ГоловнаБлогиБлог Юрія Огірчука

Закручування гайок по-братьски…

Услід за тривожними новинами з Європи, де стрімко дорожчає автомобільне пальне, маємо черговий малоприємний сигнал від наших східних братів-слов’ян. Так, від 1 вересня, уведено нові, підвищені експортні мита на російську нафту й нафтопродукти. І, якщо нафта на разі нас мало цікавить, оскільки сировина з Російської Федерації на єдиний працюючий у нас Кременчуцький НПЗ у цьому році не поставляється, то з бензином і дизелем усе значно серйозніше…

Фото: vladnews.ru

Судячи з усього, Росія не полишає спроб затягти енергетичний зашморг на шиї української економіки. Маючи, завдяки раніше досягнутим домовленостям із екс-прем’єркою Юлією Тимошенко, надприбутки на поставках до нашої країни природного газу, наші сусіди прагнуть також монополізувати й ринок оптових постачань в Україну продуктів нафтопереробки.

При цьому, заслуговує на увагу та детальне вивчення для використання у подальшій роботі українськими чиновниками від нафти і газу організація росіянами підготовчої інформаційної кампанії та проведення ряду реальних кроків, спрямованих на мінімізацію втрат від підвищення експортних мит.

Так, усі ми пам’ятаємо про недавній скандал із нібито неякісним пальним литовського походження, після заправки яким фактично зупинився увесь автотранспорт президента Віктора Януковича. І хоча згодом інформація була визнана недостовірною, камінець в город потужного прибалтійського переробника – Мажейкяйського НПЗ, що є одним із основних постачальників якісного сучасного пального в Україну, було закинуто.

Не можна не згадати й про порушення росіянами на початку серпня питання про припинення «паливного свавілля» братами-білорусами. Й хоча допоки остаточно ще не вирішено долю палива біодизельного, на яке за підсумками січня-липня 2012 року довелося 42% поставок дизпалива із сусідньої республіки в Україну, тенденція закручування гайок має місце. Нагадаємо, проблема полягає у тому, що білоруси налагодили по суті легальну контрабанду російського дизпалива, додаючи до нього незначну кількість біокомпонента, й присвоюючи після цього йому інший митний код, на який не поширюється дія російських експортних мит. За аналогічною схемою білоруси навчилися експортувати бензин і навіть мазут під видом розчинників та інших субстанцій, уникаючи сплати податку в російську казну. Тож, не дивно, що росіяни докладають зусиль, аби прикрити цю лавочку…

Як би то не було, а російський бензин та дизпальне вже незабаром подорожчають в Україні мінімум на 17%. Саме на таку величину від початку першого місяця осені зросли вивізні мита у наших сусідів. Відповідну постанову підписав наприкінці  серпня прем'єр Російської Федерації Дмитро Медведєв. Так, мито на бензин підвищується з 302,9 до 354,4 долара за тонну. Таким чином уряд Росії прагне захистити внутрішній ринок від дефіциту та стрімкого підвищення цін на нафтопродукти в умовах традиційного для осені зростання попиту з боку населення та агросектору.

І не варто розраховувати, що підвищення цін на російський ресурс призведе до кардинальної переорієнтації вітчизняних оптовиків на інші джерела постачання більш дешевого пального. Знайти його сьогодні практично не реально, адже у всій Європі продовжується зростання цін. Сутужно буде найближчі тижні й з білоруським пальним. Й викликано це буде об’єктивними чинниками – у Білорусії на плановий ремонт стануть Новополоцкий та Мозирський НПЗ. Нині саме ці підприємства є найбільшими постачальниками пального на наш ринок.

Все йде до того, що ми таки будемо змушені підписати угоду про створення зони вільної торгівлі з СНД. Однак, навіть не зважаючи на те, що такий крок офіційного Києва буде по-суті здачею Москві частини економічного суверенітету, на переконання вітчизняних урядовців, це у цілому позитивно вплине на енергетичну безпеку України, оскільки відкриває можливість вільного доступу до трубопровідних транспортних ресурсів СНД, насамперед – російського, для доставки газу і нафти з Середньої Азії. І, якщо раніше переговори України з Туркменістаном та іншими державами про купівлю газу ускладнювалися проблемами транзиту, то тепер ця проблема буде знята з порядку денного. Таким чином, переконані в уряді, наша країна отримає реальні правові інструменти, щоб за короткий термін гарантувати диверсифікацію джерел енергопостачання.

Тож, можливо, після таких кроків нарешті почнуться давно очікувані процеси відновлення масштабної внутрішньої нафтопереробки в Україні. Сподіватися на це дозволяють і грандіозні плани по реалізації власних проектів у цій сфері таких мастодонтів, як Дмитро Фірташ та Рінат Ахметов.

Разом із тим, на переконання ряду експертів, не зважаючи на усі зовнішні чинники та цілковиту залежність від імпортного ресурсу, на разі ситуація на ринку нафтопродуктів в Україні далека від критичної. У цьому переконаний і заступник директора науково-технічного центру «Псіхея» Геннадій Рябцев. За словами експерта, нині країна перебуває у стані виборчої кампанії, протягом  якої владі не вигідно допускати істотного підвищення цін на заправках. І, всупереч існуванню потенціалу для росту цін, викликаним передусім суттєвим зростанням цін на нафтову сировину на біржі у Лондоні, влада шляхом домовленостей з нафтотрейдерами або шляхом тиску на них буде намагатися забезпечити стабільність цін, принаймні до виборів.

За прогнозами  експерта, не варто очікувати й суттєвого здорожчання пального й відразу після парламентських перегонів в Україні. Адже до того часу спекулятивні ціни на нафту під тиском, насамперед, політичного фактора, у тому числі США, Франції й Німеччини підуть униз. Таким чином, прогнози про рекордні ціни на бензин і дизпальне, швидше за все, не справдяться.

Юрій Огірчук Юрій Огірчук , Аналітик розвитку паливного ринку
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram