Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення окружного адміністративного суду Києва про те, що дії Пірнівської сільради були незаконними. Нагадаємо, що, користуючись невизначеністю меж орнітологічного заказника, сільрада своїм рішенням перенесла частину його за межі села, а ту частину, де жили чаплі, передала під забудову приватним особам. Як сказано в рішенні суду, “з метою узаконення наданих під забудову земельних ділянок з території заказника в примусовому порядку був скасований режим на частині його території, шляхом проведення у 2011 році фіктивного виносу меж заказника в натурі (на місцевість) за межі с. Пірново та підміною його території сторонньою ділянкою площею 1,57 га, яка до складу заказника на момент його створення не входила та під охорону не надавалася”. В результаті забудували близько 3,0 га території соснового лісу, для чого порубали соснові багаторічні дерева, знищили понад 70 діючих гнізд сірої чаплі, а на залишках заказника розпочали потраву решти дерев.
Місцевий житель Олександр Чеботарьов декілька років судився із сільрадою, намагаючись врятувати заказник. Екологічного активіста інформаційно та юридично підтримала весною 2016 року Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках проекту «Думайдан – 2016: збереження зелених зон у містах і селищах».
«Я захоплююся Олександром. Будучи інженером, він вміло використовує мої юридичні поради та прекрасно ними послуговується у відстоюванні своїх громадянських позицій», - говорить юрист-аналітик Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Сапожнікова.
Минулого тижня Київський апеляційний адміністративний суд м. Києва підтвердив правоту екологічного активіста, але Пірнівська сільрада здаватися не збирається: юрист Олег Чунігін, який представляє інтереси сільради в суді, подав апеляцію на рішення суду першої інстанції. Такі дії можна зрозуміти, адже наступним кроком після визнання старих меж заказника постане питання незаконної забудови його значної частини. Всі побудовані там хатинки потрібно буде знести, а їхні власники обов’язково подадуть на Пірнівську сільраду до суду, вимагаючи компенсації, сума якої може сягнути десятків мільйонів гривень. Усвідомлення цього факту викликає у керівництва сільради справжню паніку, що було помітно під час засідання апеляційного суду.
- Ви взяли на себе обов’язки з охорони цього заказника. Що ж ви тоді охороняли? - здивувалася суддя.
- У законі України про природно-заповідний фонд взагалі говориться, що державний контроль за об’єктами природно-заповідного фонду здійснюється центральними органами виконавчої влади, - гнівно відповів Олег Чугунін, - на нас виписують оці свідоцтва, і ми повинні нести відповідальність.
- Ви їх хоч раз оскаржували в суді? - спитала суддя.
- Ні.
- Так чого ж ви тепер відмовляєтесь? Ви взяли на себе зобов’язання з охорони цього заказника, і там була його схема. Що ж дало вам підстави розділяти заказник на дві частини?
- Це зробили не ми, а обласна рада. Ми були просто статистами.
- Ви такі бідні та нещасні, не знаєте, що робите та для чого його підписуєте, - пожаліла представника сільради суддя.
- Орган державної влади натиснув на селищну раду, і вона це зробила. В чому ж полягає наша бездіяльність? Тепер нас зобов’язують визначити межі заказника в натурі. А як ми це можемо зробити? Хіба ми маємо для цього повноваження?
- А на кого поклали зобов’язання визначити ці межі?
- На нас. Так вони ж вже були визначені у 2011 році!
- Це коли ви розділили земельну ділянку на дві, а другу частину винесли за межі населеного пункту?
- Це неважливо, бо більше земельної ділянки нема.
- Ви її вже роздали?
- Як ми можемо виконати оце рішення суду? Фізично? Теоретично?
- Ви не погоджуєтесь із самим рішенням чи вам просто не зрозуміло, як його виконувати? Запитайте у суду першої інстанції, як ви будете його виконувати, - порадила юристу суддя. - Розберетеся із цим під час виконання.
- Хай це робить обласна рада.
- Землю роздаєте ви, ділите заказник на дві частини ви, а обласна рада повинна з’являтися і відповідати! - обурилася суддя.
Після комедії в суді юрист сільради Олег Чугунін сказав, що його не задовольняє рішення апеляційного суду, і він буде подавати касаційну скаргу на нього. Очевидно, це робиться для того, щоб хоч трошки відтягнути час та зібрати кошти на виплату компенсацій власникам хатинок.