Тим часом Україна, до речі єдина країна у Європі з фактично фіксованим курсом, через необхідність адміністрування стабільності, втрачає золотовалютні резерви, суттєво ослаблюючи економіку і фінансову безпеку держави.
Щодо дискусії навколо цього питання експерти поділилися як мінімум на кілька таборів. Перший – за девальвацію і відкладання «виборчого фактору». Особисто я вважаю неприпустимим «перетворення банкнот на передвиборчі листівки». Інші вважають, що курс у 9 гривень може знищити ілюзію покращення і коштувати «партії влади» кількох відсотків рейтингу. Серед опозиціонерів немало фахових фінансистів, які зможуть «пояснити» звичайним людям природу наслідків такого падіння.
Є і інший фактор, це, власне, «девальваційна дискусія» у самому Нацбанку, де не мають однозначної позиції щодо майбутнього гривні, глибини адміністрування стримування її курсу. Нацбанк вже відпустив національну валюту на кілька пунктів до 8.15. Однак, навряд чи м’яка девальвація уповільнить девальваційні очікування серед громадян, які, через паніку та невизначеність, будуть скуповувати інші банкноти та підривати, таким чином, національну валюту.
Девальвация уже есть. Спокойная тихая девальвация, которая уже идет - и вы это видите по курсу обмена. Я такую политику поддерживаю, потому что она улучшает нашу конкурентоспособность на внешних рынках. Но сильно рассчитывать на слабую гривну не стоит, ведь мы сильно зависимы от импорта, который становится таким образом для нас все более недоступным
— Василий Юрчишин, директор экономических программ Украинского центра экономических и политических исследований им. Разумкова
Курс вищий за теперішній – річ очевидна, справа у часі, політиці і «навколоовалютному піарі» уряду, Нацбанку, Президента. З політичної точки зору, такі процеси теж відкладати небезпечно, чим ближче до дня виборів, тим загрозливішим, для рейтингу влади, стає ситуація навколо гривні. Можливість для маневру і стримування панічних настроїв – обмежена; «передвиборча гарячка» смертельно вдарить по національній валюті.
Можна сміливо констатувати, що урядова політика є заручником політичної доцільності, «вигрібати» потім буде звичайний платник податків, малий бізнес, громадяни. Демонстрація «покращення» через псевдо стабільність гривні призведе до «вивертання» кишень українців і економічних проблем. Політики повинні мати волю та відповідальність не гратися з національною валютою як з політичним фактором, і, разом, опозиція та влада, вийти до людей з «липневими тезами що майбутнього гривні та природи її девальвації».
Опозиції неприпустимо жити за принципом «чим гірше тим краще», адже гірше, у цьому разі, - буде лише простому українцю, а краще - часом дуже і дуже не простим та не бідним опозиціонерам. Владі не варто брехати і займатися маніпуляціями: Врятувати її «електоральну шкуру» допоможе лише правда і відкрита чесна розмова з людьми. То ж до справи політики!