Можна ще додати, що хліб вживали Гітлер і Сталін, їсть його теж путін та інші людоїди. Замість слова «хліб» можна поставити будь-що, приміром «пиття води», «схід сонця», «вакцинування», «ходіння в туалет» тощо, і вистачить лише помістити на початку слово «після» – ось вам і готова теорія змов, яких повно в Інтернеті: про «смерть чи захворювання ПІСЛЯ споживання чогось», про «смерті ПІСЛЯ вакцинування», про «більше аварій на дорогах і серед пішоходів ПІСЛЯ сходу сонця» і т. д.
Такі теорії зазвичай ширять люди з прогалинами в логічному мисленні, відповідно дискусія з ними найчастіше подібна до розмови зі стіною. Ну і решта таких же – а їх легіон – ширять це все і перепощують. Про механізми теорій змов, про страхи і тривоги, які цьому товаришують, є ціла маса наукової і популярно-наукової літератури. Проте, також однією з важливих причин теорій змов є розум. Вірніше – прогалини в ньому.
Аристотель, один з теоретиків «фальшивих силогізмів», тобто не взаємопов’язаних причинно-наслідкових процесів і непослідовних умовиводів, які хтось умудряється у своїй простоті пов'язати, з дивом споглядає з перспективи IV ст. перед Христом на ХХІ ст. після Христа і не може дійти до себе: як таке ще можливе після стількох віків науки, розвитку, просвіти?
Треба Аристотелю відповісти – бо він про це не знав – що людський рід зранений первородним гріхом, одним з наслідків чого є притуплення розуму. Це для людства тепер як би «нормальний стан», і тому більшість в цьому стані і перебуває, натомість «логічне мислення», «логічні силогізми», «правильні умовиводи», «критичне мислення» – це лише невелика група населення спроможна осягнути, вирвавшись дещо з пут плодів первородного гріха.
До речі, наслідки первородного гріха, в тім теж прогалини в логічному і критичному мисленні, не зникають після Таїнства Сповіді. Сповідь – це визнання гріхів, каяття за них та щирий жаль і отримання відпущення. Натомість супутні з гріхом прогалини в розумі відпущення не виправляє. Їх виправляє лише наука, невпинний пошук правди, критичний підхід до інформації, перевірка всього, пошук джерел, брак поспішних і скороспілих висновків.
Бо істина як дитина: непомітно зачинається, довго виношується, дошкуляє і брикається, в болях народжується, і потім непереспаними ночами виховується. Це все вимагає чесноти терпеливості і мудрості. І лише «простий нарід», без всіляких перепон і скрупулів, без якихось спеціальних розумових процесів, що побачив у мережі, що почув від якогось «спеціаліста», що подумав собі зранку, сидячи на унітазі, те й перепостив чи поширив. І несеться світом змова, зрада, прості відповіді на складні питання, «а я от чув», «а мій брат сам це бачив», «в інеті є про це ролик». Логічне чи критичне мислення? Ви про що? Перевірка даних? Так це ж всім відомо! Статистика, правила і винятки? Це тут до чого? Коротко кажучи – горох на стіну.
Але, як би не було погано, яким би величезним натовпом не видавався той «простий нарід» (а він дійсно – у більшості, при чому, по всьому світі і у всі часи), як би це не знеохочувало і не жахало, рук покладати не можна. Логічне і критичне мислення завжди було прерогативою меншості населення Землі, проте головне, що воно було, навіть якщо і у меншості, і важливо, що не давало себе тій більшості заглушити чи випхнути з дороги.
Ба, більше того, часто «логічно-критична меншість» умудрялася тією більшістю керувати, чи теж – незважаючи на «просту» більшість. Завдяки цьому людство розвивалося. Хоча, всяко бувало, і сьогодні це теж видно, коли популістично-безкритична більшість чи то голосує, чи то ширить дезінформацію, чи то робить прості як дріт висновки у заплутаних як клубок справах, а з приводу браку критичного і логічного мислення, між іншим про причинно-наслідкові механізми, ані не чує аргументів з іншої сторони, ані не усвідомлює своєї відповідальності за наслідки свого безкритичного мислення і потім нелогічних дій, і що головне – катастрофічних наслідків.
До кінця світу триватиме боротьба, бо наслідки первородного гріха нікуди не дінуться, але все-одно в кінці переможе світло істини, милосердя і любов. А поки що всім нам терпеливості, мудрості і... критики.