, Родін, Сокачик. Ансамбль «Київські солісти» – 6 березня, 18.00
Центральна подія виступу «Київських солістів» під орудою диригента Сергія Голубничого – прем’єра Концерту для скрипки і камерного оркестру сучасного українського композитора Олександра Родіна. «Твір було написано незадовго перед війною, – каже автор. – Починається він з імітації оркестром звуків сирен. У драматургії є відчуття тривоги, тієї, яку людина несе із собою в укриття під час бомбурдувань, і взагалі все те, що ми пережили у перші місяці війни. Твір виявився пророчим». Соліст – Юрій Стьопін (скрипка). У програмі концерту також музика французького композитора ХХ століття Анрі Казадезюса та твір української композиторки Ренати Сокачик («Corali sbagliati» для струнного оркестру).
«Крапля за краплею». Київський камерний оркестр – 11 березня, 18.00
Попри нерекомендовані іноземним музикантам гастролі в Україні, диригент Міхеїл Менабде, що мешкає у Відні, знову приїздить до Києва з концертом. У програмі виступу з Київським камерним оркестром – дві прем’єри: «Крапля за краплею» українсько-нідерландського композитора Максим Шалигіна та «Kommos 2022» киянина Олега Безбородька. Крім прем’єр, у програмі – музика Семюела Барбера, Войцеха Кіляра, Арво Пярта та Валентина Сильвестрова.
«Слово – зброя!». Поетично-музичний проєкт до Дня українського добровольця – 13 березня, 18.00
Анатолій Матвійчук, чия поезія в основі дійства, визначає його жанр як поетична меса. Лейтмотивом цієї поетичної меси є тема війни у всіх її вимірах, що змінюється темою надії та віри у світле майбутнє нашої країни. У колаборації з українськими композиторами й виконавцями Віктором Криськом (клавішні), Михайлом Шведом, Кирилом Стеценком (скрипка), Віктором Мацко (ударні) працюють майстер художнього слова Анатолій Паламаренко, поет, композитор, співак, публіцист Анатолій Матвійчук, артистки філармонії Надія Агєєва-Швед (авторка й режисерка проєкту), Наталія Насікан (художнє слово), Ганна Семець (вокал і художнє слово). Відеоконтент – Анастасія Крисько.
Музика українських композиторів. Ансамбль «Київська камерата» – 16 березня, 18.00
Серед імен чотирьох яскравих і самобутніх постатей, представлених у програмі концерту (Валентин Сильвестров, Юрій Ланюк, Олег Безбородько, Володимир Загорцев), останнє, мабуть, найменш знане та найбільш недооцінене як за життя композитора, так і тепер. Учень Бориса Лятошинського і учасник мистецької групи «Київський авангард», Загорцев (1944 – 2010) єдиний серед колег залишився вірним авангардному напрямку своєї творчості. У камерних концертах композитора найбільшою мірою проявився ліричний талант митця. У виконанні «Київської камерти» під орудою диригента Олега Маринченка прозвучить Перший камерний концерт для флейти, арфи й струнного оркестру, написаний 1981 року.
«Квест-концерт із кроликом Філармоном». Інтерактивний проєкт для дітей 3-5 років – 19 березня, 12.00
Новий формат проєкту передбачає інтерактивне спілкування з дітьми. Малечу зустрічатимуть Кролик Філармон, Професорка, Принцеса і злий чарівник. Разом із ними діти відчують себе композиторами і диригентами, під музику задумають бажання і у фіналі отримають солодкий подарунок. Протягом квест-концерту, що триватиме близько години без антракту, дітки послухають маленькі музичні твори і вивчать пісеньку про пса Патрона.
Бетховен, Косенко. Національний симфонічний оркестр України – 22 березня, 18.00
Поруч із музикою Людвіга ван Бетховена у програмі концерту – твір українського класика ХХ століття Віктора Косенка. У пострадянській свідомості образ цього композитора майже повністю позбавлений самобутності: музикант постає ледь не сліпим послідовником російських композиторів Скрябіна й Рахманінова. Але це не так. Косенко – оригінальний талановитий композитор, представник неокласичного напрямку української музики. Цикл «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців» для фортепіано, створений упродовж 1927-1929 років, – яскравий зразок українського неокласицизму. Цей твір в оркестровці Леоніда Бильчинського і прозвучить на концерті.
Моцарт, Вагнер, Польова. Київський камерний оркестр – 25 березня, 18.00
У програмі концерту Київського камерного оркестру під орудою диригентки Наталії Пономарчук, крім музики Вольфганга Амадея Моцарта та Ріхарда Вагнера, – твір сучасної української композиторки Вікторії Польової. «Langsam» створено на початку 1990-х. Твір існує у двох авторських версіях: для струнного і великого симфонічного оркестру. Тут Польова продовжує традиції Малера – це тихий плин повільної музики разом із непоказною зовнішньою, втім, потужною внутрішньою оркестровою силою.
«Квартети: Бетховен, Лятошинський». Nota Bene Chamber Group – 30 березня, 18.00
Музиканти камерного альянсу Nota Bene Chamber Group під егідою Національного будинку музики представлять Восьмий струнний квартет Людвіга ван Бетховена та Третій – Бориса Лятошинського. Цей квартет Бетховена, створений на замовлення українського мецената Андрія Розумовського, – один із найбільш «українських» камерних творів німецького класика, де автор цитує мелодії українських народних пісень. Натомість Третій квартет Лятошинського є чи найбільш «прозахідним» у ранній творчості українського композитора-модерніста, тут митець продовжує австро-німецьку традицію музичного експресіонізму.
Нагадаємо, професорка київської консерваторії Олена Корчова звільнилась через відмову прибрати з назви ім’я Чайковського. Слідом за нею обіцяє звільнитись композиторка Алла Загайкевич.