Виклики, які не можна ігнорувати
Чому важливо звернути увагу на оновлення профтехосвіти зараз? В Україні функціонує понад 700 закладів професійно-технічної освіти. Але багато з них потерпають через застарілу матеріальну базу, мають мало контакту з ринком і низьку привабливість. Ще один ключовий виклик — неузгодженість освітніх програм і технологічного розвитку: багато професійно-технічних закладів просто не мають ресурсів або методики, щоб переходити від теорії до практики, від креслення до прототипу. За результатами національного дослідження готовності закладів освіти України до STEM, реалізація STEM-підходів часто гальмується браком обладнання, слабкою методичною підтримкою вчителів та обмеженим фінансуванням.
На фоні цього, стратегії державного рівня в інноваційному розвитку набувають особливого значення. Наприклад, Стратегія цифрового розвитку інновацій України (WINWIN) до 2030 року, ухвалена Кабміном, ставить розвиток інновацій та технологій у прикладний фокус розвитку держави. У ній передбачено важливість побудови інноваційної екосистеми, підтримки кластерів, науково-технічної інфраструктури й трансформації освіти.
І це не дивно, бо STEM-освіта дозволяє перейти від мислення «виконавець» до «творець»: формувати навички аналізу, експериментування, прототипування й розв’язання реальних задач. Крім того, у національному дискурсі зростає кількість шкіл, які запроваджують STEM-підходи — за даними вище згаданого дослідження, число таких закладів постійно зростає. А це означає, що підхід STEM у професійно-технічний освіті — не локальний тренд, а логічний розвиток загальноосвітньої трансформації.
Кадри, які потрібні для економіки воєнного часу
Відтак, за нинішніх умов професійно-технічна освіта набуває стратегічного значення. За словами заступника Міністра освіти і науки України Дмитра Завгороднього, під час війни будівельники, електрики, водії й інші представники робітничих професій стали особливо цінними. Попит на такі кадри підскочив у рази і подекуди перевищує можливості місцевих закладів підготувати випускників. У багатьох містах гостро бракує кваліфікованих робітників: фахівців потрібно більше, ніж випускають професійні училища. Відбудова України потребуватиме армії «синіх комірців» — тих, хто своїми руками відновлюватиме інфраструктуру, будинки, дороги, енергетику.
Міністерство освіти і науки спільно з регіонами оновлює матеріальну базу профтехів, створює навчально-практичні центри, розробляє програми дуальної освіти у співпраці з бізнесом. Згідно з даними МОН, про які згадував Дмитро Завгородній, щороку до професійної освіти в Україні долучаються близько 100 тисяч нових студентів. Але цього недостатньо з огляду на темпи відновлення економіки. Тому розширення та популяризація ПТО є критично важливим кроком, щоб подолати дефіцит кадрів під час війни й забезпечити економіку кадрами для повоєнного відновлення.
«Factory Dream» як нова модель профтехосвіти
Створенню Vinnytsia Junior Science Park «Factory Dream», на базі вінницького інноваційно-технологічного парку «Кристал», передувала проєктна ініціатива, яка координується ГО «Подільська агенція регіонального розвитку». Вона об’єднала підлітків, педагогів та фахівців з чотирьох навчальних закладів: Центр професійно-технічної освіти № 1 м. Вінниці, Вінницький технічний фаховий коледж, Подільський професійний коледж та Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області. У межах проєкту на базі цих закладів профтехосвіти з’явилися освітньо-інноваційні Простори із сучасними обладнанням, відбувалися курси програмування, 3D-моделювання, Arduino, а влітку — табори, що стали лабораторією майбутніх ідей, проєктів та стартапів. Саме діти та їхні розробки, готові продукти спонукали до створення цієї платформи.
Зараз «Factory Dream» розширює мережу, залучаючи школи, професійно-технічні заклади, університети, бізнес і громаду. У межах цієї ініціативи діє FabLab-структура з напрямками: AI & Coding, 3D & Eco Lab, Arduino & IoT, Drone & Robotics. Тобто підлітки можуть із першого дня працювати з реальним обладнанням, створювати прототипи, виконувати командні проєкти. По суті, це нова модель освіти, яка інтегрує не лише технічну освіту, а й елементи психосоціальної підтримки та інклюзивності. Це не просто технопарк. Це місце, де учень може стати розробником, а ідея — реальним продуктом.
Це модель того, як мають працювати нові освітні екосистеми. І справа не лише в обладнанні та просторі. Головне — у зміні підходу. Освіта має бути не заради процесу, а заради результату. Не просто навчати, а допомогти створити готовий продукт, який буде замовляти бізнес і навіть влада, у якості сувенірів для просування бренда міста. Такий підхід виступає локальним прототипом для масштабування: адже він інтегрує навчання, дослідницьку платформу та можливості для реалізації.
Локальні ініціатива, яка варта національного масштабування
Як писав LB.ua, Україна втратила частину наукової інфраструктури через війну: понад 1440 зруйнованих і пошкоджених будівель освітніх та наукових установ, майже 750 одиниць обладнання — це не просто статистика, це знищені можливості для розвитку. Але людський капітал — те, що може відновити країну швидше, ніж бетон і сталь. Якщо сьогодні не створити надійні канали для розвитку молоді, завтра ми ризикуємо втратити покоління, яке мало б будувати майбутнє. «Factory Dream» уже починає цей рух у Вінниці: діти та підлітки опановують інженерію, робототехніку, програмування, відчувають свою значущість і повертають віру у власні сили. Це не просто локальний успіх — це робоча модель, яка може і має стати частиною системної політики.
Адже просто говорити про STEM-освіту сьогодні недостатньо — її треба вплітати у стратегії розвитку, бюджети, державні пріоритети. «Factory Dream» доводить, що інноваційна освіта може працювати не лише у великих містах, а й у громадах, які стали прихистком для дітей/родин ВПО. Такі ініціативи об’єднують освіту, соціальну інтеграцію та економічну доцільність, а випускники — готові фахівці для будівництва стартапів, муніципальних рішень. Вони формують спільноти, здатні самостійно генерувати розвиток та створювати готові продукти для відновлення країни.
Світовий досвід показує: країни, які інвестують у технічну освіту, створюють не лише робочі місця — вони створюють власну стратегію виживання. Війна зробила українську молодь дорослішою, і тепер держава має зробити її підготовленою. Професійна освіта, оновлена через STEM і підтримана на всіх рівнях — від громади до уряду — може стати фундаментом національного відновлення. А Vinnytsia Junior Science Park «Factory Dream» — перший, але надзвичайно важливий крок у цьому напрямку.