Найкраще за ситуацію в медицині нам розказують цифри. Тому звернусь до розрахунків, щоб ви самі могли порахувати, чи зможуть вижити лікарні, принаймні, у цьому році. Бюджетні видатки на забезпечення функціонування системи медичного обслуговування населення (первинна, вторинна, третинна та екстрена допомога) у цьому році збільшилися тільки на 16,5% у порівнянні із минулим роком. Це при тому, що загальний обсяг видаткової частини бюджету збільшився на 17,9%.
Це тільки загальна, оптимістична картина, намальована урядом. Адже насправді, через прийняття «головного законопроекту медреформи» №6327 (який став Законом №2168-19), влада перерозподілила і централізувала фінансові потоки.
Фінансування централізованих програм у бюджеті виросло на цілих 64%, а фінансування власне лікування пацієнтів (первинна, вторинна, третинна та екстрена медична допомога) збільшилося тільки на 16,9%. Однак це ще не все.
У 2018 різко збільшуються витрати на центральний управлінський апарат. Бюджет на чиновників МОЗа зріс на 44%, з'явилися нові витрати в 211 млн грн на фінансування нового центрального органу - Національної служби здоров'я та ін.
Та на первинці, яка «реформується» першою, все виглядає пречудово. ЇЇ фінансування влада різко збільшила. «Реформована» первинка у другій половині року через Національну службу здоров'я отримає 8,26 млрд грн! Це на 69% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. А якщо врахувати, що в 2018 році на нову організаційно-фінансову модель надання первинної медичної допомоги перейдуть тільки до 15% пацієнтів, то збільшення фінансування буде ще більшим. У 2,5 рази від рівня 2017 року, а щодо окремих категорій пацієнтів, зокрема, дітей, більш ніж у шість разів.
І все б то добре, якби у бюджеті було достатньо грошей для завершення реформи взагалі й інші напрямки від цього не постраждали – ані при запуску реформи на первинці, ані після. Та грошей – немає, бо влада не продумала як їх і де залучити. Сконцентрувати гроші на первинці влада змогла тільки за рахунок перерозподілу коштів з інших напрямків. Зокрема, за рахунок фінансування спеціалізованої та екстреної медичної допомоги в регіонах - тих медиків, які дійсно щодня надають медичну допомогу простим людям.
За формулою, приберемо із медичної субвенції 6 млрд грн на фінансування первинної медичної допомоги в першому півріччі (за старою системою): 57,37 - 6,0 = 51,37 млрд грн. Саме стільки залишається на функціонування екстреної медичної допомоги, забезпечення виживання районних і обласних лікарень і поліклінік у 2018 році. Це тільки на 6% більше, ніж у 2017 році (48,42 млрд грн)!
Ця сума не здатна навіть просто покрити реальне збільшення витрат на їхнє утримання, пов'язаних зі збільшенням загальних витрат на рівень інфляції за 2017 рік (13,7%), збільшенням вартості лікарських засобів (на 14,7% за 2017 рік) та приростом фонду оплати праці через зростання мінімальної заробітної плати (з 3200 до 3723 або на 16,3%).
Тільки для збереження реального фінансування медичних установ на рівні 2017 року необхідно збільшити його в бюджеті мінімум на 15,6% або на 7,5 млрд грн.
6% у порівнянні із 69% (і навіть 250%) виглядає неспівставно. Первинка отримує все. Та чи вистачить грошей після президентських виборів на доведення реформи до кінця? Адже тільки у цьому році для проведення реформи на первинній ланці необхідно більш ніж 24 млрд грн, а всієї системи охорони здоров’я – як мінімум 205 млрд грн!
Картинка успішного реформування охорони здоров'я на першому етапі в 2018 році буде штучно створюватися шляхом «вливання» додаткових обсягів фінансування в первинну допомогу (особливо у другому півріччі - одночасно зі зміною механізму фінансування).
Такий тимчасовий успіх реформаторських кроків влади зі зміни механізму фінансування первинної медико-соціальної допомоги у 2018 році і створення гарної електоральної бази для проведення виборів 2019 влада здійснить за рахунок остаточного «проїдання» ресурсу системи охорони здоров'я в регіонах, за рахунок медичних працівників, і за рахунок підвищення фінансового навантаження на місцеві бюджети.