Маніпуляції виробників — недостовірна інформація про товар

У гонитві за прибутками недобросовісні виробники часто вдаються до протиправних вчинків. Одним з них є розповсюдження недостовірної інформації про товари.

Нещодавно українська фармацевтична компанія поширила інформацію, що препарат “Протефлазід” ефективний у профілактиці коронавірусу. На сайті компанії було розміщено повідомлення про результати досліджень щодо дії цього препарату у боротьбі з інфекційною хворобою. Однак при більш детальному розгляді виявилось, що суть не відповідає дійсності — дослідження вивчало дію препарату на коронавірус свиней.

Фото: Depositphotos/DragonImages

Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав факт порушення, передбаченого ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», та оштрафував компанію.

Недобросовісна конкуренція: хто та як з нею бореться

Антимонопольний комітет України є тим державним органом України зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Комітет має широкі повноваження для розслідування порушень.

АМКУ є важливою ланкою в законодавстві про рекламу і має слідкувати за тим, щоб реклама не обманювала споживачів.

У разі доведення комітетом фактів недобросовісної конкуренції передбачений чималий штраф. Його максимальний розмір складає 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) за останній звітний рік.

Крім штрафу, Антимонопольний комітет забороняє виробнику поширювати неправдиву інформацію і зобов'язує привести її у відповідність з реальним вмістом продукції. А якщо виробник не виконує цих вимог, на нього повторно накладається штраф.

Нечесна конкурентна гра — омана для споживачів

Введення в оману споживачів вже багато років експлуатується недобросовісними компаніями на багатьох ланках і нам доводиться часто з цим боротись.

Поширеними прикладами є так звана “зміна” країни походження товару. Наприклад, на товарі, імпортованому з КНР, проставляється маркування «виготовлено в Німеччині», що не відповідає дійсності. Але завдяки таким маніпуляціям можуть виграватися тендери.

Іншими поширеними способами є використання схожих з оригіналом етикеток на упаковці товару, подібні назви, шрифти, значки та логотипи, невідповідність зазначеному на етикетці складу продукту.

Все це вводить покупця в оману, заплутує, не дає зрозуміти, чи перед ним оригінальний товар, чи добре завуальована підробка.

В результаті виробник-двійник отримує неправомірну та нечесну конкурентну перевагу на ринку.

Тож якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, у вас є два виходи — звернутися до суду або до Антимонопольного комітету України.

Безперечно, що будь-які примусові заходи потребують детального аналізу та обережності у висновках. Але чим більш точною і повною буде практика Антимонопольного комітету України щодо застосування статті 15 “Закону про захист від недобросовісної конкуренції”, тим краще для ринку і споживачів.

Арсен Бучковский Арсен Бучковский , партнер юридической компании ILF
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram