Своїм Рішенням від 8 червня 2016 р. він не тільки визнав неконституційним припинення спеціального пенсійного забезпечення суддів, він ще і визначив, як це пенсійне забезпечення (довічне грошове утримання) має здійснюватися: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання».
Тим самим Конституційний Суд створив нову правову норму, відсутню в законодавстві. Ви ніде такої норми не знайдете. Колись була, але її скасував парламент.
Стаття 75 Конституції визначає: «Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України». Ніхто, крім парламенту, схвалювати норми права (закони) не може. Чи орган, покликаний бути на сторожі Конституції, не знає цієї конституційної норми? Чи може краще поставити питання в іншій площині: а чи потрібен нам такий Конституційний Суд?