Візуальне
Клуб ілюстраторів Pictoric цього року знову опікується залом ілюстрації. Плакати Pictoric нещодавно потрапили навіть до бібліотеки Конгресу США, а також виставлені в галереї на другому поверсі Адміністрації президента. Безпосередньо ж на Арсеналі будуть представлені чимало чеських ілюстраторів (Чехія – почесний гість КА): відбудуться персональні виставки Юрая Хорвата, творчого дуету Томскі&Поланскі та художника і автора Петера Сіса. У загальній експозиції представлять 30 чеських та українських ілюстраторів (відкриття виставки о 19.00. 22 квітня).
Лекція Ілони Поланскі (дует Tomski&Polanski) – 23 квітня о 18.00.
Української класики до візуального ряду КА додасть виставка «Авангардний квартет», заснована на колекції Музею книги та друкарства. Буде представлено графічні роботи, макети обкладинок, кліше та видання в оформленні чотирьох знакових українських художників: Василя Кричевського, Михайла Жука, Георгія Нарбута і Василя Єрмілова.
Кураторський проект Марини Щербенко «Папір. Світ. Мистецтво» обіцяє цікаве сучасне осмислення теми паперу як медіа, а водночас і як арт-об’єкта. Перелік учасників надихає: Олена Турянська, Влада Ралко, Олександр Ройтбурд, Олексій Сай, Данило Галкін, Ілона Сільваши, Тіберій Сільваши, Віктор Сидоренко, Сергій Кайдака, Ганна Надуда, Ганна Міронова, Олеся Секереш, Тереза Барабаш, Володимир Будніков, Vague Sadan, Руслана Тремба, Grycja Erde, Віктор Мельничука, Микола Кривенко та інші презентують скульптури, інсталяції, колажі, офорти та малюнки.
Ще один реверанс у бік «Галактики Гутенберга» – майстерня текстового дизайну «Літери», присвячена як історичному, так і сучасному життю літер і шрифтів. У експозиції представлять лауреатів конкурсів Type Directors Club 2014 та Modern Cyrillic 2014 (вперше в Україні), вибрані роботи з фестивалю каліграфії та типографії «Рутенія», роботи студентів «School of Visual Communication», Школи каліграфії, клубу «Арт і Я». На майстер-класах учасники зможуть створити літери власноруч – програмно чи рукотворчо, а лекції читатимуть справжні професіонали шрифтового дизайну.
Політичне
Хоч розмови інтелектуалів про європейський вибір України вже, здавалося, усіх втомили, вони тривають – отже, ще лишається недоговорене. Дискусії на цю тему у рамках КА переконують вагомим складом спікерів.
Вже у перший день Арсеналу, 22 квітня, відбудеться круглий стіл «Європа для України: вибір чи необхідність?» за участі Карела Шварценберга, Карла Шльогеля, Сюзанне Шоль та Галі Аккерман (початок о 17.00). Кожен з учасників вартує окремої розмови, і у програмі заплановані окремі акції для усіх чотирьох. Карел Шварценберг - чеський дипломат, який керував справами президента Вацлава Гавела і двічі був міністром закордонних справ Чехії, презентуватиме перший український переклад книги Вацлава Гавела «Листи до Ольги» видавництва «Laurus» (23 квітня, 18.00, сцена «Кафе Європа»).
Карл Шльогель, німецький історик і соціолог, один з провідних експертів з російського тоталітаризму, публіцист та автор книг: «Читати Москву», «Берлін – Східний вокзал Європи», «Прогулянка Ялтою й інші міські образи», «Середина – на Сході. Європа у стані переходу» та ін., матиме персональну лекцію 25 квітня, о 17.00 на сцені «Кафе Європа». Сюзанне Шоль, австрійська славістка, відома публіцистка та авторка романів «Дочки війни – вижити у Чечні», «Росія з та без душі», «Російський щоденник», «Московські кухонні розмови», «Подорож до Караганди», подискутує з Андрієм Курковим та іншими 24 квітня о 17.00. на тему «Чи є у літературі політична складова?» (сцена «Кафе Європа»). Галя Аккерман, французька письменниця, історик і перекладачка, ведуча Міжнародного французького радіо та генсекретар «Європейського Форуму для України», 26 квітня о 13.00. презентує номер журналу «La rеgle du jeu» (Правила гри), присвячений Україні.
Політичний бестселер Антуана Аржаковського «Розбрат України з Росією: стратегія виходу з піке», вийшов французькою у червні 2014, у листопаді – російською, на початку 2015 – англійською з доповненнями, а тепер маємо і український переклад видавництва «Віват». Аржаковський, доктор історичних наук, з 1989 до 2011 жив у Росії та Україні, і вважає, що нові війни відбуваються не між цивілізаціями, а між тими, хто вірить у боротьбу цивілізацій, і тими, хто вірить у існування універсальних цінностей. Свої спостереження за перебігом ситуації в Україні та Росії 2013-2014 рр. він опирає також на порівняння історій двох держав. Презентація книги відбудеться 24 квітня о 12.00 у «Кафе Європа».
Ще один «погляд з-за кордону» на нашу політичну ситуацію презентує Катаріна Раабе, редакторка німецького видавництва Suhrkamp Verlag, що спеціалізується на східноєвропейській тематиці. Вона поговорить з Юрієм Андруховичем та Катериною Міщенко про упорядковані нею нові німецькі книги про Україну: «Сусідство під загрозою» (Gefährdete Nachbarschaften – Ukraine, Russland, Europäische Union, за участі Ю. Андруховича, О. Забужко, С. Жадана, С. Алексієвич, Т. Венцлови та ін.) та «Прецедент України» (Testfall Ukraine: Europa und seine Werte, за участі С. Жадана, К. Міщенко, А. Бабченка, Є. Білорусець, Є. Рачевої, І. Прохорової, К. Шльогеля, Г. Мюнклера, Ш. Ауера та ін.) 25 квітня об 11.00. у «Кафе Європа».
Але найцікавішу перспективу трактування війни на Донбасі матиме, напевне, Хіроакі Куромія – спеціальний гість КА та фонду ІЗОЛЯЦІЯ, американський історик японського походження, що спеціалізується на добі сталінізму у СРСР та періоді «холодної війни». Куромія чимало працював над українськими та російськими розсекреченими архівами, написав багато книг, присвячених українській історії, одна з яких – «Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки» видана українською («Основи», 2002). 24 квітня о 18.00. разом з політологом Костянтином Батозьким, істориком Олександром Осіпяном та модераторкою Катериною Яковленко, Хіроакі Куромія подискутує про «Донбас: кордони і межа свободи» (фестивальний зал «Папір»).
Культурно-історичне
Нової актуальності для українських читачів протягом останнього року набула література факту – тож маємо чимало цікавих прем’єр у документалістиці, публіцистиці і критиці.
Переклад «Акварелей» Лідії Осталовської, виданий «Книгами ХХІ», дістав чималий розголос, і не дарма: видання, заплановане значно раніше, ситуативно вийшло у світ саме у річницю визволення Освенциму, а отже – потрапило зразу у актуальний контекст. 23 квітня о 19.00 у «Кафе Європа» у читачів буде нагода обговорити цей особливий художній репортаж про один з найменш досліджених геноцидів Європи — геноциду ромів — не лише з перекладачем Андрієм Любкою, але і з самою авторкою журналісткою «Ґазети Виборчої» – Лідією Осталовською.
Якщо «Акварелі» – це репортаж-розвідка, дослідження чужої долі через доступні факти, то «Час секонд-хенд» Світлани Алексієвич – це дослідження також власного досвіду у контексті складної епохи постійних зламів, спроба діагностувати сучасність і місце homo soveticus`a у ній. Відома білоруська авторка разом з Оксаною Забужко та за модеруванням Леоніда Фінберга презентує український переклад своєї останньої праці з циклу «Червона людина. Голоси утопії» 24 квітня о 19.00 у «Кафе Європа».
Часом для того, щоб написати про знакову постать у національній історії, нам бракує дистанції або неупередженості. Жадан вже кілька років обіцяє читачам роман про батька Махна, тож можна лише тішитися, що Станіслав Лубєнський, україніст і культуролог з Варшави, таки підняв цю тему у своїй книзі «Степовий пірат». Український переклад Оксани Пендерецької редагував Олександр Бойченко, видали «Книги ХХІ», а передмову написав той-таки Сергій Жадан (презентація 25 квітня, 13.00, «Кафе Європа»).
Пошуки основ для сучасної української ідентичності – теж популярна нині тема для публіцистики. Заглибитися аж до витоків історії пропонує у своїй монографії «Походження слов’янських націй. Ранньомодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі» Сергій Плохій. За словами автора, «запропонована модель дослідження нагадує відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого» (презентація 25 квітня о 15.00 у кінозалі).
Прикметно, що культура як одна з підставових сфер людської діяльності також набула нової актуальності. Антрополог сучасного мистецтва Наталія Чермалих з ініціативи П’єра-Лорана Буле, власника галереї Pangée в Монреалі, спробувала осмислити актуальну українську політичну дійсність у діалозі з художниками і фотографами, які спостерігали, передчували і переживали зміни в житті України останніх років. Книга «Мінливий краєвид: Українське мистецтво між революцією та війною» вийде одразу у французько-російсько-українському та англійсько-російсько-українському варіантах, і складатиметься з візуальної та текстової частин: альбому з роботами українських художників різних поколінь та добірки інтерв’ю з художниками, зробленими у 2014-2015 рр. (презентація 26 квітня о 15.00 у залі Хоку, за участі Євгенії Білорусець і П’єра-Лорана Буле).
Воєнне
Навіть момент прямого називання війни «війною» був болісним для української публічної сфери. Проте, говорити на воєнну тему українським письменникам доводиться часто навіть тоді, коли не планувалося.
24 квітня відбудеться кілька багатообіцяючих публічних дискусій на воєнну тематику. О 15.00. на майданчику Meridian Czernowitz Ігор Померанцев та Юрій Андрухович говоритимуть про українську літературу після війни в рамках проекту «Війна та культура: діалог ворогів?», а о 19.00 розмову з незмінним старійшиною Meridian`у Померанцевим підхопить Сергій Жадан. До речі, у суботу, 25 квітня о 16:00 Сергій окремо вестиме розмову про війну і культуру безпосередньо з публікою.
Також у п’ятницю о 16.00 у «Кафе Європа» Андрій Павлишин, Жан-Ів Потель, Ігор Гирич та Леонід Фінберг розмірковуватимуть на тему європейської пам’яті про Другу світову війну. Історичні виміри воєнної тематики загалом будуть фокусом для окремого лекторію: у Кінозалі починаючи від п’ятниці вечірні лекції читатимуть літературознавиця Ірина Старовойт, мистецтвознавець Ігор Хоборов, історики Ірина Склокіна та Леонід Залізняк та інші.
Про свіжий та болючий досвід війни і повоєння у сучасній сербській літературі розкаже у своїй лекції Срджан Срдич, сербський письменник та редактор, чий роман «Саторі» вийшов українською 2015 р. у видавництві «Комора» (презентація роману та лекція – 25 квітня о 17.00, Кінозал).
Видавниче
Перспективна інновація цьогорічного КА – Конгрес незалежних книгарень під кураторством Вікторії Наріжної (співзасновниця галереї-книгарні «Чорна ящірка» у Дніпропетровську). Про проблеми, розвиток і майбутнє малого книжкового бізнесу, технічні, ідейні та маркетингові засади роботи будуть говорити у форматі перехресних груп, майстерень, презентацій, і навіть «швидких побачень» малих видавців і продавців. До речі, для цієї категорії учасників має бути окремий зал, тож буде нагода придбати унікальні видання, недоступні у мережах. Повна програма Конгресу доступна тут, деякі заходи потребують попередньої реєстрації.
Натомість масштабний погляд на книжковий бізнес та літературу як іміджевий інструмент буде презентовано 23 квітня о 14.00 у «Кафе Європа» на зустрічі «Стратегії брендингу національних літератур за кордоном». Акцію поділять на дві сесії: спершу дискусія за участі Олександри Коваль (президент Форуму видавців), Гжегожа Гаудена (директор Інституту Книги, Польща) та Тобіаса Фосса, а потім – презентація пана Фосса, віце-президента з міжнародних ринків Франкфуртського книжкового ярмарку.
Для тих, хто тільки мріє вийти на міжнародний рівень, корисним також може стати майстер-клас від найбільших українських видавництв: «Як «продатись» за кордон і як придбати права на видання?» (24 квітня, 14.00., Кінозал). Одним із лекторів буде Ігор Логвінов, білоруський видавець та незалежний культурний діяч, володар премії Міжнародної асоціації видавців «за зразкову мужність у відстоюванні свободи вираження та свободи преси». Його магазин у Мінську та видавництво постійно перебувають під тиском Міністерства інформації, і тим не менше, продовжують щорічно проводити понад дві сотні літературних подій. У рамках спеціальної програми CCA Foundation і KORYDOR можна буде послухати виступ пана Логвінова, присвячений цензурі та книжковому бізнесу (25 квітня, 14.00, Кінозал).
Дитяче
Дитяча програма КА насичена інтерактивом, читаннями і безпосереднім спілкуванням авторів з маленькими читачами. Тому тут відібрані акції більш корисні, все-таки, для батьків та педагогів.
Проблема «дорослих» тем у дитячій літературі виявилася для багатьох з нас дуже раптовою – батьки не зовсім самі орієнтуються у ситуації, а що вже казати про пояснення складних політичних реалій дітям. Воркшоп для волонтерів та психологів «Доброго дня, любий вороже!» за участі Тані Льойте та Софії Хайсбауер розповість про дитячі ілюстровані книги за мир і людяність. Співробітниці відділу роботи з громадськістю в Міжнародній бібліотеці для дітей і молоді (Мюнхен) проведуть для тих, хто працює з дітьми у кризових ситуаціях, серію коротких майстерень, і продемонструють перевірені методи опрацювання складних питань війни, переселенців та насилля через креативні ілюстровані книги (23 квітня, 12.00, 16.00, Дитяча сцена).
Не такі болючі, а проте, часом не менш складні питання пропонують обговорити 25 квітня на Дитячій сцені. О 13.00 письменниця Мюріель Зак, редакторка серії дитячих історичних романів видавництва Actes Sud Junior (Франція), розповість «Як зацікавити підлітка життєписами видатних людей?». А о 18.00. мистецтвознавиця Франсуаза Барб-Галль поділиться секретами навернення наймолодшого покоління до музейних пам’яток, і презентує український переклад своєї книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво?».
Поетичне
Попри помітний «поворот у non-fiction» в сучасній українській літературі, актуальність лірики нікуди не зникла. Тим більше, що саме поети часто першими реагували на болючі події, і з барикад поступово перемістилися на лінію фронту – підтримувати військових присутністю, текстами, і матеріально (чимало поетичних ініціатив збирають гроші для них). Особливість поетичних акцій на КА – синкретичність та експерименти з різними форматами.
Вже у перший день Арсеналу, 22 квітня о 18.00 у Кінозалі відбудеться «Аеробіка для обличчя» – спортивно-поетичний проект Любові Якимчук, побудований на основі її п’єси, наповнений віршами інших поетів та «екстраординарними вправами однієї американки». Інструкторами будуть сама Люба, Олег Романенко, Галина Крук, Олег Коцарев, Олена Гусейнова, Ярослав Гадзінський, Олена Степаненко, Богдан-Олег Горобчук, Дмитро Лазуткін.
Загалом, для поезії на КА відведено окрему сцену у дворі, і саме там 23 квітня готують розгорнуту вечірню програму. О 19.30. під музику Гриця Семенчука читатиме вірші Ульріке Альмут Зандіґ, а вже о 20.00. розпочнеться концертна програма «Звуки сказу» від ірландської українки Олесі Здоровецької на вірші Люби Якимчук, Олега Лишеги, Маріянни Кіяновської, Юрія Іздрика, Ірини Старовойт, Сергія Жадана, Грицька Чубая, Ліни Костенко, Максима Добровольского, Юрія Андруховича та ін. Наступну поетичну годину триватимуть читання Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz» (Сергій Жадан, Ігор Померанцев, Дмитро Лазуткін, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Андрій Бондар), а далі в поетичну ніч глядачів поведуть Катя Бабкіна і Антон Байбаков з музично-поетичним проектом «Ті, що бачили їх разом».
Майданчик «Meridian Czernowitz» загалом стане осередком поезії. З особливо оригінального (крім численних читань та авторських презентацій щодня), 25 квітня о 18.00 там відбудеться поетичний фешн-перфоменс від модельєрки Ксенії Шнайдер за участі молодих українських письменниць у якості моделей.
Маленька подія у величезній програмі, яка може стати для українського читача відкриттям: «Я на тебе чекатиму під деревом Каїсе-дра» – україно-африканські читання на поетичній сцені 26 квітня о 14.00. Навряд чи ще десь найближчим часом ви почуєте африканську лірику – а раптом саме таких віршів ви і шукали завжди?
***
Ця невелика спроба зорієнтувати вас у величезній чотириденній програми точно не є вичерпною щодо усіх вартих уваги акцій. Бо єдиний правильний гід для відвідувача Арсеналу – це його власна цікавість.
З повною програмою 5-го Книжкого Арсеналу можна ознайомитись за посиланням.