ГоловнаБлогиБлог Оксаны Продан

Малий бізнес в Києві: бути чи не бути?

З 1 січня 2013 року зміняться правила гри для декількох десятків тисяч підприємців, які працюють через торгівельні кіоски. Якими вони будуть, поки що невизначено. Малий бізнес наполягає на створенні прозорих та чітких умов, які не допустять корупцію, та дозволять забезпечити відповідний сервіс для покупців. Влада поки що вагається.

Днями в Київській міській державній адміністрації відбулося перше засідання круглого столу, ініційоване Всеукраїнським об’єднанням малого і середнього бізнесу «Фортеця», на якому були присутні не лише привілейовані об’єднання, але й всі ті, хто працюють в цій сфері і після 1 січня можуть втратити свій дохід та роботу.

Нагадаю, що в Києві встановлено близько 18 тисяч кіосків. Якщо порахувати членів родини власників цих кіосків та найманих працівників, ми отримаємо не менш, ніж 60 тис. людей, які не знають, що чекає їх вже за півроку.

Перше питання, яке стоїть на порядку денному, це комплексна схема розміщення тимчасових споруд. Вона відсутня, що дозволяє, по суті, в ручному режимі зносити одні кіоски та на їх місце за декілька днів ставити інші. Друге питання – правовий статус МАФів та схема взаємодії підприємців, які володіють тимчасовими спорудами, і місцевої влади.

За словами заступника голови КМДА О. Мазурчака, столична влада готова до співпраці і вже до 20 вересня прагне врегулювати найболючіші проблеми.

Які можливі варіанти цього врегулювання? Є декілька, основні з них такі:

  • продовження роботи з пайовими внесками;
  • заключення договору сервітуту (обмежене право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором);
  • передача землі в комунальне підприємство та наступне заключення ним інвестиційних договорів з підприємцями;

Якщо коротко, то перший шлях, а саме робота з пайовими внесками, не відповідає жодному закону. Наша пропозиція – заключення договору сервітуту – не знаходить підтримки в київської влади. В той же час всі підприємці виступають категорично проти запровадження схеми з комунальним підприємством, що пропонує влада. Через те, що такий механізм є корупційним, він допускає введення додаткових, необмежених регулювань для бізнесу монополістами.

Крім цього, ми наполягаємо на тому, що потрібно ввести в дію реальну схему розміщення, яка б забезпечила розуміння підприємцями і чиновниками того, де повинні бути споруда, а де ні. І яка б не допускала рішень Комісії з формулюванням «Тимчасове знесення».

Наступним кроком, після затвердження схеми розміщення тимчасових споруд, має стати рішення Київради (на базі підготовленого підприємцями і внесеного «Фортецею»), яким перепідпишуться договори оренди з тими підприємцями, які їх мали і продовжують сплачувати плату за землю. Цим же ж рішенням повинно бути передбачено підписання договорів сервітуту чи інших договорів напряму з тими підприємцями, які мають документи на тимчасові споруди і які сплатили пайовий внесок.

Якщо ми це зробимо, виграють всі сторони. Десятки тисяч киян будуть мати власне місце роботи, покупці та мешканці столичних мікрорайонів отримають належне обслуговування, а місцевий бюджет – зростання доходів. Програють лише ті окремі «ділки», які заробляють на цьому значні тіньові доходи. Але чи повинна влада дбати про їх інтереси?

Оксана Продан Оксана Продан , Народний депутат 7 і 8 скликань, Радник Голови Асоціаціі міст України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram