Зараз триває оцінка представлених на конкурс проектів, з якими працюють експерти. Тож, незабаром на сайті Інституту Модернізації змісту освіти буде представлений перелік видань, які успішно пройшли попередню оцінку. А далі, розпочнеться відбір кращих вже на рівні педагогів, директорів шкіл, вчителів та методистів. В цьому році вже не буде працювати Репозитарій, тож, згідно із положенням про Конкурс, викладачі матимуть можливість оцінити якість підручників за змістом перших 36 сторінок та робитимуть свій вибір, який має стати вирішальним для визначення Держзамовлення.
Нажаль, Репозитарій, що був створений за ініціативи видавців, які спеціалізуються на випуску шкільної літератури більше не влаштовує МОН. Тому, Міністерство запланувало створити державний ресурс, який, згідно заяви заступника міністра освіти і науки Романа Греби, мав би представляти собою "освітню платформу, яка складатиметься з багатьох модулів. Один із них – репозитарій електронних підручників, але не PDF-версій, як зараз. Ми вже зараз забезпечуємо можливість доступу до PDF-версій для п’ятого, дев’ятого та ще для деяких класів....". Традиційно, конкурс стартував раніше за створення міністерського дива. ( Авт.: принаймні, на 16.03.18 ресурс http://repository.imzo.gov.ua не працює). Імовірно тому, процес формування цьогорічного держзамовлення пішов подекуди в хаотичний спосіб. Яким чином буде формуватися та накопичуватися інформація щодо обраних педагогами видань, як вона потраплятиме до МОН, та як опрацьовуватиметься фахівцями МОН поки що не відомо. Але відома позиція видавців та педагогів до цьогорічного конкурсу шкільних підручників, які відверто назвали його непрофесійним.
За словами видавця Богдана Будного: "конкурсний відбір підручників, цього року, повернувся до старих добрих часів. По-перше, видавців здивувало, що МОН вирішило перевидати підручники для 5 класу, що були випущені, ще за часів Табачника. По-друге, нас обурила відміна репозитарію. Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів вже звернулася до Міністерства, отримала відповідь. Але все це балачки. А по факту, процес відбору, який зараз відбувається це не конкурс".
Як з'ясувалося, відсутність репозитарію не є єдиною проблемою Конкурсу-2018. За словами Будного, навіть попередня експертиза підручників, які на першому етапі відбору роблять начебто експерти в області педагогічних знань викликає багато запитань: "У нас експертизи теж немає. Те що робиться - непрофесійна експертиза. Кожна сфера вимагає професіональний підхід, порядності тощо. Але навіть прихований метод в аналізі підручників, який застосовується уперше викликає багато зауважень..." (Автор. - прихований метод передбачає вибір підручника без вказування авторів та видавництва).
На якість експертизи пожаліються майже усі видавці і розповідають, що на ринок шкільних підручників останнім часом потрапило багато нових, але непрофесійних видань. Ці видання "дивним" чином були позитивно оцінені експертами, успішно отримали міністерські грифи та пройшли "атестацію" на педагогічному рівні (Авт. набрали необхідну для держзамовлення кількість голосів).
Наприклад підручник з біології для 9 класу від виданий авторським колективом на чолі із заслуженим вчителем України Русланом Шаламовим минулого року. Книга була надрукована на друкарському папері, а шкільна література має друкуватися на офсетному папері (доречи на палітурці зазначений офсетний папір) має велику кількість недоліків, передусім безліч неузгодженостей у тексті, неточність у визначеннях біологічних термінів та понять, а сам матеріал є заважким для сприйняття 9-класників.
Як з'ясувалося, дві з експертних оцінок "Біології для 9-го класу", на нашу думку, були написані доволі поверхнево. При цьому, не зважаючи на проблеми у змісті, експерти одразу рекомендували надати книзі гриф МОН. Але, одна з експертиз, завідувача лабораторії біології та екології КВНЗ Вінницької академії неперервної освіти Г.А. Опаренюк виявилася деталізованою та неупередженою, адже містила обгрунтовані зауваження щодо змісту.
Врешті, на наше прохання, експерт Галина Опаренюк розповіла про свої враження від підручника, зміст якого торік аналізувала : "У біології "Соняшника" дійсно було дуже багато помилок та неузгодженостей на першому етапі експертизи, на які я вказала авторам. Здебільшого помилки були виправлені. Але бувають і багато гірші підручники. Тому цей я вважаю непоганим..... Я особисто знаю та поважаю автора. З Русланом Васильйовичем ми знайомі більше 15 років. В нашій вінницький області використовується цей підручник, але вчителі вказують на високий рівень складності. Він занадто спеціалізований... Хоча, чому ми маємо говорити про книгу, яка вже отримала гриф МОН та надрукована", зазначила експерт.
На запитання, чому експерти, які аналізують підручники рекомендують надати гриф МОН ще гіршим виданням Галина Андрієвна відповіла просто: "Експерти працюють неуважно, адже експертиза забирає час, який ніхто не оплачує. Тим більше експерти сподіваються на те, що видавці виправлять помилки. Найчастіше це не трапляється. Нажаль деякі автори дуже погано доопрацьовують свої книжки після експертизи...".
Крім того, експерт згадала інші часи, коли підручники проходили попереднє схвалення: "МОН має краще підходити до апробації підручників на другому етапі, в освітянському середовищі, коли педагоги оцінюють лише перших два чи три параграфи, які надаються для ознайомлення. За ними важко оцінити якість змісту в цілому. До 2011 року існувала дуже гарна практика апробації нових підручників у школах. Протягом 2-3 років вибіркові класи у вибіркових школах з різних областей України працювали з новими навчальними матеріалами, а вже за результатами користування робилися висновки на рівні МОН щодо доцільності тиражування".
Цікаво, що позицію Галини Опаренюк з приводу експертизи нових шкільних підручників підтримала Голова ВГО "Асоціація вчителів біології України", вчитель-методист Олена Князєва, яка також, в свій час, працювала в експертних комісіях. Князєва зазначила, що формат експертизи, що сьогодні використовується є неефективним: "Для оцінки нових видань мають працювати професіонали, а не група людей, які заявилися бо МОН покликав, та яких обрали шляхом випадкового жеребкування. Експертами мають бути фахівці, які нестимуть юридичну відповідальність за свою роботу та рекомендації щодо надання грифу МОН. І вже після цього вчителі та батьки обиратимуть підручники під дітей, під рівень школи, під специфіку навчальних програм".
Згідно точки зору Князєвої, підручники, які пройшли професійну експертизу та отримали гриф МОН, тобто "пройшли всі сита відбору" не можливі для роботи з дітьми. Тому що вони складно створені, не мають відповідного рівня видавничої культури. В них повно помилок...".
В якості прикладу, ми знов повернулися до підручника Руслана Шаламова, про який Князєва зазначила: "В тому випадку, якщо вчитель має 5 годин на тиждень для уроків з біології, і він працює з дітьми у спеціалізованих класах. Для загальноосвітньої школи він заважкий. Ми маємо величезний зв'язок з вчителями біології зі всієї України. Їм дуже подобається що існує книга, в якій є багато нового, сконцентрованого в одному місці. Але цей підручник, нажаль, звичайним дев’ятикласником навіть прочитаним бути не може".
Аналізуючи ситуацію доводиться робити черговий плачевний висновок про те, що замість реформи в шкільної освіти ми топчемося на місті, кожен рік змінював правили гри. Підхід, методи, персони що їх впроваджують залишаються старими. Витрачаються шалені державні кошти на підручники, які не тільки не відповідають вимогам сучасної шкільної освіти, але навіть не сприймаються школярами та відторгаються вчителями.