Насамперед варто зауважити, що ЛАЕС це – одна з трьох російських АЕС, де встановлені і експлуатуються реактори типу РБМК, тобто аналогічні тим, що були на ЧАЕС. Ще дві АЕС з реакторами РБМК працювали тепер вже за кордоном: у Литві (Ігналінська АЕС) і в Україні (Чорнобильська АЕС). Литовську закрили на вимогу ЄК. А ЧАЕС фактично сама «закрилася» з трагічними наслідками.
Характерною особливістю реактора РБМК є наявність одного контуру.
Варто також зауважити, що на ЛАЕС вже були аварії з викиданням пари. Як правило – радіоактивної пари – як пізніше з’ясовувалося.
Ці три обставини і пам’ять про кремлівську брехню щодо «відсутності радіоактивного викиду на ЧАЕС у 1986-му» стали основою тривоги у зв’язку з нинішньою аварією. Аби зробити більш конкретні висновки, треба мати більше інформації, ніж є. А в даній ситуації актуальним є хіба що стеження за даними станцій аналізу радіоактивного забруднення середовища від інших держав, насамперед сусідів РФ в зоні аварії.
Відверто кажучи, пара, що виділена у зв’язку з аварією трубопроводу на реакторі РБМК, може бути і радіоактивною, і нерадіоактивною. Частіше – радіоактивною. Але, повторимося, щоб зробити об’єктивний висновок про нинішню аварію на другому блоці ЛАЕС, потрібно мати: або правдиву інформацію від РФ (на це надій майже нема, принаймні в перші дні), або ж правдиву інформацію про радіоактивне забруднення навколишнього середовища від держав, яким можна довіряти.