
Разом з тим, об'єднання матиме колоссальний морський і транзитний потенціали - однак, використання цього потенціалу буде серйозно залежати від форми і обставин інституціоналізації цього блоку. З "цікавих" гостей Варшавського самміту слід виділити окрім США також Австрію. Нині Відень перебуває у політичних пошуках: політика союзництва з Берліном виявилась небезпечною, центристські еліти (Народна партія) ледве не втратили владу, під натиском мігрантської кризи існували усі шанси втратити ініціативу передавши її праворадикалам з "Австрійської партії Свободи". Останні місяці керівництво Народної партії дещо змінило партійну риторику, прагнучи зберегти консервативний електорат, очевидною стане і більш незалежна у відносинах з Берліном позиція. Разом з тим, відсутність України на заході такого рівня і характеру - очевидний програш вітчизняної дипломатії. США з'явились в Центрі Європи задля пошуку "своїх", і регіональне партнерство з Україною могло б спокійно вписатися у цей пейзаж, якби була політична воля. Разом з тим, команді Банкової все складніше обирати між Брюсселем і Вашингтоном, і проблема у тому, що цей вибір можуть зробити за нас - Берлін здасть Вашингтону під умовну опіку регіон Сходу Європи. І у цих умовах, наша держава може виявитися абсолютно дипломатично неспроможною - ставка на Брюссель вкотре стане такою ж хибою, як і ставка на Хілларі Клінтон під час виборів у США. Але думати наперед - не наша національна риса, отож "маємо те що маємо".