Країні дали зрозуміти: конституція трактується у кабінеті президента, окремим головам окружкомів та суддям «закони не писані», а їх діяльність кришується політичною доцільністю і конкретними чиновниками. Якщо у когось була надія, що влада взялася боротися з корупцією, то вибори чітко розставили усі точки над «і»: антикорупційна діяльність уряду та Президента – фальш-панель за якою процвітає хабарництво, політичне шахрайство, переділ власності та політичного впливу. Словом – це були не вибори, а парад віп-корупціонерів. І як результат – програв простий виборець, точніше став жертвою того ж політичного шахрайства з боку ПР.
Що робити опозиційній меншості і мільйонам українців які не розуміють звідки «намалювалися» переможні голоси ПР і її самовисуванців, наприклад Пилипишина та Засухи?
Оппозиция никогда не признает таких сфальсифицированных результатов выборов. Мы вернем мандаты, которые Партия регионов украла у людей. Мы обратимся в Европейский суд по правам человека
— Арсений Яценюк
Відповіді треба шукати у прикладах успішних і безапеляційних перемог окремих мажоритарників. Візьмемо для прикладу округ 144 округ у Полтаві де перемогла моя команда. Тут є відповіді на ці важливі питання. Перше, опозиційні лідери мають перемогти політичну дідівщину у своїх партіях, здолати політичну корупцію у своїх рядах. Тоді, шанс «покласти на лопатки» ПР отримають молоді політики, нові обличчя. Друге, опозиція повинна мати єдиних кандидатів, а їх висування має відбуватися на основі ретельного аналізу рейтингів та їх можливої динаміки. А ще, партії мають формувати та ростити нове покоління політиків. І останнє, необхідно негайно припинити займатися «політичною попсою», коли акції протесту перетворюються на «концертні виступи» лідерів. Якщо ми кличемо людей «під дощ боротися із злочинним режимом» – то треба розуміти, що без перемоги згортати боротьбу просто небезпечно. Інакше, прийде час коли на такі акції виходитимуть тільки лідери та їх охоронці з помічниками.Саме на це цинічно чекає "режим".