ГлавнаяБлогиБлог Андрія Осіпова

Місцева рада як самодостатній механізм управління місцевими справами

У відповідності із законом місцеве самоврядування – це гарантована державою реальна здітність територіальної громади самостійно або під відповідальність обраних органів та посадових осіб вирішувати справи місцевого значення в межах визначених Конституцією і законами України.

Фото: Макс Требухов

Обрання місцевої ради не повинно створювати перешкод для здійснення форм безпосереднього управління – громадські слухання, місцева ініціатива, збори громадян, референдум, електронна петиція. Однак на практиці новообрані депутати і міські голови часто забувають подбати про це.Місцеве самоврядування – це система органів, принципів і підходів. Без розуміння сутності місцевого управління ради перетворюються на узурпаторські механізми багаторічного управління певних осіб. Особливо це спостеріагається в сільській місцевості, де не рідко сільські голови посідають посади по п’ять-шість каденцій поспіль.

Місцева рада являє собою систему управлінсько-владних утворень, яка складається з міського голови і його патронажної служби, виконавчих органів (відділи, управління, департаменти), комунальних установ (школи, садочки, лікарні, тощо), комунальних підприємств, виконавчого комітету (органу утвореного радою за поданням міського голови), ради та постійних і тимчасових контрольних комісій (як колегіальних органів, що складаються з обраних депутатів).

Таке розташування не є випадковим. Адже депутати збираються на сесію час-від-часу (раз в місць, раз в квартал), а щоденна влада належить міському голові і виконавчим органам. Також великий вплив на реалізацію місцевої політики здійснюють комунальні установи і організації. Виконавчий комітет і рада є зважуючими колегіальними органами. Повноваження самого ж депутата (як обранця громади) є переважно контрольними або сигнальними. Отже, умовно усі органи місцевої ради утворюють тригілкову систему стримуванні і противаг.

Гілка міського голови сформована за принципами владної вертикалі (він призначає і звільняє керівників виконавчих органів, комунальних установ і підприємств; здійснює поточний контроль за їх діяльністю; визначає основні напрямки та повноваження). Гілки ради і виконкому побудовані як вільні колегіальні органи (рішенян приймається через відкрите обговрення шляхом голосування). При цьому важливо розуміти, що законодавець наділив правом на ухвалення рішень, що обов’язкові до виконання на території дії місцевої ради лише раду і виконком. Міський голова наділений лише розпорядчими і адміністративними функціями, тому і його акти (розпорядження) стосуються лише процедурних моментів – призначити, звільнити, відрядити, уповноважити, скликати внести на розгляд, тощо. При цьому усі три гілки місцевої ради перебувають у взаємоконтрольності. Рада створює виконком, але депутати не мають право вносити кандидатури. Це право належить міському голові. Рада може лише підпримати чи відхидити певні кандидатури. Міський голова скликає і головує на засідання радиі виконкому, формує їх порядок денний, вносить на розгляд проекти рішень. Міський голова наділений правом зупинення (вето) проектів рішень ради і виконкому. Рада має право розпустити виконком та достроково припинити повноваження міського голови. Виконавчий комітет наділений функціями як органу місцевого самоврядування, так і повноваженянми органу виконавчої влади (наприклад освіта, охорона здоров’я, тощо). Виконавчий комітет координує та контролює діяльність “команди міського голови”, заслуховує звіти керівників комунальних установ і підприємств, виконавчих органів.

Вкрай важливим є підтримання конкурентності (дискусійності, взаємоконтролю, альтернативних поглядів) у діяльності системи місцевої ради. Слід розуміти, що виконавчий комітет є колегіальним органом, головним призначенням якого є прийняття владних рішень “замість” підлеглих міського голови. На засіданні виконкому у міського голови лише один голос. Через нерозуміння цих механізмів часто виконком перетворюється у один з відділів міського голови. Це трапляється, як правило, через включення до його складу службовців ради (підлеглих міського голови) – керівників виконавчих органів, директорів шкіл, завідувачів садочків, кеірвників закладів охорони здоров’я. Інколи можна зустріти виконкоми, які повністю сформовані зі службовців ради. Зрозуміло, що робота такого виконкому є прогнозованою, а його рішення перетворюються на легалізацію задумів міського голови. В такий ситуації засідання виконкому є бездискусійними, проходять швидко, а подекуди формально. Така ситуація є вкрай небезпечною для системи стримування і противаг, яку повинні виконувати три гілки місцевого самоврядування.

Не рідкісним є випадки підпорядкування волі міського голови депутатів ради. Такий вплив відбувається кількома способами – прийняття депутатів чи їх родичів на роботу в виконавчі органи, комунальні установи і підприємства, бізнес депутатів на бюджетних коштах (постачання товарів, робіт чи послуг за кошти бюджету чи комунальних підприємств), отримання депутатами чи їх родичами земельних ділянок, майна. Інколи підпорядкання депутатів (руйнування конкурентності гілок влади) відбувається через прямий підкуп. Отже, як бачимо, руйнування системи конкрентних гілок влади, я існуванні і належній роботі яких зацікавлена громада, відбувається за кошти і ресурси самої ж громади (роздавання посад, громадського майна, грошей, тощо).

Описані ситуації є, як правило, очевидними. Їх доволі легко виявити. Нахабність таких схем зумовлена, передусім, байдужістю громадян, їх низькою політичною освітою, зневірою, залишками патерналіської психології радянської доби.

Якщо для активізації громади та політичного просвітництва потрібен час, то для нормативного запровадження простих механізмів, що сприятимуть конкурентному функціонуванню гілок місцевої влади потрібно лише вольове рішення депутатів місцевої ради. В подальшому має існувати контроль із боку активісті в і ЗМІ за виконанням місцевих законів організації влади.

Отже, що потрібно зробити? Ключовими документами в описаних вище питаннях є статут територіальної громади і регламент місцевої ради. Статут територіальної громади і Регламент ради мають передбачати:

- простий і зрозумілий порядок проведення громадських слухань, зборів громадян, внесення місцевої ініціативи, петиції;

- наявність обов’язкової процедури прямого щорічного звітування міського голови, його заступників, кеірвників виконавчих органів, комунальних підприємств і установ, голів постійних комісій, депутатів;

- відкритість засідань ради, постійних комісій, виконавчого комітету;

- оприлюднення проектів рішень, прийнятих рішень та рехзультатів голосування і протоколів засідань ради та її органів;

- заборону депутатам і їх родичам суміщати свій статус із роботою в раді, комунальних установах і підприємствах;

- заборону раді приймати будь-які рішення щодо депутатів і їх родичів, укладати угоди про продаж, оренду майна громади, укладення угоди про продаж робіт, послгу, товарів за бюджетні кошти із підприємствами, що засновані депутатами чи їх родичами;

- обмеження включення до виконкому службовців ради у кількості не більше 10%;

- обов’язкове проведення громадських слухань при отриманні містом кредитів чи укладення угод на значні суми.

Звісно такі застереження не врятують громаду від непорядних міських голів, службовців ради та депутатів. Але такі заходи можуть доволі ражикально зменшити їх кількість. При існуванні збалансованої системи стримування і противаг з’являється можливість розвитку найкращих ідей, врахування позиції громади і реального контролю управлінських рішень. Саме в таких умовах найбільша вірогідність ухвалення справедливих і ефективних рішень.

Андрій Осіпов Андрій Осіпов , Експерт Інституту Політичної Освіти
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter