Всередині ЄС зріє розкол між основними кредиторами і малими країнами та новими членами. Франція та Німеччина однозначно прямують до встановлення вже формалізованого, а не просто неформального чи фінансового контролю над країнами-членами ЄС. Виринула в європейській пресі і згадка про новий формат зустрічей країн ЄС: зустріч країн-засновниць, до якої не запрошені країни Східної та Центральної Європи. Таким чином, Угорщина, Греція та Польща, будучи нині головними центрами євроскептицизму всередині ЄС де-факто позбавляються права впливати на цілий ряд рішень. Єврокомісари досі не винесли з історії з Британією основного висновку: дальше поглиблення інтеграції в ЄС в умовах фінансової та міграційної кризи – безглуздя. ЄС тріщить по швах зовсім не через діяльність євроскептиків, а саме євроскептицизм посилюється через безглузду політику Брюсселю. Абсолютно безхребетну і безпринципну де-факто і красиву та демократичну де-юре.
Майбутнє Євроспілки вже сьогодні залежить не стільки від вкладених Москвою та британською короною грошей у її розвал, скільки від її внутрішньої інституційної спроможності існувати далі і передусім від здорового глузду її керівників. Європа не любить радикальних рішень – вона ж не сприйме і рішення про єдину європейську державу. І найголовніше, що це лише посилить євроскептичні тенденції в самому ЄС, а отже актуалізує Балто-Чорноморську ідею, як таку, що має виникнути на периферії ЄС (але де-факто в серці Європи) і навіть можливе її розширення до ідеї Центральної або Серединної Європи, куди увійдуть країни від Адріатики до Балтики, утворивши міцний військово-політичний блок зі спільними цілями. Але це питання майбутнього, наскільки далекого – покаже час.