ГлавнаяБлогиБлог Анжели Хачатурової

WOW-знахідка: що робити, якщо знайшов чемодан з культурним скарбом?

В основі проекту SOUND iD – творчий доробок етнографа і фольклориста Володимира Пержила – аудіо- та відеозаписи, яких раніше ніхто не чув і не бачив! Більша частина записів – майже 600 – вже оцифрована і викладена онлайн! Кураторки проекту Вікторія Данелян і Тетяна Цвілодуб розповідають, що робити з умовним “чемоданом історій”: архівними матеріалами, які можуть мати певну культурну цінність.

Фото: SOUND iD

Що має цінність?

Перш за все, треба зрозуміти, що майже будь-які “старі речі” – від слайдів і щоденників до аудіо-/відеокасет і одягу – мають певну культурну чи історичну цінність. Навіть нецікаві з точки зору змісту, вони можуть бути важливим свідченням реальності подій, які відбувалися в минулому, та є характеристикою свого часу. Це не завжди легко зрозуміти людині, яка не пов’язана з культурною сферою професійно.

Буває, що цінність артефактів очевидна, та не вистачає ідей, як дати їм нове життя, кому вони можуть бути цікаві, де знайти фінансування під свій “чемодан історій”, або людей, які будуть ним опікуватися.

Чи можна щось зробити?

Культурна пам’ять схожа на мову: якщо нею не говорити, вона помирає. Те ж саме стається зі зразками історії – втрата оригіналу веде до повної втрати зафіксованої інформації. І єдиний реальний шлях до порятунку ціх зразків – переведення оригіналів у цифровий формат.

Наступний крок після оцифрування, не менш важливий для збереження артефактів, – осмислення цього матеріалу. Потрібно адаптувати минуле під сучасний контекст: воно зазвучить по-новому, створить нові акценти, артикулює нові запитання.

Чому важливий архів Пержила?

Архів Володимира Пержила – гарний приклад того, як засобами сучасних технологій і мистецтва можна віднайти актуальні способи для презентації досить специфічного спадку – рідкісних аудіо та відеозаписів, зроблених у 70-90 роках минулого століття під час зустрічей з представниками української діаспори на територіях України, Польщі, Росії (Жовтий Клин). Доповненням до цих записів є фотографії, авторські видання, публікації та приватні листи дослідника.

Фото: SOUND iD

Невеличка, але важлива, частина культурної спадщини багатомільйонної та подекуди кількавікової української діаспори була дбайливо зібрана Володимиром Пержило і збережена командою проекту SOUND iD у найсучасніший спосіб – створено відкритий онлайн-медіа-архів. Відтепер за його допомогою можна розширити межі своїх знань про українське історичне минуле та почути автентичний голос народу – в дівочих піснях, побутових розмовах і вуличному гамірі. У ширшому сенсі – це привід для опрацювання досвіду вимушеного переселення та феномену суспільної пам’яті, підвищення культури критичного осмислення історії та національної ідентичності.

А чим цікавий сам дослідник?

Постать самого Володимира Пержила цікава як історично, так і психологічно. Чому ця людина присвятила етнографічній діяльності близько 30-ти років свого життя?

Відомо, що дослідник народився на території сучасної Польщі, а у 9-річному віці під час операції Вісла разом з родиною був депортований у радянську Україну. Не дивно, що його до останніх днів хвилювали питання переселень, відчуття себе чужим, інакшим.

Він був самовіддано закоханий в українське слово, а також не байдужий до долі україномовних людей за межами України. Пержило вважав, що їх потрібно підтримувати, бодай, привозячи їм рідні книжки, співаючи пісень або розмовляючи українською.

Важлива не лише інформація, що залишилася нам від дослідника у спадок, але й життєва позиція, яку демонструє автор кількістю залишених оригіналів – більше сотні аудіокасет і бобін, більше десятка відеокасет! Це майже 200 годин для прослуховування нон-стоп! Уявіть, скільки праці він вклав, і очевидно, бачив у цьому потребу.

Фото: SOUND iD

Сайт проекту.

Презентації проекту та результатів резиденції:

19 серпня, 15:00 - Бібрка, Народний дім

20 серпня, 18:30 - Львів, Центр міської історії

21 серпня, 18:00 - Львів, Супутник на Левандівці

Також презентація проекту відбудеться в Києві. Слідкуйте за анонсами тут.

Анжела Хачатурова Анжела Хачатурова , Журналіст, редактор
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter