Черговим прикладом подібної поведінки стало голосування за закон «Про наукову і науково-технічну діяльність». Ні, в даному випадку говоритиму не про науку, а про пенсії. «А до чого тут пенсії?» - скажете ви.
Дуже поганою і ненормальною традицією української законотворчості стало схвалення правил пенсійного забезпечення в галузевих законах, за професійною ознакою. Як наслідок, пенсії в Україні регулюються більш ніж десятком законів, що містять різні правила для різних категорій громадян.
Українських пенсіонерів поділили на «чорних» і «білих». Більшість із них отримують пенсію в розмірі 1,35% заробітку за кожен рік роботи. У інших – 60% заробітку, а після вчорашнього голосування – і 80%. Несправедливість не лише в цьому. У багатьох випадках застосування так званих спеціальних пенсійних систем перерахунок уже призначених пенсій ведеться по заробітній платі працюючих на відповідній посаді. Для прикладу, в депутата-пенсіонера пенсія перераховується щоразу при зміні зарплати чинного депутата. Звісно ж, подібні норми не стосуються звичайних, рядових пенсіонерів. Як і норма щодо виплати спеціальних грошових сум при виході на пенсію, яка - не для простих смертних.
Поділ українських пенсіонерів на «сорти» не можу назвати інакше як ганьбою.
Схваленим учора законом закріплюється практика «сортування» пенсіонерів. На черзі - новий підготовлений Урядом закон «Про державну службу». Хоча в цьому законі нібито передбачена норма про загальні правила пенсійного забезпечення, у перехідних положеннях містяться інші норми – щодо спеціальних умов для багатьох категорій держслужбовців, у тому числі й колишніх держслужбовців. І я не бачу політичної волі чи бажання вилучити ці норми із закону. Бо спроба забрати подібну норму вчора отримала лише 150 голосів підтримки.
У країні має бути один, ЄДИНИЙ ДЛЯ ВСІХ ЗАКОН ПРО ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН. Наголошу – говорю не про рівність пенсій, а про рівність для всіх правил їх призначення. Не можна різними галузевими законами визначати пенсійні умови, як це робилося і продовжує робитися в Україні. Пенсія в усіх громадян має залежати від стажу роботи і заробітку.
Знаю, поважаю і ціную працю держслужбовців, науковців та інших категорій працівників, які користуються спеціальними пенсійними правилами. Але оцінка їх праці має здійснюватися не особливими пенсійними умовами. Для цього є інший інструмент – ЗАРОБІТНА ПЛАТА, ТОЧНІШЕ ЇЇ РОЗМІР. Яка у подальшому має визначати і пенсію.
Стаття 24 Конституції України говорить про рівність конституційних прав і свобод громадян та їх рівність перед законом. В українських політиків своєрідне трактування цієї рівності. Для них є рівні, а є рівніші. І це вони підтверджують своїми рішеннями. Бо вибори ще далеко. А може ні?