За останні півтора роки ми бачили не один приклад героїчних вчинків та самопожертви людей заради України, дії яких гідні нагороди від держави та звання Героя України. Проте, згідно законодавства отримати таку нагороду можуть тільки громадяни України. Замість того, щоб вирішити цю проблему комплексно та надати можливість присвоєння цього почесного звання незалежно від громадянства, народні депутати обрали інший шлях.
***
Напередодні річниці Майдану на розгляд парламенту за підписами лідерів фракцій коаліції та віце-спікерів був внесений законопроект № 3432 «Про вшанування героїзму і самопожертви Героя Небесної Сотні Жизневського М.М.».
Як зазначають автори, його метою є «…вирішення питання щодо незастосування вимоги статті 6 Закону України «Про державні нагороди України»… до Жизневського М.М., громадянина Республіки Білорусь, який героїчно загинув під час Революції гідності». З цією метою, законопроектом передбачається звернутися до Президента України з пропозицією присвоїти звання Герой України Жизневському Михайлу Михайловичу (посмертно).
Дійсно важливе рішення, що є проявом глибокої поваги до людини, яка ціною власного життя, стояла на захисті нашої держави. Але чи є такий персоніфікований підхід правильним або навпаки - свідчить про вибірковість у визнанні вчинків тих чи інших осіб геройськими?
Питання присвоєння звання Героя України врегульовано Законом України «Про державні нагороди України», в якому статтею 6 і встановлюється вимога, згідно якої таке звання може бути присвоєно тільки громадянам України.
Проте, історія вносить свої корективи у сприйняття нами тих чи інших фактів та подій, і наразі справедливо буде зауважити, що серед осіб, які за своїми вчинками на благо України та українського народу по праву заслужили це почесне звання, є велика кількість тих, хто не належить до громадянства нашої держави. При цьому, є Закон, порушення якого не мають допускатися, а тому особам, які не є громадянами України, присвоїти звання Героя України неможливо.
Звісно, Верховна Рада України, як орган законодавчої влади, вправі легко виправити цю прикру помилку, яка наразі вже не відповідає сучасним реаліям. Але чомусь депутати пропонують виправити цю помилку у доволі специфічний спосіб – шляхом прийняття закону, який поширюватиметься тільки на один, конкретно визначений випадок.
Мабуть, варто нагадати, що нормативно-правові акти, які приймаються у формі закону, мають носити не персоніфікований характер та поширюватись на невизначене коло випадків. Інакше, вони перестають бути законами та стають актами індивідуальної дії. Тобто, спосіб, у який авторами законопроекту запропоновано врегулювати порушене питання, не є коректним з точки зору правил нормотворчості. До того ж, повторюсь, - буде лише одноразовим актом. Хоча коло людей, які по праву заслуговують на отримання звання Героя України, але позбавлені такої можливості через існування законодавчої перепони, не звузиться.
Для того, щоб раз і назавжди припинити будь-які маніпуляції щодо цього питання, варто всього-на-всього внести зміни до Закону України «Про державні нагороди України», де передбачити можливі винятки із загального правила про присвоєння звання Герой України виключно громадянам України.
Це, по-перше, буде юридично правильною формою виходу із даної ситуації та дозволить уникнути необхідності щоразу, за потреби, вносити законопроекти подібного змісту.
По-друге, зможе убезпечити на майбутнє можливість впливу політичної волі на факти присвоєння звання Герой України тим чи іншим особам.
Лише одна правка до Закону дозволить визнати Героєм України Михайла Жизневського і багато інших осіб, які хоч і не є громадянами незалежної України, проте достойні носити це звання.
Натомість, народні обранці в черговий раз пропонують «косметичне» рішення, яке не тільки є хибним із точки зору права, а й не здатне комплексно вирішити проблему, чим продемонструють вибірковість та нездатність правильно та компетентно реагувати на запити сучасного суспільства.