Мовний етикет професійного юриста відзначається стійкістю і консервативністю, і в цілому відповідає офіційно-діловому стилю. Адже офіційно-діловий стиль супроводжує людину протягом усього її життя. Народилась дитина, і для неї оформляється перший документ – свідоцтво про народження. Далі – паспорт, свідоцтво про освіту, безліч довідок тощо. Навіть найурочистіший момент – вступ у законний шлюб підтверджується офіційним документом – свідоцтвом про шлюб.Юрист щодня стикається з різними юридичними фактами. Ці факти він зобов'язаний об'єктивно оцінити, прийняти правильне рішення і запевнити всіх людей, які до нього звертаються, в юридичній правильності своїх суджень.
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Тому надзвичайно важливо розмовляти українською правильно, без вживання кальок та русизмів. Особливо це стосується юристів, які стоять на захисті Закону. Я як державний службовець та начальник Головного територіального управління юстиції у місті Києві маю чітку позицію щодо мови спілкування та розмовляю державною мовою. Звісно, це – вибір кожного. Проте для правника, особливо якщо він виконує функції держави, українська мова є обов’язковою. З 2017 року кожен претендент на посаду держслужбовця повинен пройти сертифікацію на знання державної мови та подати відповідний документ. І це не просто формальність. Відповідно до Порядку атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №301, під час проведення атестації, крім учасників атестації, голови, членів та секретаря атестаційної комісії, за рішенням керівника уповноваженого навчального закладу можуть бути присутні представники громадських об’єднань, які провадять свою діяльність згідно з Законом України «Про громадські об’єднання». Тож якщо виникають питання щодо компетентності кандидатів та неупередженості комісії, Законом передбачено громадський контроль за атестацією.
Якщо ж юрист працює у приватному секторі, мовне питання є внутрішньою політикою компанії. Проте під час судових засідань та вирішення справ у юридичній площині без знання державної мови не обійтися.
Не тільки юрист, але й кожна ділова людина у спілкуванні повинна:
- з повагою ставитися до всіх співрозмовників;
- усвідомлювати, що професійна репутація понад усе;
- пам'ятати, що розгубленість тільки компрометує ділову людину;
- бути терпимим до недоліків співрозмовника;
- контролювати свої емоції, постійно запитуючи себе: «А як би я вчинив на його місці?».
Не менш важливим є вміння юриста вислухати співрозмовника. Мистецтво слухати можна виразити такими тезами: відкинути абстрактні думки; концентрувати увагу лише на фактах; набратись терпіння – не перебивати і не підганяти мовця тощо. Подібних тез безліч, однак кожному юристу слід пам’ятати, що він насамперед має залишатися людиною і бути гуманним, доброзичливим, чесним незалежно від ситуації.
Варто зазначити, що від юристів часто залежать долі людей, тому помилок у їхній професії має бути якомога менше.