![](https://i.lb.ua/124/08/5280b3f99b848.jpeg)
![](https://i.lb.ua/006/17/5280b4029012d.jpeg)
![](https://i.lb.ua/038/49/5280b422e02ea.jpeg)
![](https://i.lb.ua/070/18/5280b442a6f63.jpeg)
![](https://i.lb.ua/089/37/5280b4553c267.jpeg)
![](https://i.lb.ua/099/47/5280b45fc94b4.jpeg)
![](https://i.lb.ua/036/48/5280b49f0a8f2.jpeg)
![](https://i.lb.ua/054/03/5280b4b1d0ec6.jpeg)
![](https://i.lb.ua/066/15/5280b4bd5aaaf.jpeg)
![](https://i.lb.ua/106/55/5280b4e547982.jpeg)
![](https://i.lb.ua/114/00/5280b4ede7cfc.jpeg)
![](https://i.lb.ua/123/09/5280b4f69b848.jpeg)
![](https://i.lb.ua/012/25/5280b5062913a.jpeg)
![](https://i.lb.ua/022/35/5280b5101da1f.jpeg)
![](https://i.lb.ua/030/43/5280b518792f7.jpeg)
![](https://i.lb.ua/039/52/5280b521cd1bd.jpeg)
Столичний Палац спорту заповнений вщент так само, як і рік тому, коли «Скорпи» востаннє тут грали. Зараз сцена виглядає зовсім просто: замість усілякого реквізиту для шоу (як от підвісної барабанної установки) більшу частину простору займають рівні ряди стільців, поряд з якими стоять пюпітри з нотами й кілька габаритних музичних інструментів: арфа, віолончелі та контрабаси.
Один різкий рух диригента паличкою – і концерт розпочинається із енергійної «Sting in the Tail». До оркестру раптово приєднуються гітарні рифи Рудольфа Шенкера і публіка вибухає. Недарма кажуть, що виступ треба завжди починати з драйвових пісень, щоб розкачати натовп.
Власне Scorpions не лише почали з бойовика: шаленство фанів триває під такі «важкі» хіти, як «New Generation» та «The Zoo». Пісні під акомпанемент оркестру звучать інакше, якось особливо яскраво і смачно. Симфонічний оркестр додає запальній енергетиці хард-року витонченості та епічності, що викликає у публіки вибухову хвилю віддачі.
Навіть хлопці, що стоять поряд, зриваються на фальцет від захвату. Шанувальники перед сценою розмахують плакатами, а Майне дістає з натовпу український прапор, загортається в нього і майже до кінця виступу бігає з ним по сцені, час від часу нагороджуючи найспритніших та найвідданіших фанів з перших рядів барабанними паличками.
Загальний екстаз натовпу не припиняється ні на хвилину. Разом з Клаусом Майне народ співає і «Send Me an Angel», і «Still Loving You», і, звісно, неперевершену «Wind of Change» з її знаменитим ностальгійним свистом. Сотні рук піднімають вгору ліхтарики, запальнички і мобільні телефони, від чого ще більше відчувається атмосферна романтичність рок-балад «Скорпів».
Головна несподіванка вечора – виконання оркестром разом зі Scorpions інструментальної версії пісні «Подмосковные вечера», яка плавно перетікає у «Crossfire», «He’s a Woman She’s a Man» та «Dynamite», що складаютьcя у єдину класично-рокову сюїту.
На завершення Scorpions грають ураганну «Rock You Like a Hurricane». Стіни залу вібрують від гітарних соло і здригаються під ритм барабанів. Концерт закінчується так само раптово, як і почався. Трохи сумно, що вечір добіг кінця, але ж ми знаємо, що «Скорпи» ще обов’язково повернуться, щоб знову зібрати аншлаг.