З усіх каналів ЗМІ МОЗ заявляє: реформа «первинки» розпочалась. 1 квітня українці почали підписувати договори зі своїми сімейними лікарями, які вже з 1 липня отримуватимуть фінансування за новою системою. Залежно від віку, на кожного приписаного по декларації пацієнта, медичний заклад отримуватиме:
Для тих медзакладів, які не встигнуть заключити достатню кількість договорів для провадження діяльності, влада передбачила тільки 240 гривень на рік за кожного пацієнта, який проживає на території обслуговування відповідної установи («червоний список»). Більше грошей влада їм вирішила не закладати у бюджет – мовляв, так первинка швидше реформується, бо в лікарів буде стимул підписувати ці договори. У яких, до речі, відсутній сам підпис лікарі. Та це вже інша історія.
Виникає дуже доцільне запитання – якщо вже так терміново потрібно перейти на нову систему фінансування, чому МОЗ відмовляється від грошей, закладених у бюджет?
Під «реформу» на первинку заклали приблизно у 2,37 рази більше грошей у порівнянні з 2017 роком. Та скористатися «реформою» зможе трохи більше 4 млн українців. У проекті постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік» відзначено, що на 2018 рік потреба в фінансуванні первинки за новою системою складає тільки 1,8 млрд. Цих грошей вистачить лише на 10% населення. А це – у 7,2 рази менше, ніж було закладено в бюджет у першому читанні (при прийнятті бюджету ця сума зменшилась до 8 мдрд грн).
От і відповідь: влада на практиці побачила, що не встигне провести реформу швидко, як збиралась, коли обіцяла завершити реформу первинки у 2018 році. Якби у влади був план і вона за ним чітко діяла – це все було б вже 100 разів прораховано.
Влада підмінила поняттям «реформа» перекидання грошей з одного напрямку – на інший
Збільшення фінансування, безсумнівно, поліпшить рівень надання первинної медичної допомоги для пацієнтів, збільшить зарплати лікарям і поліпшить умови їхньої праці. Та чи є тут заслуга псевдореформи? Адже навіть попередня система фінансування медицини дозволила б лікуватись безкоштовно, якби на неї виділяли достатні суми.
Скажемо так – це просто закидання грошима, яких вистачить рівно до президентських виборів. Рахуємо.
Щоб перевести всю «первинку» на нову систему фінансування, потрібно:
Щоб профінансувати первинку повністю за новою системою, потрібно не 13, а 24,15 млрд грн, що в 1,8 рази більше ніж зараз. А щоб перевести всю систему на нове фінансування (хоча б до рівня реформованої первинки) потрібно не мало - закласти більше не на 10% (як в цьому році в порівнянні з 2017), а на 180%, що складе величезну суму в 205 млрд грн.
Чи зможе це потягнути бюджет України в найближчі роки? Звичайно, ні! Не кажучи вже про збільшення тарифів, які планував МОЗ. Грошей просто немає де взяти без забезпечення значного зростання економіки і відповідного зростання доходів бюджету. Єдиний вихід - шукати джерела фінансування медицини поза бюджетом: як мінімум - впроваджувати страхову медицину і обов'язкове медичне страхування.
«Реформа» ж, яку впроваджує влада, діятиме виключно до президентських виборів. Бо жодних конструктивних кроків, які б реально реформували систему для людей чи шукали додаткове фінансування владою зроблено не було. З кожним днем залишки старої системи зникають, а на їхнє місце не приходить система нова. Рівно до весни 2019 влада зможе гратися у перекидання бюджетів з напрямку – на напрямок, щоб профінансувати практику рівно стількох лікарів, скільки потрібно для проходження «необхідного» кандидата.
Адже згадаймо: саме Нацслужба здоров’я на свій розсуд займатиметься видачею грошей за пацієнтів медзакладам. Тільки створивши корупційного монстра – Нацслужбу здоров’я - влада почала перекидати фінансування на ті напрямки, які ця служба фінансуватиме. І першою стане первинка. Збіг чи продумане будівництво піраміди з виборців?