Перші запитання стосуються «завалів». Саме завалену роботу ще з часів «Мінздоху» відчувають громадяни України, котрі користуються автомобільними пунктами пропуску при перетині кордону Україна – ЄС.
I
Отже. У 2007-2013 роках Державна фіскальна служба мала виконати роботи з будівництва пунктів пропуску Красноїльськ та Дяківці, реконструкції «Устилуг – Зосин» та «Лужанки» забезпечення обладнанням пунктів «Рава-Руська», «Краковець», «Шегині», «Ягодин». Все за кошти програм транскордонного співробітництва, за які слід було відзвітувати ще 31 грудня 2016 року.
Проекти завалені, а попереднє керівництво ДФС уперто тягне імідж держави Україна вниз пам’ятниками безгосподарності і відсутністю управлінської реакції на породжену нами, українською стороною проблему. Ми залишаємося винні Європейському Союзу понад 20 млн.євро. Тепер запитання до претендентів:
Чи маєте ви розуміння і дорожню карту, як вирішувати проблеми на вищеописаних пунктах пропуску (за чий рахунок будівництво, що з європейськими коштами, хто замовник робіт, терміни і т.д.)?
II
Уряд Республіки Польща надав кредит, складовою частиною якого є розбудова та облаштування пунктів пропуску у Львівській області, передбачені кошти в сумі 25,00 млн євро. Зокрема, мова про:
А) повну реконструкцію пункту пропуску «Шегині» з вартістю робіт - 15,720 млн євро;
Б) на будівництво пішохідного переходу в пункті пропуску «Рава-Руська» з вартістю робіт - 1,585 млн євро;
В) на будівництво ділянки для легкового автотранспорту й автобусів та відновлення інфраструктури в пункті пропуску «Краківець» з вартістю робіт - 6,945 млн євро.
Згідно з укладеними контрактами роботи повинні були розпочатись в 2018 році. Станом на сьогодні - там і «кінь не валявся», що переносить терміни реконструкції пунктів пропуску на невизначений термін.
Тепер запитання до претендентів:
Чи є розуміння бодай двох ключових проблем при реалізації цього кредиту і яка візія майбутнього голови Держмитслужби з вирішення цього питання?
Чи коли-небудь претендент на високу посаду був на автомобільному пункті пропуску «Краковець – Корчова» і знає що треба зробити, щоб там малою кров’ю почали функціонувати фактично два пункти пропуску?
Отже, як зрозуміли читачі (а претенденти я так розуміють добре це знають) всі проблеми з інфраструктурою пунктів пропуску – компетенція саме Держмитслужби. Але черги на них - наслідок не лише недосконалої і заваленої інфраструктури кордону але й інших причин. Тому наступні наступні запитання до претендентів саме про це.
III
Cума коштів, яка щороку виділяється на утримання 3 великих пунктів пропуску «Шегині», «Краковець», «Рава-Руська», приблизно така ж сама, скільки виділяє Республіка Польща на один невеликий пункт пропуску «Будомєж – Грушів». Як наслідок - в автомобільних пунктах пропуску, які розташовані у Львівській області, працює близько 500 українських митників, то з польської сторони - майже 800. І це при тому, що рівень автоматизації в ЄС є більшим, ніж в Україні.
Тепер запитання до претендентів:
Чи є у Вас чіткі плани, ресурси та терміни для діджиталізації процедур митних органів?
IV
Єдиний пункт пропуску з Республікою Польща, на якому запроваджено обмін інформацією про транспортні засоби, TCS (Transit Control System) - це «Рава-Руська-Хребенне». Простою мовою, польські митники надають нашим електронні відомості про:
- дату та час переміщення;
- реєстраційний номер транспортного засобу/причепа;
- масу транспортного засобу (кг) (передбачає вагу вантажу та транспортного засобу);
- інформацію щодо завантаженості транспортного засобу (з вантажем/без вантажу).
На жаль, така система не працює на пунктах пропуску зі Словаччиною та Румунією, хоча українські митники мають позитивний досвід роботи з колегами з Угорщини.
Тепер запитання до претендентів:
Що заважає налагодити такий обмін даними і як Ви готові вирішувати цю проблему?
V
Всупереч поширеному уявленню про те, що кожен митник є неодмінно хабарником у погонах, в очі впадає рівень забезпеченості заробітною платою персоналу служби в цілому Новий працівник при прийомі на роботу перші 3 місяці отримує близько 4000 грн, через 3 місяці - 6000 грн. Говорити про подолання корупції в митній службі без вирішення проблеми соціального та матеріального забезпечення особового складу неможливо. Будь-які реформи неможливі без залучення освічених молодих людей.
Тепер запитання до претендентів:
Чи є у Вас план та за рахунок якого ресурсу збільшення заробітної плати у службі та створення умов для приходу молоді на роботу?
І наостанок. Поки Комісія з питань вищого корпусу державної служби по проведенню конкурсів на заняття вакантних посад Голови Державної митної служби проводить тести і ситуаційні завдання. Це все звісно добре, проте список питань у цьому блозі даааалеко не вичерпний, і хотілося б почути на них та на інші питання реальні відповіді від претендентів.
Запрошую до обговорення на свою сторінку у Фейсбуці.