Отже у законопроекті р.№ 2540а про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні пропонується внести зміни до статті 170 КПК, згідно з якими арешт майна є тимчасовим позбавленням "права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно пов’язане із кримінальним правопорушенням …". На відміну від запропонованої, в чинній редакції вказаної статті КПК, заборона поширюється в основному на відчуження певного майна, і лише в якості альтернативи чинний КПК передбачає можливість забороняти особі, на майно якої накладено арешт або іншій особі, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися та використовувати його (частина перша статті 170 КПК).
Пропозиція законопроекту, яка передбачає право арештовувати майно, яким володіє, користується або розпоряджається будь-яка фізична або юридична особа, "якщо існують достатні підстави вважати, що воно пов’язане із кримінальним правопорушенням або особою, яка підозрюється, обвинувачується у його вчиненні, чи юридичною особою, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру", призведе до порушення прав осіб, які володіють, користуються або розпоряджаються певним майном, адже їх позбавлять цього права навіть тоді, коли не буде нагальної потреби обмежувати їх права саме в такому обсязі.
Як вже зазначалося, у законопроекті (частина перша статті 170) пропонується дозволити арешт майна, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно пов’язане із кримінальним правопорушенням або особою, яка підозрюється, обвинувачується у його вчиненні, чи юридичною особою, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Причому саме поняття "достатні підстави" є досить оціночним, що, в українських реаліях, обов’язково, призведе до порушень прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до частини сьомої статті 170 КПК (в редакції законопроекту) арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, майнові, корпоративні та інші права, інші активи, які знаходяться у володінні, користуванні чи розпорядженні особи. Тобто, у проекті фактично пропонується розширити перелік майна, на яке може бути накладено арешт, зробивши його відкритим, що також призведе до порушення прав осіб, майно яких може бути арештовано.
Надмірне розширення кола суб’єктів, майно яких може бути арештоване, а також переліку об’єктів, що можуть підлягати арешту, відсутності чітких критеріїв, яким повинні відповідати відомості, що можуть свідчити про наявність майна, яке належить арештувати, у володінні, користуванні чи розпорядженні особи, може призвести до випадків, коли слідчі (прокурори) будуть вирішувати вказані питання на власний розсуд, і є дуже велика вірогідність, того що слідчі будуть цим правом зловживати.
ПРИКЛАД: Є підозра, що я великий завод платить трошки не всі податки. Ціна дискусії: 5000грн. Прокурор порушує кримінальне розслідування, і накладає арешт на все майно, активи, пасиви, цінні папери, що несе за собою повний параліч виробництва, адже завод не може не те що продати свої виробничі лінії та техніку, він не може ними просто користуватись!!
У законопроекті про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні р.№2541а пропонується виключити із санкцій статей Особливої частини КК України (статті 176, 177, 201, 203-1, та ін.) положення про конфіскацію предметів, знарядь, засобів вчинення відповідних злочинів, замінивши такий вид конфіскації на "спеціальну конфіскацію", що призведе до того, що з одного боку спеціальну конфіскацію можна буде застосовувати за вчинення будь-якого злочину, у тому числі невеликої чи середньої тяжкості, що приведе до надмірної репресивності кримінального закону.
Ну і найцікавіше, згідно статті 354 ЦК (в редакції проекту) конфіскація майна та спеціальна конфіскація можуть бути застосовані й у цивільному процесі без обвинувального вироку суду. Відповідно іде порушення статті 64 Конституції України, де чітко вказано, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. На практиці це призведе до, того, що лише на підставі лише ухвали суду, без доведення вини фізичну та/або юридичну особу можуть позбавити всього майна. Виходячи з рівня незаангажованості рівня наших сидів та порядності слідчих та сторін у процесі, вищезазначені зміни можуть призвести до активізації не правового переророзподілу майна в Україні.
Якщо ж подивитись на ці законопроекти р.№2540а та 2541а в розрізі кланових воєн фінансових груп, то влада створює ідеальний механізм для знищення економічного потенціалу будь-яких політичних супротивників. Адже дозволяється лише однією ухвалою, паралізувати будь-який виробничий комплекс, а другою без доведення вини просто продати такі активи за півціни. Звичайна, але дуже ефективна двоходовочка.