Герої “Польоту над гніздом зозулі” не бунтували б фізично, якби мали смартфони. Якби смартфони мали Адам і Єва, у Змія не було б жодних шансів привернути їхню увагу.
Те, що хотіли б зробити – і зробили б – з москалями матері вбитих, закатованих, понівечених, пропалих безвісти - я б тутне наважився цитувати. Попадись їм в руки москаль, акула б лишилася голодною.
Завданням психологічної диверсії, як і фізичної, є максимальне знищення об’єктів ураження. Створення мертвих смислових полів, щоб на них ніколи нічого більше не виросло.
Повторення ворожого масштабного наступу буде. Небо знову буде падати нам на голови. Либонь, не всім однаково, але тут як пощастить. Проте абсолютна більшість з нас переживе і це, як пережила все попереднє.
Темрява асоціюється зі смертю і холодом. Кожна десята людина боїться темряви без усяких там блекаутів. Основний маркер такого страху - неконтрольованість появи і малоприємні тілесні відчуття, які по колу підсилюють цей стан.
Усякий жартівливий двіж має під собою реальне підґрунтя. Нема нічого серйознішого, ніж жарти. Бо вони в популярній формі акумулюють те, про що говорити іншими словами начебто не годиться. Але хочеться.
Цей текст адресований громадянам, які шукають раціональних та філософських пояснень тому, що відбувається з 24 лютого. Громадянам, які гойдаються на ендорфінних гойдалках “оптимізм-зневіра”, аж доки не злітають з них шкереберть.
Термін “monkey mind” прийшов з буддизму як означення безглуздої людської гіперактивності, що дуже добре пасує до опису соцмереж. Мережі, у свою чергу, чудово віддзеркалюють кліпове, мозаїчне і міфологізоване мислення пересічної людини.
“Холодна війна” ніколи не закінчувалися. Це були такі “Мінські домовленості” світового масштабу. Кремль перегрупувався, наростив розвідувальні зусилля і почав масовану інформаційну інвазію, сукупно з енергетичним і ядерним шантажем.
Це можна порівняти з людським організмом, в якому існують бактерії та віруси. Знаходяться, так би мовити, в стані агентурної розвідки, і не впливають на стан здоров’я. Але коли імунний захист зменшується, патогенні чинники розквітають.
Страх імовірного ядерного вибуху чи хімічної атаки виносить нас з відчуття реальності “тут і зараз”, доводить до заціпеніння, ви гірше контролюєте себе і ситуацію довкола. Це і є стратегічна мета погрожування тим, про що ми говоримо.
Одразу скажу, що мова не про їхніх, а про наших. З кацапами зрозуміло. Як країна бандитська, то і її солдати – бандити. А дехто навіть такої назви не заслужив.
Основою підтримки росіянами тоталітарних режимів є сукупність приємного відчуття, що весь світ боїться Росію. Навіть якщо ви ніхто, усі у світі бояться вас. Як не любити людину, яка щойно забезпечила тобі такий високий рівень самооцінки?
Кацап - це посткомуніст, свідомий носій необільшовицької ідеології, серійний злочинець і людожер. Науково кажучи, це психопат, який публічно пишається своїм діагнозом. Совість для психопата - смішна і непотрібна опція.
Тільки-но відчуваєте, що вас накриває, згадайте про цю ненависть. Вона - як акумулятор для NLAW. Перевірте її на справність і під'єднайте до свого пристрою. Тоді ви точно будете вражати всі цілі безпомилково.
Поодинокий героїчний вчинок не робить людину героєм довічно, ми це знаємо по війні та її наслідках. Але він, безумовно, робить людину особистістю, здатною не лише на дієвий самозахист, а й на
захист Цінностей.
Тема Майдану формалізувалася, знецінилася і перетворилася на черговий придворно-бюрократичний ритуал. А найбільш мотивована частина Майдану або загинула на війні, або опинилася в статусі хронічно
підозрюваних у патріотизмі.
Не всі смерчі сягають сили торнадо. Але такі історії, як судилисько над книжкою, попри намагання ворога звузити і десакралізувати український світогляд, вибухово його розширюють.
Поки що очевидне лише те, що влада, яка не називає війну війною, Росію ворогом, а Путіна – самі знаєте як, не має права братися за амністію чи люстрацію сепаратистів. Хоча б виходячи з інстинкту
самозбереження.