Нагадаю, що НКРЕКП як державний регулятор в енергетиці було створено указом колишнього президента Петра Порошенка в 2014 році. Пізніше, в 2016 році, Верховна Рада прийняла Закон про НКРЕКП, яким визначила, що Нацкомісія є незалежним державним колегіальним органом, членів якого… призначає і звільнює президент.
КС вказав, що президент, створивши регулятора, вийшов за рамки своїх конституційних повноважень. Оскільки Основний Закон не дає президенту права створювати такі органи.
Але то є лише формальна підстава рішення Конституційного суду. По суті причина такого рішення – значно глибша, і я її поясню.
Нацкомісія як державний регулятор в енергетиці мала б перш за все відстоювати інтереси споживачів електроенергії, тобто громдян України. НКРЕКП повинна була співставляти і перевіряти сам процес утворення тарифів, визнаити усі їх складові. Співставити реально діючі тарифи з реальною якістю послуг.
Але, умовно кажучи, за каденції бувшого президента Нацкомісія мала за менеджера мала компанію «Рошен». Між тим Міжнародний валютний фонд при визначенні надавати чи не надавати Україні кредити вимагає від держави певних показників ефективності економіки.
Ефективності можна досягти двома шляхами. Перший – боротьбою з великою корупцією, протидією фейковим державним дотаціям на друзів. Другий – просто підняти тарифи для населення.
І минула влада якраз і обрала шлях підняття тарифів.
У п`ятницю на брифінгу багато що роз`яснив представник президента у Кабміні, відомий енергоексперт Андрій Герус. Він висловив думку, як держава була б повинна діяти задля дійсно ефективного стимулювання енергетики України в інтересах споживачів.
1. Ми ще досі країна, яка залежить від імпорту газу. Отже, слід усі сили кинути на розвиток внутрішнього видобутку «блакитного палива», щоб відмовитися від імпорту.
2. Наша країна імортує навіть вугілля. І в тому числі, на жаль, через деякі незаконі схеми отримуємо вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу. А це вже суттєвий енергетичний ризик. То ж нам слід замислитися, якими інструментами і методами ми розвиваємо шахтарську справу? Що робити з державними шахтами, які знаходяться в абсолютно трагічному стані? Як боротися, наприклад, з монополізмом пана Ахметова на ряді великих шахт, де теж процвітають певні оборудки?
3. Про цей третій момент енергетичної стратегії навіть пан Герус не згадав. Про нього взагалі рідко згадують. Йдеться про паливо для атомних електростанцій, яке ми теж майже повністю імпортуємо. А це – один з найважливіших елементів ефективної енергетичної стратегіїҐ, адже аомна енергія є дешевою. І навіть відновлювані джерела енергії поки що атомну енергетику не заміняють в повній мірі.
Далі додам, що держава мала б розвивати енергоефективність, економію електроенергії, що особливо вигідно споживачам. Легше за все сказати – у вас є ОСМД, якісь абстрактні гранти, то й розвивайте збереження енергії самі, хто вам заважає? Але в сучасних умовах це нереально.
На жаль, зараз, за такої підтримки енергозбереження з боку президента Володимира Зеленського, пан Герус мав би казати про координацію роботи ініціатив президента, профільного міністерства і муніципальних рад. Останні могли б розподіляти на енергоефективність місцеві бюджети і міжнародні надходження.
Нагадаю, що за умови утеплення і встановлення індивідуальних теплових пунктів, лічильників на кожний будинок під час опалювального сезону кожний власник квартири чи будинку міг б зеконмити від 15 до 50 % електроенергії.
Ось чим мала б займатися держава всі останні роки. Натомість Нацкомісія просто піднімала тарифи. Регулятор займався не своїми справами. Тому рішення Конституційного суду абсолютно логічне.